У Нафтогазі терміново купують газ, але за завищеними цінами

24 жовтня 2025 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва виніс рішення, яким наклав арешт на все майно, вилучене під час обшуків на підприємствах, пов’язаних з колишнім податківцем Романом Афоновим і бізнесменом Феліксом Кусаєвим. Це рішення стосується справи №761/44359/25, яку розглядав Офіс генерального прокурора. Арешт також поширюється на два відділення АТ «АБ «РАДАБАНК» у Запоріжжі, що є частиною широкої кримінальної справи, яка охоплює схему незаконного обороту металобрухту.

За даними слідства, група осіб, до якої входили Афонов і Кусаєв, організувала злочинну схему, що функціонувала з 2020 року. Підконтрольні їм транзитно-конвертаційні підприємства займалися реєстрацією фіктивних податкових накладних на реалізацію брухту чорних і кольорових металів. Загальна сума операцій у рамках цієї афери склала понад 2 мільярди гривень. Такі махінації дозволяли учасникам схеми незаконно отримувати податкові пільги та ухилятись від сплати податків, наносячи суттєву шкоду державному бюджету України.

Для легалізації походження металобрухту організатори складали акти приймання-передачі від фізичних осіб, які фактично не займалися заготівлею та не мали доступу до банківських рахунків, на які надходили кошти.

Надалі безготівкові кошти дробилися на рахунки підконтрольних фізичних та юридичних осіб і обготівковувалися у банках та через банкомати за допомогою платіжних карток. Слідство зазначає, що до схеми могли бути причетні й посадові особи банківських установ.

Судовий арешт покликаний забезпечити збереження активів до завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російський диктатор Володимир Путін міг безпосередньо стояти за витоком інформації для агентства Bloomberg або ж особисто схвалити його. Йдеться про повідомлення щодо намірів Кремля активізувати удари по українській енергетичній системі та інших об’єктах критичної інфраструктури.

Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

посіяти страх серед українців напередодні зими;

підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

«Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Йдеться про криту пішохідну галерею – надземний перехід від Центрального залізничного вокзалу Києва до колій швидкісного трамвая. Вартість цього об’єкта була значно знижена у порівнянні з реальною, що дозволило приватній структурі незаконно придбати його. Як вважає Нацполіція, дії посадовця призвели до збитків в особливо великих розмірах – 63 млн грн, що є серйозною фінансовою втратою для бюджету міста Києва.

Службова недбалість посадовця, зокрема відсутність контролю за належним проведенням перевірок і поданням апеляційної скарги на судове рішення, викликала резонанс серед громадськості та виконавчих органів. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років у разі доведення його вини в суді.

Ця справа є ще одним прикладом важливості контролю за витратами бюджетних коштів і майном, яке перебуває в комунальній власності. Водночас ситуація викликає запитання щодо ефективності механізмів контролю у КМДА.

Розслідування триває, і правоохоронці обіцяють надати додаткові подробиці щодо подальших кроків у цій справі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські депутати ініціювали законопроєкт, що передбачає обкладення податком на додану вартість (ПДВ) державних і комунальних ритуальних послуг.

Про це йдеться у законопроєкті № 12189 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг», який зареєстрований в парламенті 8 листопада.

Якщо закон ухвалять, послуги з поховання та ритуальні товари, які надають державні та комунальні підприємства, більше не будуть звільнені від ПДВ, а це, ймовірно, призведе до зростання витрат на поховання.

Проєкт також скасовує можливість надавачам ритуальних послуг користуватися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що збільшить податковий тиск на компанії в цій сфері.

Ці зміни пропонують разом із законопроєктом, спрямованим на реформування ринку ритуальних послуг і демонополізацію сфери. У пояснювальній записці зазначається, що нововведення допоможуть створити конкурентне середовище, де приватні підприємства зможуть відкривати кладовища, крематорії та колумбарії, а також забезпечать рівні умови для всіх платників податків.

Реформа, за словами авторів документу, має на меті привести сферу поховання у відповідність із вимогами ринкової економіки, однак на практиці вона зробить поховання дорожчим для населення.

Європейський Союз активно працює над розробкою механізму, який дозволить виділити Україні близько 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів. За інформацією агентства Bloomberg, з посиланням на джерела в європейських інституціях, цей процес може бути завершений до квітня наступного року. Уже наступного тижня Єврокомісія планує провести переговори між лідерами країн-членів ЄС, з метою досягнення політичної згоди щодо цього питання.

Попри те, що підтримка цієї ініціативи в ЄС є значною, існують певні юридичні перепони. Бельгія, яка є головним управлінцем заморожених російських активів через депозитарну систему Euroclear, висловлює стурбованість щодо можливих юридичних наслідків такого кроку. Зокрема, бельгійська сторона занепокоєна тим, як це рішення може вплинути на міжнародні правові норми та потенційні судові процеси. У відповідь на ці побоювання, ЄС або група окремих країн готові запропонувати Euroclear необхідні юридичні гарантії, аби зняти ці ризики та забезпечити безперешкодне використання заморожених коштів на підтримку України.

У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.