У Нафтогазі терміново купують газ, але за завищеними цінами

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Попри втрату підтримки, Микола Тищенко продовжував прикриватися своїми колишніми зв’язками у владних структурах. У суді під час обрання запобіжного заходу у справі про напад на колишнього бійця Кракена, він зробив заяву: “Я прийшов до Парламенту за Президентом і я продовжую втілювати його ідеї в життя”. Проте, ця маніпуляція не допомогла, і політик був відправлений під цілодобовий домашній арешт.

Імовірно, що спроби Тищенка прикритися старими зв’язками не допоможуть йому уникнути відповідальності в майбутньому. Попереду – об’єктивне і всебічне розслідування зухвалого нападу на захисника України. Українці за лічені дні зібрали рекордну кількість голосів під петицією про позбавлення Тищенка депутатського мандата.

Микола Тищенко, який раніше займав високі посади в партії “Слуга народу”, включаючи заступника голови фракції та керівника Закарпатської обласної організації, довгий час користувався своєю близькістю до впливових осіб, зокрема голови Офісу Президента Андрія Єрмака. Це дозволяло йому уникати покарання за численні скандали та порушення.

Проте, останньою краплею, що переповнила чашу терпіння, став скандал з так званим “відрядженням” до Таїланду, після чого Тищенко був виключений з партії та фракції. На Закарпатті його репутація також була підмочена, і влітку 2022 року він був знятий з посади керівника місцевого осередку партії.

Відмова від Тищенка стала ще більш публічною після скандального побиття військового в Дніпрі. Андрій Єрмак підтвердив свої близькі стосунки з Тищенком, але однозначно заявив про відсутність підтримки для нього з боку влади.

“Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинків і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що кожен має нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – заявив Єрмак.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

РЕБ може пригнічувати сигнал, але може і як елемент радіоелектронної боротьби змінювати сигнал, підробку робити. Це просто підробка сигналу від супутника до GPS-приймача

Експерт з питань авіації Богдан Долінце зазначив, що таким чином вводиться в оману системи керування, або системи навігації різних приладів, в тому числі безпілотників для того, щоб вони не коректно визначили своє місце розташування.

А далі або змінили свій маршрут від тих цілей, які вони встановили під час запуску, або взагалі могли повернутися в якусь іншу зону, наприклад в тому напрямку з якого вони прилетіли

Якушев пояснив, що в такій ситуації бачить мобільний телефон.

Він вірить цьому, тому що немає ніякої автентифікації, не перевіряється справжність того, хто передає до передатчика, відповідно приймач такий: дякую за інформацію, тепер я в Курську. Ось тобі погода в Курську, час

Такі викривлення геопозиції допомагають ППО відсіювати фальшиві цілі під час атак безпілотників Вирішити цю проблему легко, варто вимкнути геолокацію.

Українці 5 листопада почали скаржитися на збій у роботі годинників у смартфонах: у деяких користувачів вони “поспішають”. Окрім того, на телефонах з’являється неправильне місце розташування.

Генштаб ЗСУ пояснив причини порушення системи точного часу в мобільних телефонах під час повітряної тривоги. Збої виникають через застосування засобів радіоелектронної боротьби та підміни GPS-координат.

Також Генштаб радити відключити режим автоматичного уточнення часу в телефоні та враховувати, що під час оголошення повітряних тривог точність роботи систем супутникової навігації може порушуватися.

Ключові елементи військового обліку:

За повідомленнями наших джерел в СБУ, 90 відсотків тих, хто “купив інвалідність” (не враховуючи правоохоронців) уже залишили Україну і на момент перевірки таких осіб в країні залишиться менше 1 відсотка.

Водночас, корупційна складова в процесі мобілізації присутня також і серед представників ТЦК. Як повідомляють наші джерела: “ТЦК планували “обілетити” тих, кого позбавлять інвалідності, розуміючи що такі громадяни платоспроможні, адже “послуга” коштувала від 20-ти тисяч доларів США. Але, фактично, представники ТЦК зможуть показово відправити до на фронт не більше ніж 30-40 осіб і обілетити ще стільки ж, так як більшість або покинула країну, або переховується”.

Нагадуємо, що Президент України доручив ліквідувати МСЕК до кінця 2024 року. Натомість планують запровадити цифрову європейську модель. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Також він доручив міністру охорони здоров’я не пізніше 1 листопада внести всі необхідні нормативні документи й законопроєкти на розгляд Кабінету міністрів, аби завершити реформування МСЕК.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.