Середа, 30 Липня, 2025

У Німеччині закликають скасувати соцвиплати для військовозобов’язаних українців

Важливі новини

Майбутнє України залежить від рівня народжуваності та повернення біженців

Для стабільного зростання населення кожні 100 жінок повинні народжувати 210-220 дітей. Цей показник є високим навіть для європейських країн, де демографічна ситуація також не є ідеальною. В Україні цей рівень залишається недосяжним. Гладун зазначає, що якщо вдасться підняти народжуваність до 160-180 дітей на 100 жінок, це вже буде позитивним сигналом для країни. Однак навіть при таких показниках, населення все одно скорочуватиметься, хоч і не так стрімко, як сьогодні.

Іншим важливим фактором, який може допомогти у вирішенні демографічної кризи, є збільшення тривалості життя населення. Це вимагає від кожного громадянина дотримання здорового способу життя, а також ефективної роботи системи охорони здоров’я. Зростання тривалості життя може стати значним внеском у сповільнення спаду чисельності населення.

Гладун також підкреслює, що багато в демографічній ситуації України залежить від того, скільки українців повернеться до країни після війни. За кордоном зараз перебуває понад 6 мільйонів громадян, які виїхали через війну. Якщо хоча б половина з них повернеться, це буде величезною підтримкою для відновлення країни. Проте точну кількість тих, хто вирішить повернутися, наразі передбачити складно, що створює ще одну невизначеність для майбутнього.

Чорна демографічна статистика України

Ситуація в Україні вже є вкрай критичною. За останніми даними, країна вийшла на перше місце у світі за рівнем смертності і на останнє — за рівнем народжуваності. Це свідчить про гостру потребу в розробці державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, покращення умов для молодих сімей та забезпечення соціальних гарантій.

Ексчиновниця з Держгеокадастру залишила Обухів без паїв

Усього за 45 кілометрів від столиці вже понад десять років триває конфлікт, який розриває громаду Обухова зсередини. Пенсіонери ходять на мітинги, поля охороняють поліція, а посіви нищать трактори. На перший погляд — звичайна суперечка між агропідприємством і селянами. Насправді — відлуння масштабної схеми розпаювання землі, яку заклала ще у 2013 році тодішня очільниця Держгеокадастру Київщини […]

Рада остерігається ухвалювати закон про заборону УПЦ через побоювання негативної реакції США, – Безугла

За словами Безуглої, така обережність пов'язана з потенційними наслідками для міжнародних відносин України. Депутатка зазначила, що при розгляді подібних ініціатив враховуються різноманітні фактори, включаючи можливу реакцію міжнародних партнерів.

«У США існують тисячі конфесій від звичайних до найекзотичніших і відверто загрозливих, і ця тема добре заходить, особливо в республіканському середовищі. У нас є сигнали, що на народних депутатів, які проголосували, будуть накладені санкції тощо. Нині в кожній гривні переважно гроші партнерів, і величезна частка з них – саме кошти США, тому ставати в позу в буремні часи їхніх виборів небезпечно не тільки для концепту двопартійної підтримки, а й для будь-якої підтримки взагалі», – заявила Безугла.

За її інформацією, «щоб залагодити питання» наступного тижня до США виїжджає українська делегація.

Також «проблеми» із законопроєктом, за словами нардепки, виникли через позицію Ватикану.

«У Ватикані із законопроєктом у нас теж проблеми: там висловлюють застереження», – пише Безугла.

Нагадаємо, у вівторок зазначений законопроєкт відмовилися виносити в зал, що спричинило блокування трибуни з боку партії Порошенка.

Штрафи за російську музику у кафе зростуть до 25 тисяч гривень

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9547, який передбачає жорсткіші санкції за використання російського музичного контенту у громадських місцях. Йдеться про кафе, ресторани, магазини, салони краси та інші заклади обслуговування населення. Наразі чинне законодавство передбачає символічний штраф — 70 гривень. Автори нової ініціативи вважають це неефективним інструментом боротьби з інформаційним впливом країни-агресора. Що пропонують депутати?  Штрафи […]

Депутат ОПЗЖ намагався втекти до Словаччини

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прикордонники Чопського загону затримали українця, який спробував у незаконний спосіб перетнути українсько-словацький кордон. Затриманим виявився депутат від Чигиринської міськради, якого підозрюють у виправдовуванні збройної РФ.

Прикордонний наряд відділу “Великий Березний” побачив депутата, коли патрулював за кількасот метрів від державного кордону. Особа прямувала у напрямку Словаччини, але її зупинили біля загороджувального паркану.

Під час перевірок оперативні співробітники-прикордонники з’ясували, що затриманий є депутатом однієї з міських рад Черкаської області, якого обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 і ч.3 ст.436-2 ККУ “Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників”.

Правопорушника доставили у прикордонний підрозділ з метою притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП “Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України”. Після проведення необхідних заходів чоловік вибув з прикордоння у супроводі співробітників відповідних правоохоронних органів.

У Німеччині розгортається політична дискусія щодо українських чоловіків призовного віку, які перебувають на території країни й отримують державну допомогу. Представники Християнсько-соціального союзу (ХСС) закликають уряд скасувати виплати для цієї категорії осіб, аргументуючи це необхідністю або служби в Україні, або роботи в Німеччині.

Зокрема, експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Майєр заявив, що ситуація з понад 150 тисячами українських чоловіків віком від 18 до 63 років, які щомісяця отримують в середньому 882 євро від держави, є «ненормальною».

«Якщо майже 151 тисяча українців призовного віку у нас отримують підтримку, то щось тут не так. Ця група осіб не має права на соціальні виплати й має або працювати в Німеччині, або служити в українській армії», – цитує політика видання BILD.

Загалом, за даними німецьких джерел, з початку повномасштабної війни до Німеччини прибули понад 304 тисячі українських чоловіків призовного віку. Близько половини з них офіційно отримують соціальну допомогу, що обіймається бюджету ФРН приблизно в 1,3 мільярда євро щорічно.

На тлі критики українське посольство в Німеччині закликає не робити узагальнень. У коментарі для ЗМІ дипломати наголошують, що більшість українських чоловіків мають законні підстави для перебування в країні, а також проходять військовий облік або виконують інші форми обов’язків.

«Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Значна частина з них зареєстрована у системі військового обліку та має законні документи», – йдеться у відповіді посольства.

Дискусія в Німеччині виникає на тлі ширших європейських дебатів про підтримку українських біженців, баланс між гуманітарною допомогою і зобов’язаннями перед країною, яка воює.

Останні новини