У парламент внесено три законопроєкти з військової сфери: огляд та обговорення наближається

Бажаний обсяг (приблизно скільки слів або сторінок)

Стиль (офіційний, продаючий, емоційний, експертний тощо)

Історія сімї Костевичів — це не лише корпоративні звіти та офіси на Кіпрі. Це павутина з політичних, фінансових і навіть дипломатичних ниток, що тягнуться від Мінська до Москви, від Кіпру до Києва.

ФОТО: Засновник і патріарх клану Сергій Костевич

Сергій Костевич, народжений у Білорусі 1964 року, засновник і голова ASBISc Enterprises Plc, контролює понад третину акцій компанії.

Після навчання у Мінському радіотехнічному інституті (нині — Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки) Сергій Костевич емігрував до Кіпру, де у 1995 році офіційно зареєстрував компанію.

Його вплив не обмежується корпоративними структурами: у різних юрисдикціях на Костевича оформлено низку компаній, а члени його родини займають ключові посади в дочірніх структурах ASBIS.

ФОТО: Члени родини Сергія Костевича дотичні до порушення санкційного законодавства України та ЄС

Молодший брат, Андрій Костевич, до 2024 року був офіційним представником ASBIS у Білорусі.

Його дружина, Ірина Костевич, — чинна депутатка білоруського парламенту, до того — міністерка праці та соціального захисту режиму Лукашенка.

Старший син, Сергій Костевич-молодший (1992), працює в холдингу ASBIS на посаді CTO і Business Development Manager.

Його контакти, за відкритими даними, охоплюють десятки поштових скриньок, зокрема Yandex та російські домени, що може свідчити про багаторівневу участь у бізнес-операціях у різних країнах.

Його дружина — Маргарита Костевич (Ромашева) — працює Senior Risk Analyst у французькій енергетичній компанії TotalEnergies, яка навіть після початку повномасштабного вторгнення зберігала активи в Росії на понад $2 млрд.

Молодший син, Євген Костевич (2001), випускник Лондонської школи економіки, у 23 роки став Business Development Manager в Asbis.

Його кар’єра — типовий приклад сімейного спадкоємства в межах корпоративної вертикалі.

Олена Костевич, дружина Сергія-старшого, фігурує в прикордонних даних як особа, що щонайменше 10–11 разів перетинала російський кордон після початку війни. У більшості випадків — разом із чоловіком.

Формальних пояснень цим поїздкам не було, але в хронології вони збігаються з періодами активізації діяльності російського підрозділу Asbis до його «продажу» у 2022 році.

Таким чином, у структурі ASBIS простежується чіткий сімейний вплив:

Батько — засновник та мажоритарний власник;

Брат — регіональний представник у Білорусі;

Дружина брата — політична діячка у Білорусі;

Сини — топ менеджери компанії та міжнародних корпорацій, пов’язаних із російським ринком;

Дружина засновника — особа, що регулярно перетинає російський кордон під час війни.

В контексті участі корпорації ASBIS у паралельному імпорті та порушенні санкційного режиму Європейського Союзу, окремо варто відзначити юридичну компанію, яка супроводжує ASBIS в Україні.

Це досить авторитетна юридична фірма Sayenko Kharenko, яка обслуговує інтереси в тому числі “оборонних компаній, постачальників технологій подвійного призначення та інвесторів у екосистемі оборони та безпеки України”.

ФОТО: юрист Жанна Заєць, яка обслуговує інтереси корпорації ASBIS з білоруським бекграундом

Іншими словами, юристи Sayenko Kharenko, в тому числі адвокатка Жанна Заєць, мають розуміти рівень токсичності співпраці з корпорацією ASBIS, яка дотична до паралельного імпорту товарів подвійного призначення до країни-агресора, але чомусь продовжують співпрацю з ASBIS.

Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну схему контрабанди та ухилення від оподаткування, до якої причетна корпорація ASBIS.

Детально про схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні у попередніх частинах журналістського розслідування.

Про співпрацю ASBIS з російським ВПК у наступній частині нашого журналістського розслідування.

У Закарпатській обласній дитячій лікарні зафіксовано два трагічні випадки смерті немовлят — п’яти та восьми місяців. Перший інцидент стався у грудні 2024 року, другий — 24 січня 2026 року. За обома фактами правоохоронні органи відкрили кримінальні провадження та повідомили про підозру акушеру-гінекологу цього медичного закладу. Обставини подій нині з’ясовуються в межах досудового розслідування.

За словами батьків п’ятимісячного хлопчика, дитина народилася передчасно та мала бронхолегеневу дисплазію. Після курсу лікування стан немовляти, за їхніми твердженнями, суттєво покращився, що давало надію на подальшу стабілізацію. 23 січня 2026 року батьки звернулися до лікарні через різке погіршення самопочуття дитини, після чого хлопчика госпіталізували. Наступного дня стало відомо про його смерть.

У поліції Закарпатської області відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки), що передбачає до 3 років ув’язнення.

Представники Закарпатської обласної дитячої лікарні заявили, що всі дії персоналу проводилися відповідно до клінічних протоколів, а стан дитини прогресивно погіршувався, незважаючи на надану допомогу. Медзаклад висловив співчуття родині та пообіцяв, що подальші дії відбуватимуться у межах закону.

Другий випадок стосується смерті немовляти, яке отримало тяжкі пологові травми шийного відділу хребта та спинного мозку під час народження у березні 2024 року. Хлопчик помер у грудні того ж року. За результатами медичної експертизи встановлено, що смерть спричинили непрофесійні дії акушера-гінеколога.

За обома фактами підозру оголосили одному акушеру-гінекологу за неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 140 КК України).

Закарпатська обласна дитяча лікарня розташована у Мукачеві та є комунальним некомерційним підприємством обласної ради. З 2025 року директором закладу є Володимир Бейреш.