Вівторок, 2 Червня, 2026

У Польщі перші добровольці з “Українського легіону” підписали контракти із ЗСУ

Важливі новини

Скільки грошей потрібно для комфортного життя в Києві? Міркування Melovin’а про фінансову складову міського життя

Український співак Melovin розповів про свої уявлення щодо необхідної суми грошей для комфортного життя в столиці. У новому відео, яке він опублікував на платформі TikTok, артист висловив свою думку, що для однієї людини, яка проживає в Києві, мінімально достатньо близько 2 тисяч доларів на місяць. За його словами, ця сума дозволяє забезпечити основний комфорт у повсякденному житті, якщо людина не має партнера та живе самостійно.

Співак зауважив, що з таким бюджетом можна покрити основні потреби — оренду житла, їжу, транспорт і базові розваги. Однак, як зазначив Melovin, для людей, які ведуть активніший соціальний або професійний спосіб життя, а також мають вищі вимоги до рівня комфорту, цієї суми може бути недостатньо. Сам артист відкрито зізнається, що його стиль життя значно дорожчий, адже він звик до вищого рівня комфорту, що включає не тільки якісне житло, але й часті подорожі та більш розкішні умови.

«Якщо ти хочеш на більш широку ногу, як я, то від 5 тисяч доларів», — додав співак. На запитання про власні витрати він підтвердив: «Десь так воно і виходить».

Melovin також зауважив, що має власну квартиру в Києві, тому не витрачається на оренду житла. Основною статтею його особистих витрат є парфумерія — співак зізнався, що дуже любить аромати і часто витрачає на них значні суми.

Його висловлювання викликали жваве обговорення серед підписників, адже не для кожного мешканця столиці такі суми є реалістичними. Проте Melovin наголосив, що говорить суто про свій стиль життя та рівень комфорту, до якого звик.

Обов’язок оновлення даних у військкоматі для українських чоловіків за кордоном може бути знятий

На засіданні парламенту від "Слуги народу" Федір Веніславський оголосив про невимушеність повернення чоловіків за кордоном до України з метою актуалізації їхніх даних у військкоматі. Законодавцем не встановлено жодних обов'язків щодо зміни місця проживання після цієї процедури, нічого не накладено на плечі громадян, що перебувають за кордоном. Веніславський зазначив, що важливо, щоб військкомат отримував інформацію про місце перебування громадян за кордоном, аби уникнути надсилання зайвих повісток та витрат на сповіщення осіб, які відсутні у країні. Він також висловив думку, що після актуалізації даних можливо отримати військовий квиток дистанційно через консульство або електронним шляхом, забезпечивши громадянам зручний доступ до цієї процедури. Проте, наразі в законопроєкті про мобілізацію не передбачено конкретних механізмів для українців, які перебувають за кордоном. Невизначеність щодо процесу отримання військових документів в електронній формі та створення електронного кабінету ще залишає питання без відповіді. Таким чином, на даний момент реальних переваг нововведень, які обіцяє Веніславський, не існує.

У висновку можна зазначити, що обговорюваний законопроєкт стосується актуалізації даних у військкоматі для українських громадян, що перебувають за кордоном. Народний депутат Федір Веніславський заявив про невимушеність повернення цих громадян до України після актуалізації даних, проте конкретні механізми здійснення цієї процедури ще не визначені. Важливим є уникнення зайвих витрат та сповіщень осіб, які перебувають за кордоном, з метою оптимізації роботи військкомату. Проте, наразі немає конкретних вказівок щодо отримання військових документів в електронній формі та створення електронного кабінету для зручності громадян. Таким чином, поки що потрібно чекати на конкретизацію механізмів реалізації цього законопроєкту.

Обшук у квартирі колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка: подробиці справи

Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшук у квартирі генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки України. За інформацією, отриманою від видання «Бабель» з посиланням на власні джерела, обшук відбувся у вівторок, і його проводили співробітники ДБР у межах розслідування певної справи, деталі якої поки що не розголошуються.

На момент проведення обшуку самого Валерія Кондратюка вдома не було. Правоохоронці застали лише його родичів, що підняло нові питання про те, чи був генерал-лейтенант дійсно в курсі дій слідчих. Декілька джерел повідомили, що обшук стосувався розслідування певних справ, однак жодних офіційних заяв від ДБР щодо підстав для проведення таких заходів поки що не було оприлюднено.

Наразі немає офіційної інформації, у межах якого саме провадження проводяться слідчі дії. Журналісти звернулися до ДБР за коментарем, але відповіді поки що немає.

Валерій Кондратюк очолював Службу зовнішньої розвідки України у 2020–2021 роках. До цього він працював заступником глави Адміністрації президента України (2016–2019), а також керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Раніше він обіймав посаду керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

Ім’я Кондратюка неодноразово згадувалося у зв’язку з реформами у сфері розвідки та нацбезпеки. Однак наразі невідомо, чи пов’язані дії ДБР саме з його попередньою службовою діяльністю.

Небезпека захоплення Часового Яру: загроза до 9 травня та її наслідки для України

Напередодні 9 травня місто Часів Яр на Донеччині опинилося під загрозою захоплення російськими окупантами. Стратегічне значення цього населеного пункту для України важко переоцінити. За словами главкома Збройних Сил України, генерала Олександра Сирського, Кремль розглядає можливість захоплення міста до "сакральної" для Російської Федерації дати – 9 травня. Часів Яр є ключовим пунктом на шляху просування ворога до стратегічно важливих об'єктів.

На жаль, за останніми звітами, інтенсивні наступи російських військ наближаються до міста. За даними аналітичних досліджень, окупація сусідніх територій уже стала реальністю: село Богданівка вже опинилося під контролем противника. Хоча інформацію про це спростовують у Міністерстві оборони, бої за кожен квадратний метр території залишаються напруженими.

Ситуація стає все складнішою. Російські війська не тільки продовжують наступ на Часів Яр, але й активізують свої дії на інших напрямках, включаючи Лиманський, Бахмутський та Покровський. За словами генерала Сирського, крім традиційних напрямків, існує загроза з заходу від Бахмута, де ворожі війська готуються до прориву оборони.

Тепла та сприятлива для бойових дій погода додає проблем. Російські сили продовжують свої атаки, використовуючи кожен момент, щоб досягти тактичних успіхів. Зараз, більше ніж будь-коли, місто Часів Яр стоїть перед надзвичайною загрозою. Контроль над ним дасть ворогові ключ до ряду стратегічних об'єктів і може значно послабити оборону України.

Проте, українські військові готові захищати свою землю до останнього. За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, незважаючи на складну обстановку, немає підстав для відступу. Силовики вирішено триматимуть оборону міста, поклавши на вагу не лише стратегічну важливість Часівого Яру, а й долю всієї країни.

Часів Яр – це не просто населений пункт на карті, це стратегічна важлива ділянка передової, контрольована нами. Снєгирьов звертає увагу на те, що ворогові буде надзвичайно складно швидко просунутися вперед через міську забудову та індустріальні міста, такі як Костянтинівка, Краматорськ і Слов’янськ, що знаходяться неподалік. Це становить перешкоду для російських військ у їхніх стратегічних планах.

Наразі ситуація ще не досягла етапу вуличних боїв, схожих на ті, що тривали у Бахмуті протягом дев’яти місяців. Проте міста, які планують захопити російські війська, є більшими за Бахмут і Авдіївку. Також відзначається готовність українських військ до майбутнього наступу. Таким чином, наявний контроль над стратегічними висотами свідчить про те, що відступ є малоймовірним.

Мирослав Гай наголошує, що для російських окупантів володіння Часовим Яром має перш за все політичне значення. Оскільки їм не потрібно зберігати місто, їхня стратегія полягає у його повному знищенні. Це є типовою тактикою "по-російськи", яка передбачає повне зруйнування та встановлення контролю над руїнами, створюючи образ перемоги для внутрішнього споживача.

Проте ефективність оборони Часового Яру прямо залежатиме від забезпечення Збройних Сил України відповідними озброєннями. За словами аналітика Снєгирьова, наразі відчутний гострий дефіцит мінометних та артилерійських снарядів, що створює небезпеку для успішної оборони. Це вимагає термінових заходів щодо постачання необхідного озброєння та ресурсів для українських військових, щоб забезпечити стійкий опір та відстояти нашу територіальну цілісність.

Наразі нашим основним пріоритетом є забезпечення снарядами. Це стосується як радянських 152-міліметрових, так і натовських 155-міліметрових снарядів. Якщо вдасться вирішити це питання, ситуація на фронті вийде на новий рівень. Також нам необхідні засоби протиповітряної оборони (ППО) як малого, так і середнього радіусу дії для роботи на передовій та прикриття інфраструктурних об'єктів. Необхідність у засобах ураження, як ствольна, так і реактивна артилерія, також вкрай важлива. Якщо ці потреби будуть задоволені, ми зможемо досягти паритету з ворогом, що є важливим для забезпечення ефективної оборони та збереження територіальної цілісності.

Незважаючи на розвиток подій на фронті, важливо утримувати стійкість і не допускати паніки. Збройні Сили України вистояли на фронті "на зубах", демонструючи свою готовність до захисту країни. У цей час політичні лідери активно шукають шляхи для отримання необхідної підтримки в країнах Європейського Союзу, щоб зміцнити оборонні зусилля та забезпечити мир та стабільність у регіоні.

У висвітленому матеріалі акцентовано увагу на стратегічній важливості міста Часів Яр на фронті з російськими окупантами. Підкреслено необхідність постачання снарядів та інших засобів для забезпечення ефективної оборони, а також звернуто увагу на важливість уникання паніки серед населення та політиків.

Аналізуючи ситуацію, можна зробити висновок, що захист Часового Яру є пріоритетом для Збройних Сил України, оскільки втрата контролю над цим населеним пунктом може суттєво підірвати обороноздатність країни. Необхідно звернути увагу на постачання необхідного озброєння та підтримку з боку міжнародних партнерів для зміцнення оборонних можливостей.

Крім того, важливо підтримувати стійкість на фронті та шукати способи дипломатичного врегулювання конфлікту, оскільки лише спільними зусиллями можна досягти миру та стабільності в регіоні.

Конфлікт навколо пляжу “Мальдіви” у Полтаві загострюється через роботи без дозволів

У Полтаві посилюється протистояння між міською владою та підприємцем Олександром Нестулею, який розпочав масштабне облаштування рекреаційної зони під назвою «Мальдіви» у мікрорайоні Вакуленці. Ініціатор проєкту, відомий також як керівник пляжу «Гаваї», проводить активні роботи з розчищення території — вирівнює ґрунт, видаляє чагарники та спилює дерева, прагнучи перетворити цю місцевість на сучасний відпочинковий майданчик. Проте втручання у природний ландшафт викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців і посадовців, адже частина робіт здійснюється без оформлених дозвільних документів.

За інформацією Полтавської міської ради, офіційних дозволів на видалення зелених насаджень у цій зоні немає. Управління житлово-комунального господарства наголошує, що чинний порядок передбачає чітку процедуру: подання відповідної заяви, виїзд спеціальної комісії, обстеження території та оформлення всіх рішень у встановленому порядку. Лише після цього підприємець може законно розпочинати роботи зі зміни ландшафту. У випадку з «Мальдівами», за словами чиновників, жоден із цих етапів не був виконаний.

Договір на оренду пляжу «Мальдіви» уклала підприємиця Тетяна Нестуля 2 жовтня 2025 року. Сума оренди складає 330 тисяч гривень на рік, термін дії — п’ять років. Метою робіт є підготовка пляжу до наступного купального сезону, однак незаконне видалення дерев викликало зауваження міської ради та громадськості.

Міська влада наголосила на необхідності дотримання процедур видалення зелених насаджень і попередила про можливі наслідки для порушників.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.

Останні новини