Субота, 18 Квітня, 2026

У Польщі перші добровольці з “Українського легіону” підписали контракти із ЗСУ

Важливі новини

Нацбанк зміцнив гривню: курс валют на 14 жовтня

Расширенная статья о назначении Медведева в РостелекомClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов и углубив анализ ситуации. Вот краткое описание основных дополнений:

Офіційний курс долара становить 41,18 грн/дол. Також НБУ встановив офіційний курс євро до гривні на рівні 45,02 грн/євро.

Згідно із даними на профільних сайтах, станом на 9:10 ранку:

35 млрд євро спеціальної фінансової допомоги Україні за рахунок використання заморожених російських активів, які погодили постійні представники держав-членів Європейського Союзу, мають бути доступні для України вже наприкінці цього року.

Таємниці агрохолдингу: як Хідірян продовжить “володіти” деокупованим селом на Київщині протягом наступних 7 років?

У відомому селі Рудня на Київщині активно обговорюється пропозиція переукласти угоди оренди з компанією, що пов'язана з проросійським аграрієм Місаком Хідіряном, ще на наступні 7 років. Це викликало серйозні занепокоєння серед місцевих мешканців, які підозрюють, що за цим стоять інтереси, несприятливі для України. Саме тому журналісти редакції СтопКору вирішили докладно дослідити цю ситуацію. Село Рудня знаходиться у складі Великодимерської селищної громади Броварського району Київської області. Населення села налічує близько 1910 осіб, а загальна площа земель у межах колишньої Руднянської сільської ради складає майже 3 тисячі гектарів. Зазначене село

Цікавою деталлю є те, що на етапі свого становлення в початкових років 2010-х "Пирятинський делікатес" мав серед своїх керівників Артака Хідіряна, який, ймовірно, є сином Місака Хідіряна. Історичним засновником компанії є громадянка Російської Федерації Тамара Хідірян, а її бізнес-партнером і співзасновником виступав Дживан Мамоян, відомий своїми спірними діями. Згідно з розслідуванням журналістів СтопКор, у січні 2023 року в Києві Служба безпеки України затримала власника великого агрохолдингу, який забезпечував постачання харчових продуктів для окупаційних сил на лівому березі Херсонської області. За інформацією українського видання Forbes, затриманим виявився засновник ТОВ "Моріс Каховка" Дживан Мамоян. Зазначено, що агрокомпанія, контрольована Мамояном, була одним з провідних фінансових донорів південного регіону для російського "Фонду підтримки учасників СВО", створеного у 2023 році. Крім того, Мамоян є співзасновником "Пирятинського делікатесу" разом з Тамарою Хідірян. Він також має два ФОП у Києві, які займаються роздрібною торгівлею на лотках і ринках.

Інші аспекти стосуються Місака Хідіряна, якому приписують можливу проросійську позицію. За даними інформаційно-аналітичних платформ, в українських реєстрах він зазначений як громадянин Вірменії, хоча деякі ЗМІ вказують на можливість наявності у нього інших паспортів, зокрема угорського, країни, голова уряду якої, Віктор Орбан, відомий своїми симпатіями до РФ. Звинувачення в адресу Місака Хідіряна та його родини не обминули інформаційні канали. Наприклад, у червні 2023 року він відправився у закордонне турне, заявивши про своє бажання отримати "паспорт однієї з країн Євросоюзу". Крім цього, згадувалась його можлива причетність до одного з найпотужніших конвертаційних центрів України, через який кошти надходили до ОРДЛО. Інформація про його рідного брата, Самвела Хідіряна, також була розголошена. Вказувалося, що він довгий час мешкав у Москві та мав російське громадянство.

Представники A.G.R. Group та родини Хідірян відмовилися від коментарів, однак журналісти залишають запити на відповідь для висвітлення їхньої публічної позиції.

Чи можливо, що ті, хто намагалися захопити землі Київщини силою зброї, тепер стримуються відкритого застосування сили, намагаючись тихо "присвоїти" їх через підконтрольні бізнес-структури? Представники активної громадськості села Рудня переконані, що такий сценарій можливий. І аналіз, проведений журналістами СтопКору, підтверджує: їхні обурення мають певні підстави, які варто ретельно перевірити компетентним органам.

• Процес "анексії" земель на Київщині може здійснюватися не лише за допомогою військової сили, але й шляхом тихих підтримок та впливу через підконтрольні бізнес-структури.

• Обурення та побоювання місцевої громадськості села Рудня стосовно цієї ситуації мають певні підстави, які потребують ретельної перевірки та уваги компетентних органів.

• Результати аналітичного дослідження, проведеного журналістами СтопКору, підтверджують необхідність подальшого вивчення та реагування на цю проблему для забезпечення захисту прав місцевих громад та земельних ресурсів.

Механізм повернення розкрадених коштів у Києві: перші результати та перспективи

Київська міська військова адміністрація розпочала системну роботу з повернення коштів та майна, незаконно привласнених у справах Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Як зазначив начальник КМВА Тимур Ткаченко, першим етапом до столичного бюджету надійде 12,5 млн грн, а також шість автомобілів, які у подальшому будуть спрямовані на потреби сил безпеки та оборони.

За словами Ткаченка, впроваджуються чіткі інструменти відшкодування збитків, завданих громаді Києва внаслідок корупційних схем та змови посадовців. Мова йде про низку кримінальних проваджень, у межах яких СБУ раніше викрила керівництво Департаменту соціальної та ветеранської політики. Військова адміністрація підкреслює, що метою є не лише повернення матеріальних цінностей, а й відновлення довіри громадян до органів влади.

За словами Ткаченка, частина причетних визнає провину та погоджується на компенсацію. КМВА, як потерпіла сторона, подала відповідні звернення і добилася зарахування перших сум до бюджету столиці — 12,5 млн грн та шести автомобілів. Після фінальних процедур їх планують передати на потреби сил безпеки та оборони.

Посадовець також нагадав, що раніше Київська міська прокуратура зверталася до КМДА щодо визнання міста потерпілою стороною та повернення коштів, але отримувала відмови. «Мерія не шукала можливості повернути вкрадене у громади. А отже, не вважала себе і всіх нас, киян, потерпілою стороною», — зауважив Ткаченко.

У КМВА запевняють, що відшкодування продовжиться й надалі, а повернуті активи йтимуть у пріоритеті на підсилення оборони міста під час воєнного стану.

Суд у Львові виніс вирок у резонансній справі про вбивство в орендованій квартирі

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок у кримінальній справі щодо 19-річної мешканки міста, яку визнали винною у вбивстві свого 27-річного хлопця. Трагедія сталася у жовтні 2024 року в орендованій квартирі, де пара тимчасово проживала разом. Подія набула широкого розголосу через вік фігурантів та обставини, що передували злочину.

Під час судового розгляду було встановлено, що між молодими людьми виник конфлікт, який швидко переріс у гостре протистояння. За матеріалами слідства, сварка мала побутовий характер, однак емоційна напруга та відсутність контролю над ситуацією призвели до фатальних наслідків. Правоохоронці з’ясували, що після інциденту обвинувачена не змогла надати допомогу потерпілому, внаслідок чого чоловік помер на місці.

Експертиза встановила, що потерпілий отримав 65 колото-різаних ран на голові, шиї, тулубі, грудній клітці та руках. Внаслідок таких травм чоловік помер на місці. Після цього нападниця ще завдала один удар ножем у живіт та намагалася приховати сліди злочину — викинула з вікна ніж, закривавлений одяг та ковдру, а також сфотографувала тіло загиблого на телефон і викликала таксі для втечі.

Тіло чоловіка знайшов орендодавець, який спав у сусідній кімнаті, та одразу викликав поліцію. Жінку затримали у Стрию, після чого її доставили до Львова для слідчих дій.

Суд визнав львів’янку винною у вбивстві з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 ККУ) та призначив покарання у вигляді 13 років ув’язнення. Вирок був оголошений 27 січня і ще може бути оскаржений у вищих інстанціях.

Загроза танення льодовиків Антарктиди та його вплив на прибережні регіони світу

Танення льодовиків Антарктиди вже давно є однією з найбільших екологічних загроз для планети. Якщо цей процес продовжиться у тому ж темпі, що й зараз, наслідки можуть бути катастрофічними, зокрема для прибережних регіонів, включаючи Україну. Вчені прогнозують, що повне танення льодових покривів Антарктиди та інших великих льодовиків може призвести до підвищення рівня Світового океану на понад 70 метрів. Це означає затоплення величезної кількості прибережних міст та територій по всьому світу, і Україна не є винятком.

Особливо уразливою виявляється Одеса, яка є одним із головних портів країни і розташована на узбережжі Чорного моря. Затоплення таких міст може призвести до значних економічних і соціальних втрат, оскільки багато з них є важливими центрами для міжнародної торгівлі та транспортних зв'язків. Крім того, зміна рівня моря негативно вплине на екосистеми прибережних районів, спричиняючи їх деградацію і загрозу для місцевого населення.

Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.

Останні новини