У понеділок почалася історія змін

Командування Сухопутних військ Збройних сил України оприлюднило офіційні дані щодо військової служби українського співака Віталія Козловського. Відповідно до наказу начальника Генерального штабу від 23 травня 2024 року, артист був зарахований до резерву як солдат 3-го запасного взводу 90-ї запасної роти військової частини А4718.

До свого підрозділу він прибув із Національного президентського оркестру та вже 17 червня приступив до виконання службових обов’язків. Завданням Козловського було проходження навчальних зборів, які готують військовослужбовців до можливої мобілізації у разі загострення бойових дій. Це стандартна процедура для резервістів, що передбачає відпрацювання навичок, необхідних для виконання завдань у складі бойових підрозділів.

За інформацією Сухопутних військ, Козловський також проводив концерти у військових підрозділах для підтримки морально-психологічного стану особового складу. Водночас підрозділ уточнив, що він не брав участі у бойових чи оборонних діях. 28 червня 2024 року співак був звільнений зі служби наказом командира через сімейні обставини — догляд за дружиною або чоловіком з інвалідністю I чи II групи. Згідно з документом, Козловський здав посаду та припинив військову службу.

Раніше в інтерв’ю журналістці Марічці Падалко Козловський заявив, що займається патронатною службою з побратимами. Проте в Сухопутних військах спростували цю інформацію, зазначивши, що артист не був направлений на таку службу офіційно. У відповідь команда Козловського повідомила, що він дійсно залучений до патронатної діяльності, однак — не як військовослужбовець, а як представник благодійного фонду «Патронатна служба “Промінь допомоги”» 22 ОМБр.

У Чернівецькій області на 20 квітня сталася напруга через конфлікт між місцевими мешканцями та працівником Вижницького районного територіального центру культури та спорту (ТЦК). За даними Чернівецького обласного територіального центру культури та спорту, працівника атакували, і він був змушений використати зброю для самозахисту. Подія сталася неподалік від села Чорногуз під час інформаційного заходу для місцевого населення, коли кілька людей напали на працівника, блокуючи його автомобіль і погрожуючи йому.

Захищаючись, працівник ТЦК використав зброю, відповідно до закону, здійснивши постріли в землю, щоб відвести нападників. Жодна людина не постраждала, проте поліція була викликана на місце події, і зараз проводиться розслідування інциденту.

У ТЦК наголосили на відповідальності за перешкоджання роботі військовослужбовців ТЦК та СП. Наразі також вивчається відео конфлікту, на якому видно, як працівника ТЦК кидають на землю і почуваються постріли. Учасники конфлікту декілька разів закликали до виклику поліції.

Загальні висновки до цієї ситуації можуть бути такими:

• Конфлікт між місцевими мешканцями та працівником ТЦК свідчить про необхідність уважного відношення до спілкування з громадою та попередження можливих конфліктних ситуацій.

• Використання зброї співробітником ТЦК підкреслює важливість знання законів щодо самозахисту та використання зброї, а також необхідність навчання персоналу таких законів та навичок.

• Реакція поліції на подію підкреслює важливість оперативної реакції правоохоронних органів на подібні інциденти для забезпечення громадської безпеки та розслідування подібних випадків.

• Потреба у додаткових заходах безпеки та контролю під час проведення подібних інформаційних заходів, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

• Необхідність удосконалення комунікаційних навичок та вміння врегулювання конфліктів у працівників громадських установ для підтримки позитивних відносин з громадою.

Ключові елементи військового обліку:

“Цей спротив не лише затримав ворога, але й унеможливив масштабний наступ на Покровськ, адже противник не зміг швидко перегрупуватися і зосередити сили для такої операції”, – сказав Мусієнко в ефірі телемарафону.

Українські військові, утримуючи оборону Селидового, фактично провели стримувальну операцію, виснажуючи сили ворога. Завдяки цьому Покровськ отримав додатковий час для підготовки до можливого наступу.

Проте Мусієнко попереджає, що якщо Селидове буде втрачено, це відкриє перед окупантами нові можливості для наступу на Покровськ із південного флангу та покращить їхні позиції для обстрілів на цьому напрямку. У такому разі наступний удар може загрожувати й місту Курахове, що стане новою ціллю для російських сил.

На Курахівському напрямку ворог уже активізувався: “Російські підрозділи тиснуть з північно-східного напрямку, намагаючись вирівняти лінію фронту для подальшого просування”, – зазначив Мусієнко. На його думку, у найближчі тижні можна очікувати на битву за Курахове, яка може стати черговим важким випробуванням для українських сил. Російська армія вже зосереджує там свої ресурси, маючи намір завдати значного удару.

Таким чином, оборона Селидового є вирішальним етапом у загальній оборонній стратегії України на сході. Вона не лише стримує агресора на Покровському напрямку, але й дозволяє підготувати нові оборонні рубежі, що посилить українські позиції перед наступними викликами.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зокрема, активіст Дмитро Карташов зазначив, що стаття на Вікіпедії про Максима Денщика та його вбивство, а також фрагмент з погрозами Денщику з боку голови ОДА Івана Федорова зазнала “насильницького редагування”. Також наразі статтю про Максима Денщика поставили на голосування до видалення.

В причетності до інциденту з видаленням сторінки Максима Денщика з Вікіпедії Дмитро Карташов звинуватив Ярослава Гришина та Івана Федорова.

Позицію Карташова підтримали інші активісти Запоріжжя. Зокрема, голова ГО “Роби своє”, що опікується ВПО Ганна Омельченко, зазначила наступне: “Те, що сталося з Максимом Денщиком, дійсно є трагедією не лише для його близьких, але й для всіх свідомих українців, які борються проти олігархічної системи та за справедливість у нашій країні. Коли людина наважується говорити правду і висвітлювати проблеми, навіть знаючи про небезпеку, вона заслуговує на те, щоб її голос не був забутий.”

Нагадуємо, юрист Запорізької міської ради Максим Денщик був застрелений кілером біля під’їзду свого дому у 11 червня 2024 року, а незадовго до смерті Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози “розправи”.

Після вбивства Максима Денщика в Запоріжжі не вводився план-перехоплення, також були зняті всі мобільні блокпости, що ускладнило пошук кілера. За інформацією наших джерел, таке розпорядження силовикам дав особисто Іван Федоров.

Пізніше Запорізькі силовики затримали перших підозрюваних у вбивстві Максима Денщика, всі вони вихідці із Мелітополя та пов’язані з Іваном Федоровим.

За інформацією наших джерел в ГУНП Запорізької області, був затриманий “водій” та встановлена особа “кілера”. Обоє вихідці з ОЗУ “Мелітопольські”, лідером якого є кримінальний авторитет Артур Горобець “Туча”.

В Мелітополі Артур Туча входив до так званого “силового блоку” нардепа Сергія Мінько та Івана Федорова. За повідомленнями ЗМІ, в Мелітополі Туча займався рекетом “під дахом” Івана Федорова, а після захоплення міста росіянами Артур Туча виїхав слідом за Федоровим до Запоріжжя.

Раніше співробітники ГУНП Запорізької області, в рамках кримінального провадження №12024080000000248 від 11 червня 2024 року, за фактом умисного вбивства Максима Денщика, провели обшуки у приміщенні ресторану “LiHoy”, в якому працював один із підозрюваних – В. Зуєв.

Ресторан “LiHoy”, згідно оперативних даних, вважався місцем постійного перебування бійців ОПГ “Мелітопольські” та “базою” Артура Тучі в Запоріжжі.

Кінцевими бенефіціарами ресторану “LiHoy” на 50% є Олександр Леховицер, в кримінальному світі більш відомий як “Ліхой”. Ще 25% належать іншому представнику кримінального світу – главі ОПГ “Арташі” Арташесу Саргсяну, та ще 25% Сапожнікову Едуарду. Юристом ОПГ “Арташі” є скандально відомий запорізький адвокат Ярослав Гришин, компанії якого регулярно виграють тендера на поставку дронів Запорізькій ОВА по завищеним цінам.