У селі Мотижин чоловік у стані сп’яніння забив матір до смерті

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Командира 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців полковника Івана Вінніка призначили на вищу посаду. Офіцер звернувся до побратимів та подякував їм. Про це повідомили в пресслужбі бригади у Facebook.

“Панове офіцери, сержанти, солдати! Від літа 2022 до сьогодні — я мав довгий і непростий шлях. Але він не був важким, бо долав я його не сам. Поряд була вірна й вмотивована команда. Дякую кожному та кожній за ваше терпіння, волю та сили. Дякую, що слухали, чули, говорили, пропонували. Дякую за спільну боротьбу. Дякую, що були поряд. Я це дуже ціную!” — сказав Іван Віннік.

За його словами, для нього честь бути частиною “Чорних Запорожців”, тоді як звʼязок, який утворився між ними, залишиться назавжди.

“Вчіться. Боріться. Не опускайте рук і впевнено крокуйте до нашої Перемоги”, — додав він.

20 вересня в ОК “Північ” повідомили, що командира 72-ї ОМБр Івана Вінніка призначили на вищу посаду для просування по службі й передачі бойового досвіду.

“Полковник Віннік – приклад справжнього та чесного бойового офіцера, досвідченого та людяного командира. Під його керівництвом бригада пройшла непростий шлях, проте гідно тримала визначені їй напрямки оборони. Спочатку був Бахмут, потім Вугледар, де в січні-лютому 2023 року бригада змогла відбити один із найбільших наступів за час російсько-української війни”, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 25 вересня у ЗМІ повідомили, що бійці 72-ї ОМБр нібито відступають з Вугледара на Донбасі. Проте тоді військовослужбовці зауважили в розмові з Фокусом, що тримаються.

26 вересня боєць 72-ї ОМБр спростував вихід бригади з Вугледара Донецької області. Він зауважив, що попри важкі штурми та обставини, бійці залишаються на місці.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо інциденту, в якому правоохоронниця з Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спричинила дорожньо-транспортну пригоду, що призвела до загибелі людини. Обвинувальний акт у цій справі передано до суду для подальшого розгляду.

За інформацією слідства, трагедія сталася в ніч з 27 на 28 липня 2025 року в місті Новоселиця Чернівецького району. О 01:45 правоохоронниця, яка перебувала за кермом власного автомобіля, не змогла впоратися з керуванням на заокругленій ділянці дороги. Внаслідок цього її транспортний засіб вийшов за межі проїжджої частини та врізався у бетонну перешкоду. У результаті ДТП пасажир автомобіля загинув на місці.

У салоні разом із водійкою перебували троє її подруг, з якими вона того вечора відпочивала та вживала алкоголь. Внаслідок зіткнення 35-річна пасажирка загинула на місці, ще дві жінки отримали травми різного ступеня тяжкості. Водійку госпіталізували; пізніше їй повідомили про підозру.

Експертиза підтвердила, що жінка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння: рівень алкоголю в крові становив 1,45 проміле. За рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зазначається, що підозрювана повністю визнає свою вину.

Розслідування проводилось працівниками ДБР за сприяння Національної поліції. Обвинувачення їй пред’явлено за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду — наступним етапом буде розгляд справи в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. Представники ДБР відзначили, що розслідування завершено з повним збиранням доказової бази та у взаємодії з уповноваженими правоохоронними органами.