У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

За даними наших джерел, ситуація в армії України набирає обертів, адже щодня зростає кількість випадків дезертирства. Масштабна мобілізація привела до призову у військо тих, хто не бажає приймати участь у воєнних діях і, використовуючи будь-яку нагоду, намагається уникнути служби. Прогнозується, що найближчим часом кількість дезертур може досягти десятків тисяч осіб. Ситуація потребує негайних заходів з боку влади, щоб запобігти подальшому загостренню цієї проблеми.

З метою збереження дисципліни та бойового духу в армії, виникає необхідність у створенні військової поліції. Її завданням буде контроль за додержанням військових обов'язків та забезпечення порядку у військових частинах. Це допоможе зменшити випадки дезертирства та зберегти високий рівень бойової готовності збройних сил.

Зрозуміло, що проблема дезертирства в армії вимагає комплексного підходу. Крім створення військової поліції, необхідно здійснити ряд заходів щодо підвищення морально-психологічної підготовки військовослужбовців, поліпшення умов служби та соціального захисту, а також проведення просвітницької роботи серед населення щодо важливості патріотизму та обов'язку перед Батьківщиною.

Зусилля уряду та військового керівництва мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для служби в армії, щоб кожен військовослужбовець відчував себе цінним і зацікавленим у захисті країни. Тільки таким чином можна забезпечити стабільність та ефективність Збройних Сил України в умовах сучасних викликів та загроз.

Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Виїзд українців за кордон та заклики влади про їх повернення в Україну стали предметом широкої громадської дискусії. На тлі економічних труднощів та фінансових проблем, влада прагне залучити громадян для розвитку країни. Проте, варто розглядати цю ситуацію у контексті безпеки, соціальних умов та можливостей для повернених мігрантів. З одного боку, їхній повернення може стати стимулом для економічного зростання, збільшення податкових надходжень та розвитку інфраструктури. З іншого боку, велике навантаження на систему охорони здоров'я, освіту та соціальний захист може стати викликом для країни. Експерти відзначають потенційні переваги приєднання мігрантів до економічного життя країни, однак важливо врахувати всі аспекти, щоб забезпечити стале та ефективне інтегрування повернених громадян у суспільство та економіку.

Україна стикається з питанням повернення своїх громадян із-за кордону та намагається залучити їх до розвитку країни. Проте ця ініціатива має свої переваги та виклики. За словами експертів, українці, що проживають за кордоном, продовжують сплачувати податки в Україні, а витрати на їхнє споживання у рідній країні далеко перевищують суму соціальної допомоги, яку вони отримують від інших країн. Така ініціатива має потенціал збільшити кількість робочих місць та поповнити бюджет. Однак, важливо врахувати, що не всі поверненці можуть відразу знайти роботу, особливо в регіонах, що найбільше постраждали від конфлікту на сході. Зростаючий попит на фахівців підкреслює необхідність підтримки ринку праці та розвитку економіки в Україні. Також важливо врахувати, що не всі поверненці можуть стати активною частиною ринку праці через соціальні обмеження та інші фактори.

Україна стикається з проблемою не лише дефіциту кадрів, але й дефіциту кваліфікованих спеціалістів. Роботодавці отримують велику кількість заявок на вакансії, що не потребують спеціалізованої освіти, але зазнають важкостей у пошуку працівників для посад, що вимагають конкретних знань та навичок. Єдиним винятком є сфера ІТ, де ринок насичений пропозицією, але це не є загальним правилом.

У той же час, українська економіка намагається впоратися з великою кількістю соціальних виплат, які видаються на даний момент. Уряд планує скоротити ці виплати для внутрішньо переміщених осіб, що може відчутно позначитися на їхньому матеріальному стані. Навіть існуючі суми виглядають обтяжливими для країни, адже вони значно перевищують витрати на комунальні субсидії.

Програми відновлення пошкодженого житла також функціонують не на всій території країни і не завжди ефективно. Багато залежить від ініціатив місцевої влади та підтримки з боку міжнародних донорів. Ті, хто втратив все через конфлікт на сході країни, часто не мають можливості отримати відшкодування чи компенсацію.

Зрозуміло, що для успішного повернення громадян до України необхідно створити не лише умови для знайомства з ринком праці, але й забезпечити соціальну підтримку та розвиток інфраструктури на всій території країни.

Економічна ситуація в Україні ускладнюється, що може негативно позначитися на можливості надавати фінансову підтримку тим, хто постраждав найбільше. Практично всі доступні кошти країни витрачаються на потреби армії. Можливість покрити інші витрати, такі як медицина, освіта, та пенсії, забезпечується завдяки коштам від міжнародних союзників.

Проте навіть ця підтримка може бути меншою, ніж очікувалося. Цього року Євросоюз та США не можуть швидко узгодити свої обіцяні суми допомоги. Відтак, можливість повернення громадян залежить від безпеки та наявності освіти для їхніх дітей.

За останній рік українська держава зробила певні кроки у напрямку поліпшення ситуації з укриттями в освітніх закладах. Однак у прифронтових областях, де обстріли стали регулярністю, проблеми залишаються актуальними.

Освіта стає важливим чинником у вирішенні питання повернення людей з-за кордону. Для багатьох батьків безпека та доступність освіти для дітей стають ключовими факторами у виборі повернення. У той же час, система освіти повинна бути готова забезпечити навчання для дітей, які повернулися з-за кордону, та їхніх сімей, які можуть стати більшим навантаженням для освітньої системи.

Сергій Бабак, депутат від фракції "Слуга народу" та голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, вважає, що система освіти в Україні витримує випробування. Він стверджує, що хоча у лютому виникали труднощі, тепер вони адаптувалися до нових умов.

На думку Бабака, в українських школах зараз навчається 3,7 млн дітей, з яких 2 млн навчаються очно, близько 900 тисяч – дистанційно, а ще 900 тисяч – в змішаному форматі. Він також наголошує на наявності приблизно 390 тисяч дітей за кордоном, більшість з яких продовжують навчання дистанційно навіть в українських школах.

За словами Бабака, хоча багато дітей було евакуйовано з небезпечних регіонів, що призвело до переповнення шкіл у безпечних місцях, проблеми переповнених шкіл навіть у глибокому тилу зараз відсутні.

За даними Міносвіти, у деяких містах, таких як Київ, кількість учнів зменшилася порівняно з попереднім навчальним роком. Однак у тих місцях, де демографічна криза загрожувала зменшенням кількості дітей ще до війни, ситуація залишається стабільною.

Іванна Коберник, співзасновниця організації "СмартОсвіта", підтверджує наявність вільних місць в деяких школах, особливо в гімназіях і ліцеях. Вона також вказує на важливість забезпечення якості освіти, особливо в умовах, коли всі ресурси спрямовані на забезпечення безпеки.

Експерти вказують на важливість наповнення повернення працездатних людей та їхніх дітей значущим змістом для економіки України. Проте, спосіб, яким українська влада формулює заклик повертатися, викликає критику. За словами Ольги Пищуліної, у країні вже виникають лінії розколу між тими, хто залишився та хто виїхав, тими, хто воював, та хто ні. Важливо уникнути цього розколу.

Анатолій Амелін критикує владу за те, що вона ставиться до людей як до ресурсу, а не як до бенефіціарів країни. Він переконаний, що це негативно впливає на рішення людей про повернення. Комфортний бізнес-клімат вважає ключовим фактором для привернення людей назад до України. Він стверджує, що війна не повинна стати перешкодою для розвитку економіки та привернення інвесторів.

Експерти погоджуються, що країні потрібно боротися за повернення своїх громадян. Проте, багато європейських держав не зацікавлені в тому, щоб українці їхали назад. Також наголошується на тому, що кожній категорії людей потрібен свій підхід. Наприклад, тим, хто втратив все під час війни, потрібні комплексні рішення, такі як створення бізнес-осередків з робочими місцями та житлом.

Найважче буде боротися за групу умовних трудових мігрантів, для яких війна стала давно омріяним шансом виїхати і швидко легалізуватися у західних країнах. Однак значно більш перспективною є велика група людей, які виїхали з міркувань безпеки. Серед них є ті, хто зараз вагається, чи повертатися, наприклад, для того, щоб возз'єднати родину. Для цієї категорії людей вирішальними можуть бути маленькі чинники, такі як наявність роботи, школи або садочка.

Дослідження Центру Разумкова, проведене 31 січня, вказує, що головними факторами, які стимулюють повернення для українців з-за кордону, є економічне відновлення і пожвавлення ринку праці, питання безпеки і комфорту життя, а також суттєві виплати репатріантам, наприклад, компенсації за житло. Проте, більшість біженців не будуть готові брати участь у відбудові країни і прагнули б повернутися в уже відновлену країну.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, наголошує, що навіть за найбільш оптимістичного сценарію до України повернеться не більше половини тих, хто виїхав. Вона зазначає, що після війни на Балканах лише третина населення повернулася в свої країни. "Європейські країни не почнуть масово витісняти українців, вони дуже зацікавлені в такій робочій силі", — підкреслює вона. "Кожен день війни працює на те, щоб менше людей повернулося".

У висновку можна зазначити наступне:

Повернення українців з-за кордону стає важливим аспектом економічного та соціального відновлення країни після війни.Найважче буде залучити умовних трудових мігрантів до повернення, оскільки вони здебільшого виїхали за кордон з міркувань не лише безпеки, а й отримання легального статусу у інших країнах.Є більш перспективна група людей, які виїхали з-за міркувань безпеки, і для них вирішальними факторами повернення можуть стати наявність роботи, можливість навчання для дітей та інші маленькі чинники.Дослідження показує, що більшість біженців не прагнуть повертатися для участі у відбудові країни, але бажають повернутися вже відновлену країну.Україні слід розглядати різні аспекти, що стимулюють або гальмують повернення своїх громадян, враховуючи їхні потреби та можливості.Для успішного повернення громадян українська влада має забезпечити стабільні умови життя, економічні можливості та соціальну підтримку.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.

Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.

Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.

Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.

Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.