У Сумах затримали підпалювача, що діяв на замовлення ворога

Маша Полякова, виступаючи в ефірі програми «Вершиленко & Ко», поділилася неприємною історією, що трапилася з нею під час перельоту до Бостона. Виявилося, що агресивна реакція на її український паспорт була настільки сильною, що ситуація вийшла з-під контролю. За її словами, під час польоту, коли вона дістала свій паспорт, поруч сидів чоловік, який почав ображати її за національність.

Полякова зазначила, що цей чоловік почав із агресивних висловлювань, скандуючи неприязнь до українців, супроводжуючи свою реакцію нецензурною лексикою. Незважаючи на те, що вона не реагувала на провокації, конфлікт не припинявся. Стюардеса, яка помітила емоційну напругу, втрутилася в ситуацію, а Полякову в результаті переселили в інший клас літака.

Вона додала, що після втручання екіпажу її пересадили в перший клас, і віддячила стюардесі жартівливою подякою. На запитання ведучої, чи відповіла вона кривднику, Полякова зізналася, що відповіла йому «красномовними словами», наголосивши, що завжди вміє постояти за себе.

Маша Полякова наразі навчається у Berklee College of Music у США — одному з провідних музичних вишів, куди вона переїхала заради освіти. У соцмережах її розповідь викликала широкий резонанс: користувачі обговорюють питання безпеки пасажирів, прояви ксенофобії та необхідність чіткої реакції авіакомпаній на подібні інциденти. Деякі коментатори підтримали Полякову, інші — закликали звертатися зі скаргами до авіаліній і компетентних органів після прильоту.

Адвокати Ігоря Коломойського наголошують на тому, що свідки у справі неправомірно перекручують свої показання, які були передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство побудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, але нові протоколи повторного допиту свідків свідчать про зміну їхніх показань. Деякі свідки навіть заявляють, що їхні слова були переформульовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства. Наприклад, свідок Скрипник спочатку висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого, але пізніше заявив, що його слова були змінені кілька разів. Інші свідки також стверджують, що їм допомагали формулювати певні грошові транзакції як "фіктивні", навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами. Захист також підкреслює, що ні один із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку". Голова правління "Приватбанку" Герхард Бьош заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Ці аргументи викликають сумнів у відповідності звинувачень до дій Коломойського, особливо в контексті збільшення застави для нього у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У висновках статті відзначено, що адвокати Ігоря Коломойського висловлюють серйозні сумніви у відповідності показань свідків у справі. Вони наголошують на тому, що свідчення перекручуються під час допиту та навіть змінюються під впливом слідства. Зазначено, що жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку", що ставить під сумнів обвинувачення до Коломойського. Також відзначено відсутність документальних підтверджень щодо заподіяної шкоди. Ці аргументи ставлять під сумнів обґрунтованість збільшення застави для Коломойського у справі про заволодіння значною сумою коштів.

Петиція до президента України, що закликає до мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила своєю швидкістю та активністю громадян. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Однак, особливу увагу привертає пропозиція ініціатора щодо надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція від народного депутата Дубінського про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Дивною видається і те, що після такої тривалої мобілізації, петиція все ще перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці.

Це свідчить про те, що якщо восени 2023 року українці не виявляли поспішної підтримки мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням обов'язкової авторизації, подібні петиції здатні набирати необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті свідчать про активність громадян та їхню готовність підтримати мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників сфери бюджету. Ця ініціатива набрала значну кількість голосів українців всього за три дні, що свідчить про загальний інтерес громадськості до поліпшення роботи державних структур.

Порівняльний аналіз з іншими петиціями вказує на важливість та актуальність питання, що стосується змін у системі прийому на роботу, особливо після втручання військових подій. Історія показує, що збільшена увага до таких ініціатив може сприяти їхньому швидкому розгляду та реалізації.