П’ятниця, 16 Січня, 2026

У вересні до України не надійшло жодної міжнародної допомоги

Важливі новини

Юлію Тимошенко розшукує Росія

Увечері п'ятниці, 7 червня, розгорнулася несподівана сюжетна поворотна точка, що вразила громадськість: російські органи влади рішуче оголосили в розшук колишню прем'єр-міністерку України, Юлію Тимошенко. Ця несподівана новина викликала велику хвилю занепокоєння та роздумів серед політичних аналітиків, громадських діячів та простих громадян. Вона стала предметом гострої політичної дискусії і породила безліч питань щодо можливих причин та наслідків цього рішення.

Після цього повідомлення з'явилася потреба в ретельному аналізі подій, що передували цьому заявленню. Зважаючи на складні міжнародні відносини та історичні контексти, неминучо виникає питання про можливі політичні мотиви заходів, вжитих російським урядом у цьому конкретному випадку. Тимошенко, яка має довгу політичну кар'єру та була відомою своїми позиціями, неодноразово входила в конфліктні ситуації з російськими владними структурами, що робить цю ситуацію ще більш складною та загадковою.

Звісно, цей незвичайний поворот подій став об'єктом пильного спостереження як з боку політичних аналітиків, так і з боку звичайних громадян, які з цікавістю слідкують за важливими подіями в сучасному світі. Багато хто засуджує такий крок російських органів влади, вважаючи його політично мотивованим і спрямованим на підрив відносин між двома країнами. У цей важливий момент нації знову мають показати свою здатність до розуміння, співчуття та здатність вирішувати конфлікти шляхом діалогу та мирного вирішення розбіжностей.

Про це повідомила державна пропагандистська агенція ТАСС.

У картці розшуку зазначено, що колишню прем’єрку України Юлію Тимошенко розшукують за статтею кримінального кодексу Росії. Проте не уточнюють — за якою саме.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко — перша жінка на посаді прем’єр-міністра України. Двічі обіймала цю посаду — у 2005 та 2007–2010 роках.

З 2001-го Тимошенко очолює політичну партію “Батьківщина”. Є народною депутаткою України сімох скликань.

Тричі брала участь у виборах президента України: у 2010, 2014 та 2019 роках.

Раніше, 4 травня МВС Росії оголосило у розшук чинного президента України Володимира Зеленського, а також п’ятого президента Петра Порошенка. У МЗС України назвали це рішення ознакою розпачу.

Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Зеленського і Порошенка було оголошено в розшук у рамках “розслідувань злочинів української влади”.

Проте через декілька днів зі сайту МВС РФ зникли оголошення про розшук Зеленського та Порошенка

Закриті закупівлі в енергетичному секторі України: за лаштунками мільярдних контрактів

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують низку кримінальних проваджень проти суддів Личаківського районного суду Львова та колишніх керівників БЕБ. Справи відкрито за ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.3 ст.369-2 та іншими статтями Кримінального кодексу України — йдеться про створення та керівництво злочинною організацією, зловживання службовим становищем і незаконний вплив. У центрі уваги — […]

Наталка Денисенко розлучилася з чоловіком і назвала причину

Українська акторка Наталка Денисенко більше не одружена. Як повідомляє Опендатабот, 8 травня 2025 року набуло чинності рішення суду про її офіційне розлучення з актором Андрієм Фединчиком. У позові про розірвання шлюбу, поданому Денисенко, вказано причину — втрата почуттів між подружжям. Сторони не були присутні на засіданні, а суд ухвалив рішення на підставі поданих документів. Історія […]

Загадкова угода судді Кропивної: Купівля будинку в Козині за заниженою ціною

12 грудня 2021 року суддя Люда Кропивна уклала угоду, яка привернула увагу як серед експертів, так і серед громадськості. Вона придбала будинок в Козині площею 260 кв. м з басейном та земельною ділянкою на 20 соток. У контракті зазначено, що загальна сума продажу становила 8,2 млн гривень, з яких 5,8 млн було сплачено до укладання угоди, а решту 2,4 млн — через півроку.

Це угода викликає серйозні питання щодо її реальної вартості. За словами аналітиків, ціна будинку виглядає значно нижчою за ринкову. Така ситуація одразу викликає підозри щодо можливих схем маніпуляцій із цінами чи використання неофіційних джерел фінансування.

Раніше цей будинок був виставлений на продаж за 999 тисяч доларів — майже на 19 млн більше, ніж вказано у договорі. Оцінка земельної ділянки в 20 соток на березі річки у Козині лише у 300 тис. грн також викликає питання до правоохоронних органів.

Додатковим підтвердженням того, що оплата могла перевищувати зазначені у договорі суми, є факт укладання угоди у приміщенні банку, що дозволяє контролювати рух великих грошових сум.

Для громадян цей будинок — приклад розкоші: високоякісний ремонт, техніка від світових брендів і екологічно чисті матеріали, що дає змогу на хвилину відчути себе суддею Кропивною.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Железняка, така пауза в міжнародній допомозі є тимчасовою, і в жовтні очікуються нові транші. Водночас загальні надходження до держбюджету у вересні склали 191 млрд грн, включно з 52,3 млрд грн від митниці та 66,3 млрд грн від податкової служби. Проте митниці не вдалося виконати план, що призвело до недостачі в розмірі 7,9 млрд грн (13,1%), тоді як податкова перевиконала план на 2,7 млрд грн (4,3%). Також вдалося продати облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) на 72,3 млрд грн.

На тлі тимчасової паузи в міжнародній допомозі Організація Об’єднаних Націй заявила, що не має достатньо коштів для підтримки України в умовах прийдешньої зими. Це стає особливо критичним, враховуючи, що понад половину електроенергетичних потужностей країни вже знищено.

Тим часом Адміністрація президента США Джо Байдена звернулася до Конгресу з проханням продовжити президентські повноваження щодо постачання військової допомоги Україні після завершення фінансового року у вересні. За словами речника Пентагону Пета Райдера, в Управлінні президента України зі скорочення залишається 5,9 млрд доларів, з яких лише 100 млн будуть доступні після кінця вересня.

Додатково колишній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив із пропозицією “позичити” Україні заморожені активи Центрального банку Росії. Ця ініціатива дозволила б використовувати ці кошти як гарантію для майбутніх репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити після війни.

Останні новини