У Верховній Раді готують проєкт закону з передачі повноважень місцевих рад військовим адміністраціям

На Волині працівники митниці зупинили спробу контрабанди майже 100 кілограмів заборонених товарів, що намагалися ввезти до України. Цього разу йшлося про російську червону ікру та крабове м’ясо, які були знайдені під час перевірки мікроавтобуса українця. Він повертався з Європи через пункт пропуску «Устилуг». Огляд транспортного засобу виявив контейнери та скляні банки, на яких було чітке маркування з інформацією про країну виробництва — «РФ, Камчатський край». Ці товари не мали права на ввезення через діючі обмеження, встановлені щодо продукції з Росії.

Загальна вартість вилучених товарів перевищує 170 тисяч гривень. Митники наголошують, що подібні спроби контрабанди є серйозною загрозою для національної безпеки, адже такі продукти можуть не відповідати стандартам якості і безпеки для споживачів. Це ще один приклад того, як митні органи ефективно працюють на захист інтересів України, оперативно виявляючи порушення та перешкоджаючи незаконному ввезенню продукції.

Ікра та крабове м’ясо не були сховані, однак їхнє походження порушувало встановлені норми. Згідно з рішенням уряду, імпорт товарів російського походження заборонений з 2015 року, а з квітня 2022-го діє повне торговельне ембарго з державою-агресором.

Усю продукцію вилучили та передали на склад митниці. На порушника склали протокол за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України. Стаття передбачає штраф і можливу конфіскацію товару.

Остаточне рішення у справі ухвалюватиме суд.

21 листопада в українському календарі вирізняється особливою насиченістю змістів і символів. Це дата, яка об’єднує події, що вплинули на формування сучасної України, церковні урочистості, міжнародні ініціативи та народні сезонні спостереження. Упродовж століть цього дня перегукуються давні обряди й новітні значення, створюючи відчуття неперервності української культурної та духовної традиції.

За церковним новоюліанським календарем саме 21 листопада відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших богородичних свят, яке в народі називають Третьою Пречистою. Його пов’язують із молитвами за добробут родини, внутрішню гармонію, очищення серця та підтримку жінок у їхніх життєвих випробуваннях. У багатьох громадах цей день вважається сприятливим для примирення, благословення дому та подяки за прожитий рік.

Пам’ять про староцерковну традицію також жива: 21 листопада за юліанським календарем відзначали День архангела Михаїла — покровителя військових і захисника небесного воїнства.

У світі сьогодні також відзначається низка важливих дат. Генеральна асамблея ООН святкує Всесвітній день телебачення, наголошуючи на ролі медіа у формуванні якісного та відповідального інформпростору. Своє професійне свято мають рибалки — Всесвітній день риболовлі, який присвячений сталим і гуманним методам лову. Інші міжнародні ініціативи включають День привітань, День боротьби з муковісцидозом, День таблиці множення, День протидії булінгу, День вазектомії та День без музики.

Для українців 21 листопада має ще одну особливу вагу — це День Гідності та Свободи, встановлений на знак початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадують історичний шлях, яким українці довели вірність ідеалам демократії й свободи.

У народних уявленнях дата 21 листопада вважалася рубежем між осінню та зимою. Погодні прикмети цього дня традиційно пов’язували з майбутніми морозами та поведінкою природи. Вірували, що туман віщує відлигу, а дощ обіцяє коротку непогожу весну. Третю Пречисту вважали сприятливою для укладання угод, торгівлі та фінансових справ.

Водночас існували й певні заборони. Як і в інші великі церковні свята, не рекомендувалося сваритися, виконувати важку роботу, займатися пранням, прибиранням чи вживати алкоголь. Не радили давати гроші в борг, щоб не накликати фінансові втрати. Уникати варто також поспіху та необдуманих рішень.

В Україні спостерігається тривожна тенденція зростання кількості занедбаних випадків онкологічних захворювань. Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння як у медичної спільноти, так і у суспільства в цілому. Розглянемо детальніше причини, наслідки та можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Занедбані хвороби та їх наслідки

Онкологиня Ольга Пономарьова зазначає, що військові, які отримують медичну допомогу фрагментарно, стають особливо вразливими. В Україні існує суттєвий розрив у ранньому виявленні онкозахворювань порівняно з іншими країнами. Багато пацієнтів приходять вже з неоперабельними формами раку, що ускладнює їх лікування.

Вплив стресу на онкологію

Хронічний стрес, за словами Пономарьової, може стати каталізатором розвитку раку. Психічне перенапруження виснажує захисну систему організму, що в свою чергу може призводити до зміни метаболізму та розвитку цукрового діабету II типу, що пов’язано з ризиками виникнення естроген-залежних раків.

Поширення «жіночого» раку

Професор Олексій Ковальов акцентує, що військові дії сприяють поширенню вірусів та бактерій. Наприклад, після війни у В’єтнамі захворюваність на рак шийки матки у жінок зросла на 300%. Сьогодні відомо, що це пов’язано з вірусом папіломи людини. Незважаючи на позитивний вплив вакцинації, загалом ситуація з профілактикою онкозахворювань залишається складною.

Зростання раку легень

Серед військових і цивільних осіб, які перебувають у зоні бойових дій, рак легень стає все більш поширеним. Олексій Ковальов пояснює, що причинами є канцерогенні речовини, що виділяються під час пожеж та інших руйнівних процесів.

Депресія та відмова від лікування

Онкологиня Наталія Залізняк звертає увагу на те, що важкий психологічний стан і депресія призводять до того, що пацієнти часто відмовляються від лікування. Це негативно впливає на прогноз хвороби. Під час війни люди схильні до шкідливих звичок, таких як переїдання, паління, вживання алкоголю та обмеження фізичної активності, що також сприяє погіршенню їх здоров’я.