У Верховній Раді працюють над законом про демобілізацію та змінами у роботі ТЦК

Правоохоронні органи розпочали кримінальне провадження стосовно Сергія Григоровича, засновника відомої української студії GSC Game World, яка славиться серією ігор S.T.A.L.K.E.R. Інформація, отримана від джерел в правоохоронних органах, свідчить про порушення кримінального закону за такими статтями як ч. 4 ст. 111-1 (передача матеріальних ресурсів незаконним збройним або воєнізованим формуванням держави-агресора), ч. 2 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), а також за ч. 2 ст. 332-2 (незаконне перетинання державного кордону України). Навіть відома публічна позиція Григоровича щодо війни не звільнила його від уваги правоохоронців. За отриманою інформацією, Григорович має причетність до незаконних фінансових операцій та ухиляння від сплати податків. Також ймовірно, що він причетний до відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Ігри, розроблені Григоровичем, такі як S.T.A.L.K.E.R, незважаючи на воєнний стан в Україні, продаються в державі-агресорі. Попри публічні заяви Григоровича та його представників у соціальних мережах про припинення продажів комп’ютерних ігор, його компанії обходять санкції щодо резидентів Російської Федерації. Силовики встановили, що для цього Григорович та його помічники використовували криптомости та заборонені в Україні російські платіжні системи. Загальний дохід від продажів комп’ютерних ігор у Російській Федерації, отриманий компаніями, що контролюються Григоровичем, становить понад 5 мільйонів доларів США щорічно, проте податки з цих доходів сплачуються до бюджету Росії. За наявною інформацією, з 2019 по 2022 рік Григорович офіційно перевів понад 40 мільйонів гривень через українські банки, а також незаконно перетнув кордон України у 2022 році.

Сергій Григорович, засновник відомої української студії GSC Game World, усіма зусиллями намагається закрити кримінальну справу, ініційовану проти нього Державним бюро розслідувань. Він навіть пішов на такий крок, як закупівля машин для Збройних Сил України, у надії врятувати себе від відповідальності. Однак українські правоохоронці не піддалися на його благодійний жест. За інформацією, отриманою від джерел в правоохоронних органах, зараз Григоровича очікує серйозне стягнення. Слідство з'ясувало, що у нього в Україні належать такі банківські рахунки:

UA803510050000026202807528407 в АТ "УКРСИББАНК"26206805716358 в АТ "УКРСИББАНК"26006054032500 в АТ "УКРСИББАНК"26209001079165 у ВАТ "КБ "ГЛОБУС"26201010811638 у Публічному акціонерному банку "Південний"26200054032500 в АТ "УКРСИББАНК"Джерела також повідомили, що планується конфіскація практично всіх активів Григоровича, включаючи рухоме і нерухоме майно, корпоративні права, частки у статутних фондах юридичних осіб, банківські рахунки та інше, які належать Григоровичу або є під його кінцевим контролем.

У результаті проведеного розслідування виявлено, що Сергій Григорович, засновник студії GSC Game World, став об’єктом кримінального провадження з боку Державного бюро розслідувань. Згідно з інформацією, зібраною правоохоронними органами, він прагне уникнути відповідальності, але його зусилля не мають успіху. Зазначено також, що у нього є значна кількість банківських рахунків та активів, які можуть бути конфісковані в рамках правопорушень, які йому приписуються. У підсумку, відзначається серйозна увага з боку правоохоронних органів до цієї справи та можливість серйозних правових наслідків для Григоровича.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.

Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).

Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.

Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.

Уряд України вирішив консолідувати більшість непопулярних податкових ініціатив міжнародних партнерів в одному масштабному законопроєкті. Метою такої стратегії є прискорення процесу ухвалення документа у Верховній Раді, оскільки розпорошення окремих ініціатив на кілька законопроєктів може ускладнити збір необхідної кількості голосів депутатів. Проте експерти зазначають, що без серйозних компромісів із народними обранцями остаточне схвалення законопроєкту залишається під великим питанням.

Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі активно намагалися переконати Фонд пом’якшити деякі положення щодо податкового навантаження. Це свідчить про прагнення влади знайти баланс між виконанням міжнародних зобов’язань і врахуванням соціально-політичних реалій всередині країни.

Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.