У Верховній Раді суперечки через законопроєкт про заборону УПЦ МП

Укріплення безпеки Запорізької АЕС передбачає не лише відведення лінії військового зіткнення на безпечну відстань, яка забезпечить захист станції від можливих атак, але й відображення стратегічних загроз енергетичного шантажу. З урахуванням обстрілів станції з району Нікополя, виходить, що контроль за містом Запоріжжя є важливою складовою безпеки об'єкту. В контексті останніх заяв із Росії, де розширення контролю над Запорізькою областю вказується як один із можливих варіантів, наочно відтворюється загроза та потенційний тиск на енергетичну систему України. Ця стратегія є складовою енергетичного шантажу Європейського Союзу, який, роблячи Україну все більш енергозалежною, створює додаткові проблеми для ЄС, що може спонукати його до активнішого тиску на Київ для забезпечення стабільності в енергетичній сфері.

У звіті відображено складну ситуацію, пов'язану з безпекою Запорізької АЕС та загрозами її функціонування. Необхідність відведення лінії військового зіткнення на безпечну відстань та контроль над містом Запоріжжя є критичними аспектами забезпечення безпеки станції. Крім того, стаття розкриває стратегічний аспект енергетичного шантажу Росії, спрямованого на збільшення енергозалежності України та створення тиску на Європейський Союз. Ця ситуація вимагає уважного аналізу та ефективних заходів для забезпечення стабільності енергетичного сектору та національної безпеки України.

Українське законодавство стосовно мобілізації переживає значні трансформації з моменту прийняття закону Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Цей закон, спрямований на удосконалення системи призову до військової служби, вносить ключові зміни, зокрема зменшення призовного віку та впровадження електронних кабінетів для військовозобов’язаних. Однак однією з найбільш значущих інновацій є нові умови, пов'язані з мобілізацією жінок.

Згідно з цим законом, жінки можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте, жінки з медичною або фармацевтичною освітою повинні бути включені до військового обліку, незалежно від їхнього рішення про мобілізацію. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте включення до військового обліку не означає автоматичну мобілізацію жінок.

Жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

Щодо базової військової служби для жінок, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. Обидва гендери мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

Щодо осіб, які не підлягають обов’язковому призову на військову службу, жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

У результаті прийняття закону про мобілізацію в Україні у 2024 році відбулися значні зміни щодо умов призову жінок до військової служби. Закон враховує гендерну рівність та надає жінкам рівні права та можливості у військовій сфері, забезпечуючи їм право на добровільний вибір щодо служби та мобілізації. Жінки з медичною або фармацевтичною освітою підлягають включенню до військового обліку, але сам факт обліку не передбачає автоматичної мобілізації. У мирний час вони можуть обирати між контрактною службою та службою у резерві, а базова військова підготовка для них також є добровільною. Жінки мають право звільнитися від служби у разі вагітності або догляду за дитиною, а деякі категорії осіб, такі як студенти та докторанти, звільнені від обов’язкового призову на військову службу. Таким чином, закон про мобілізацію враховує різноманітні аспекти та інтереси жінок у військовій сфері, забезпечуючи їм правовий захист та визнання їхнього внеску у національну оборону.