У Вінниці підприємці привласнили 590 тисяч на пожежний резервуар для школи

Колишньому міському голові Сум правоохоронні органи повідомили про підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали значні фінансові втрати для громади. За попередніми даними слідства, шкода, завдана міському бюджету, оцінюється у 8,2 мільйона гривень, що викликало широкий суспільний резонанс у регіоні.

Як встановили слідчі, у період перебування на посаді посадовець не забезпечив належного контролю за виконанням рішень та діями підпорядкованих структур. Йдеться про управлінські прорахунки та бездіяльність, які призвели до укладання або реалізації рішень, економічно невигідних для міста. У результаті кошти, що мали бути спрямовані на розвиток інфраструктури чи соціальні потреби, були фактично втрачені.

Фахівці КП «Міськводоканал» та юридичний відділ міської ради заздалегідь попереджали про відсутність законних підстав для ухвалення такого рішення. Також Професійна асоціація екологів України наголошувала на високому ризику екологічної катастрофи для річки Псел та міста Суми через неконтрольоване скидання недостатньо очищених стічних вод.

Попри всі застереження, міський голова підписав рішення сесії, не вжив жодних дій для його призупинення чи оскарження в суді та не ініціював створення нових правил для безпечного водовідведення.

Правоохоронці розглядають справу як службову недбалість, що призвела до значних фінансових збитків і загрози для довкілля.

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала вражаючі 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Це свідчить про великий рівень зацікавленості громадян у розгляді цього питання. Зокрема, ініціатор петиції пропонує надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це важлива ініціатива, яка знаходить підтримку серед населення.

Цікаво порівняти цю петицію з аналогічними ініціативами. Наприклад, подібна петиція народного депутата Дубінського, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, і то завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво, що петиція залишається на розгляді президента вже протягом 4,5 місяців.

Порівнявши часові рамки набору голосів обох петицій, можна зробити висновок про зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, сучасні петиції можуть набирати необхідну кількість голосів за декілька днів, що свідчить про активізацію громадянського суспільства в Україні.

• Висновок статті: За останні роки в Україні спостерігається зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців у державні, комунальні структури та правоохоронні органи. Це виявляється у швидкому наборі голосів за петиції, а також у широкому обговоренні таких ініціатив у суспільстві.

• Аналіз порівняння: Порівнюючи часові рамки набору голосів двох різних петицій — одна стосується мобілізації службовців, інша — депутатів і чиновників, можна зрозуміти, що ці питання набувають все більшого значення в очах українського суспільства. Водночас, видно, що обговорення та розгляд петицій в політичних колах може займати значний час.

• Підсумок: Важливо підтримувати ініціативи, які спрямовані на покращення роботи державних інститутів та залучення демобілізованих військових до цивільного життя. Громадська активність в цих питаннях свідчить про зростаючу готовність громадян брати участь у формуванні державної політики та реформуванні системи управління.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.