Четвер, 15 Січня, 2026

У Володимирі на Волині знайдено унікальний “Скарб купця” княжої доби

Важливі новини

Олексій Владіміров – ресторатор, “волонтер” та “рєшала” Віталія Кличка

За даними журналістського розслідування, опублікованого в "Українській правді", виникли припущення про можливий вплив особистих зв'язків Владімірова на процес отримання контрактів у будівельній та оборонній галузях.

За даними журналістів, 37-річний Владіміров офіційно володіє київським рестораном грузинської кухні “Сапераві”, який нібито не приносить прибутку. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він робив знімки у військовій формі. У мобільному застосунку Getcontact його номер зберігається як “Кличко гуманітарка”, “Відкат от тендера”, “Кличко. Цемент” тощо.

Журналісти також зазначають, що Владіміров має дружні стосунки з мером Києва Віталієм Кличком, про що свідчить його активність у соціальних мережах.

У 2023 році, під час війни між Україною і Росією, у Владімірова значно збільшилась кількість нових автомобілів преміумкласу. Зокрема, у червні він придбав спорткар Lamborghini Huracan, а у вересні — позашляховик Range Rover останньої моделі.

За інформацією джерел УП, Владіміров заробляє на державних будівельних підрядах у Києві, використовуючи свої зв’язки з мером столиці. Також він отримує прибуток в оборонній сфері завдяки дружнім стосункам свого батька з Олексієм Петровим, керівником державної компанії-спецекспортера зброї Головного управління розвідки Міноборони України.

Журналісти УП ідентифікували одного з найближчих друзів Владімірова — Дмитра Половка, чия мати володіє компанією (ДСЗ), яка після початку вторгнення РФ почала вигравати багатомільйонні тендери в Києві. За даними з публічних баз, у 2022 році компанія матері Половка отримала приблизно 7 млн гривень за контрактами, у 2023-му — близько 50 млн гривень, а у 2024-му — 50 млн гривень лише за перше півріччя.

Укрзалізниця запускає новий міжнародний маршрут

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

З Києва поїзд №27/28 відправлятиметься щовечора о 19:57, прибуваючи до Чопа о 07:50 ранку. Тут пасажири зможуть здійснити пересадку на поїзд №617/961, який вирушає о 09:59 і прибуває до Братислави о 19:33.

Зворотній маршрут з Братислави розпочнеться об 11:27. Після пересадки в Чопі на поїзд №28/27 о 22:38, прибуття до Києва відбудеться о 10:01 ранку.

Загальна вартість квитків на весь маршрут Київ – Братислава через Чоп становить близько 2 200 грн. Вартість квитка на поїзд Київ – Чоп буде приблизно 700 грн, а на поїзд Чоп – Братислава – близько 1500 грн.

“Пересадка між поїздами добре узгоджена. Пасажири зможуть купити обидва квитки одним кліком через мобільний додаток або на офіційному сайті Укрзалізниці”, – зазначили в перевізнику.

Новий маршрут дозволяє з’єднати Київ, Львів та Мукачево з Братиславою та іншими великими містами Словаччини, такими як Кошице, Жиліна, Трнава, Тренчин і Попрад. Це також відкриває широкі можливості для подорожей до більшості міст Чехії, зокрема до Праги.

Цей новий залізничний маршрут не тільки забезпечує зручне та доступне сполучення між Україною та Словаччиною, але й відкриває нові можливості для подорожей по Центральній Європі. Пасажири зможуть швидко та зручно дістатися до таких міст, як Прага, завдяки новому залізничному сполученню.

Одеський депутат підозрюється у незаконному збагаченні

Одеський депутат Олександр Матвєєв опинився в центрі нового корупційного скандалу: НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення на суму понад 81 мільйон гривень. Сам депутат переховується в Іспанії, де володіє маєтком і веде бізнес. Згідно з офіційною інформацією НАЗК, внаслідок моніторингу способу життя депутата Одеської міськради Олександра Матвєєва було виявлено необґрунтовані активи на загальну суму понад 81,7 […]

The post Одеський депутат підозрюється у незаконному збагаченні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Приховані підключення до Wi-Fi як причина повільного інтернету та ризиків для домашньої мережі

Низька швидкість інтернету вдома нерідко виявляється наслідком не проблем на боці провайдера, а надмірного навантаження на ваш Wi-Fi. У багатьох випадках до мережі під’єднано більше пристроїв, ніж власник очікує, і серед них можуть бути гаджети сторонніх користувачів. Такі підключення не лише помітно знижують пропускну здатність, але й створюють додаткові загрози для безпеки вашої мережі та даних.

Визначити небажаних користувачів можна за допомогою інструментів, які вже вбудовані у веб-панель керування роутером. Більшість сучасних маршрутизаторів дозволяють переглядати список усіх активних пристроїв, їхні IP-адреси, назви або щонайменше MAC-ідентифікатори. Це дає змогу зрозуміти, які гаджети належать вам, а які виглядають підозріло, особливо якщо вони з’являються у мережі в моменти, коли ніхто з родини додаткових пристроїв не підключає.

Ще один спосіб — відкрити вебінтерфейс роутера, ввівши його IP-адресу в браузері. Тут також можна переглянути список усіх підключень, хоча розібратися в ньому без досвіду буває складніше.

Найефективніший захід у разі виявлення сторонніх пристроїв — зміна пароля Wi-Fi. Після оновлення пароля всі підключені будуть автоматично відключені, і тільки ті, кому ви надасте новий пароль, зможуть знову користуватися мережею.

Дотримуючись цих порад, ви зможете захистити домашню мережу та підтримувати стабільну швидкість інтернету для всіх своїх пристроїв.

Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

Попри війну, втрату домівок і життя в еміграції, переважна більшість українців, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мріють повернутися додому. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю «Радіо Свобода». За його словами, приблизно 70% українців, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії, декларують готовність повернутися в Україну, щойно […]

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

Останні новини