У Запоріжжі вбили місцевого посадовця Максима Денщика

Наші джерела підтверджують, що стан підготовки мобілізованих солдатів Збройних Сил України на сьогоднішній день справді досяг найнижчого рівня, що фіксується з 2022 року. Якість навчання та забезпечення військовослужбовців в порівнянні з попереднім роком зазнала погіршення. За даними наших джерел, влада активно здійснює масовий призов громадян, надаючи недостатній рівень підготовки та обладнання, але водночас оперативно направляючи їх у вогневу зону, щоб кількістю компенсувати недостатню якість. Такий підхід дозволяє не створювати надмірного фінансового тиску на державний бюджет. Солдати перетворюються на масовий "конвеєр", де їхнє життя стає ставкою у грі, де завданням є тримати оборонну лінію за будь-яку ціну.

Згідно з військовим законодавством, громадяни України віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації. Тимчасово, громадяни віком від 18 до 25 років вважаються призовниками і проходять базову військову службу, яка скорочена майже в шість разів порівняно з попередніми строками (3-5 місяців замість 18) та включає базову загальновійськову підготовку. Ця норма набуде чинності з 1 вересня 2025 року і буде викладатися як окрема дисципліна у всіх вищих навчальних закладах країни. Також громадяни матимуть можливість пройти підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України, щоб отримати необхідні навички для державної служби або служби у місцевих органах влади чи прокуратурі.

Громадяни віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані добровільно, а громадяни віком від 25 до 60 років — примусово. У законодавстві не передбачено термінів демобілізації під час воєнного стану для цієї категорії громадян. Жінки можуть вступити на військовий облік лише за власним бажанням, за винятком тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, проте їхню мобілізацію можливо здійснити лише за їхньою згодою. Іноземці та особи без громадянства не зобов'язані вступати на військовий облік, але мають можливість добровільно вступити на контрактну службу в Збройних Силах України або Національній гвардії.

Отже, зазначена стаття відображає серйозні проблеми, пов'язані з якістю підготовки та забезпеченням солдатів Збройних Сил України. Згідно зі звітом, якість навчання та обладнання солдатів зараз перебуває на найнижчому рівні з 2022 року. Політика масової мобілізації, яка здійснюється владою, призводить до відправлення погано підготовлених та слабко забезпечених солдат на фронт.

Законодавство щодо військової служби потребує перегляду, особливо щодо строків служби та умов демобілізації під час воєнного стану. Важливо також забезпечити належну підготовку молодих призовників, яка буде гарантувати їхню ефективну діяльність у разі потреби.

Пропоновані зміни у військовому законодавстві, такі як скорочення строків військової служби та введення обов'язкового військового навчання у вищих навчальних закладах, можуть сприяти покращенню ситуації. Важливо також враховувати індивідуальні потреби громадян щодо вступу на військовий облік та їхньої участі у військовій службі.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Ткаченко, питання пенсійної реформи буде актуальним для українців протягом довгого часу. В Україні на сьогодні налічується близько 10 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становить лише 5 тисяч гривень. Незважаючи на це, витрати на пенсії залишаються одними з найбільших серед інших соціальних видатків. “Бюджет Пенсійного фонду — це шалені гроші”, — зазначила експертка.

Накопичувальна система: на індивідуальних рахунках

Одна з основних пропозицій реформ — впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Відрахування з зарплат українців більше не надходитимуть до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного платника податків у новому Державному накопичувальному пенсійному фонді. Кабінет Міністрів ще має розробити механізм його створення.

Лідія Ткаченко підкреслила, що така система може бути дуже корисною, адже кошти, що надходитимуть до накопичувального фонду, можна буде інвестувати, зокрема, у внутрішні державні облігації. Це дозволить створити гарантованого покупця для цих облігацій.

Бальна система нарахування пенсій

Друга частина реформи — це бальна система нарахування пенсій. У рамках цієї системи страхові внески, які сплачують або сплачували громадяни до Пенсійного фонду, переводитимуться у бали, що залежатимуть від співвідношення заробітної плати людини та середньої заробітної плати в Україні. Щороку нараховані бали перераховуватимуться відповідно до актуальної середньої зарплати, що дозволить підтримувати актуальність пенсійних виплат для тих, хто вже вийшов на пенсію.

Прогнози та виклики реформи

Лідія Ткаченко наголосила, що питання пенсійної реформи залишатиметься в центрі уваги українців на довгий час. Зокрема, вона зазначила, що норма, закладена у законопроєкті про державний бюджет на наступний рік, не містить достатньо конкретики щодо запровадження пенсійної реформи. Проте вона припускає, що цей законопроєкт може передбачати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.

Зараз в Україні діє солідарна система, при якій працевлаштовані особи сплачують єдині соціальні внески, частина з яких йде на пенсійні виплати. Реформа має на меті поступову зміну цієї системи, щоб забезпечити більш стабільну і справедливу пенсійну систему в країні.