У Запоріжжі викрили схему з незаконним демонтажем ЛЕП

Брайан Кларк, відомий експерт Гудзонівського інституту з військово-морських операцій і радіоелектронної боротьби, розкриває стратегію руйнування Кримського мосту, яка потенційно може бути використана Україною. За словами Кларка, першим кроком буде атака на верхні конструкції мосту, зокрема на його настил, для чого потрібно використати від 20 до 40 ракет з корисним навантаженням понад 500 фунтів. Зазначається, що єдиними доступними для України ракетами, що відповідають цим вимогам, є британські Storm Shadow та французький SCALP, які дозволять вести атаку з достатньої відстані, щоб уникнути російської ППО. Однак проблема полягає в обмеженому числі літаків, які може використовувати Україна для одномоментної атаки, оскільки очікувані українські F-16 не сумісні з цим типом ракет. Кларк вказує, що хоча F-16 можливо оснастити іншими ракетами, це потребуватиме набагато ближчого підходу до цілі та збільшить ризик для літаків.

Далі експерт рекомендує атакувати основу мосту, використовуючи великі безпілотні надводні кораблі, які вріжуться в опори мосту. Проте наявні морські дрони України занадто малі для цієї місії. Зазначається, що, можливо, Україна могла б використати модифіковані баржі з дистанційним управлінням або невеликі контейнеровози для підриву фундаменту мосту. Про існування таких "великих дронів" у ЗСУ нічого не відомо, але Кларк визнає, що синхронізація шквалу дронів та координація їхнього впливу на міст буде неймовірно складною для України. Тому експерт вважає, що найефективнішим рішенням буде запустити одну величезну бомбу в опору мосту, хоча деталей щодо цього плану він не уточнив.

Джерело, що має зв'язок з Міністерством оборони України, підтверджує можливість знищення Кримського мосту, хоча дату цієї операції не уточнює. За повідомленням газети The Sun, українські чиновники планують підірвати міст до середини липня, але джерело цієї інформації залишається невідомим. Однак раніше видання Guardian наголошувало, що атака на міст може відбутися "в найближчі місяці".

У результаті проведеного аналізу можна зробити декілька важливих висновків щодо можливостей України з руйнування Кримського мосту. Перш за все, відомо, що в України існують потенційні засоби, які можуть бути використані для атаки на міст, такі як британські Storm Shadow і французький SCALP ракети. Однак існують певні обмеження, зокрема, в обмеженій кількості літаків для їхнього використання.

Другий важливий аспект полягає у використанні безпілотних апаратів для атаки на міст. Хоча Україна має певні можливості у цьому напрямку, проте її поточні морські дрони виявляються недостатньо ефективними для таких завдань.

Загалом, важливо зазначити, що плани України щодо руйнування Кримського мосту підтверджуються деякими джерелами, але деталі цих планів залишаються невідомими. Однак варто враховувати, що така операція потребуватиме великої координації та планування з боку України, а також може викликати значні реакції з боку Росії.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.