Українські спецслужби запропонували розширити удари по інфраструктурі Росії – джерела

Ситуація на передовій залишається вкрай напруженою, а кількість зіткнень між Збройними Силами України та російськими окупаційними військами продовжує зростати. За даними останніх зведень, лише за сьогоднішній день відбулося 64 бойові столкновіння, що демонструє інтенсивність ведення бойових дій та високий рівень активності українських захисників. Напади окупантів змушують наших військових демонструвати сильну оборону та готовність відстоювати незалежність та територіальну цілісність України.

Про це йдеться в зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 17:00 вівторка, 4 червня. Терористичні війська зі своїх позицій продовжують обстріли артилерією прикордонних районів Сумської та Чернігівської областей.

Так, з Нових Юрковичів (Росія) був здійснений артилерійський удар по Хрінівці, з Нової Погощі (Росія) по Старій Гуті, зі Зернового (РФ) по Хліборобу, з Гуровки (РФ) по Михальчиній Слободі.

Харківщина знову перебуває під обстрілами агресора. Зокрема, з напрямку Шебекіно (Росія) на Вовчанськ було здійснено три авіаційні удари, при цьому окупанти використали сім керованих авіаційних бомб. Окіп і Ветеринарне ворог атакував вертольотами МІ-8 з використанням по 10 НАРів на кожен населений пункт. Загалом на цьому напрямку від початку доби відбулося три боєзіткнення без успіху для противника.

На Куп’янському напрямку російські окупанти трохи активізувались і використовують авіацію. Нашим захисникам вдалося відбити вісім штурмових дій ворога. Тривають ще три бойові зіткнення поблизу Стельмахівки та Берестового. Сили оборони успішно відбивають напади противника.

На Краматорському напрямку триває бій в районі Андріївки. Одночасно місто Слов’янськ зазнало ракетного удару. Також постраждали селище Дружба (було використано 16 некерованих авіаційних ракет) та селище Північне (10 – ракет).

На тлі повномасштабної війни українська система охорони здоров’я працює в умовах постійного перевантаження, а пацієнти дедалі частіше стикаються з необхідністю економити навіть на базових лікарських засобах. У такій ситуації фармацевтичний ринок опинився під особливою увагою, адже саме доступність і вартість препаратів безпосередньо впливають на якість лікування та загальний стан здоров’я населення.

Воєнні дії, руйнування логістичних ланцюгів і зростання витрат на виробництво та імпорт ліків призвели до системного подорожчання медикаментів. Аптеки та дистриб’ютори змушені закладати у ціну додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням, енергоресурсами та безпековими ризиками. У результаті багато пацієнтів повідомляють, що регулярне придбання необхідних препаратів стає серйозним фінансовим навантаженням.

Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.