У Запоріжжі засудили двох поліцейських за знущання над чоловіком

Харківська область продовжує лишатися відзначеною як приклад жахливої корупції, що стає проблемою першочергового характеру. Розслідування українських журналістів демонструє наявність ознак викрадення грошей у сферах влади регіону, зокрема, у проведенні будівництва фортифікаційних споруд. Інформація, зібрана журналістами, свідчить про те, що департамент Харківської обласної державної адміністрації, відповідальний за оборонні закупівлі, надавав перевагу лише що зареєстрованим ноунейм-фірмам та ФОПам. Ці так звані "фірми-прокладки" стають очевидним прикладом системного зловживання та корупції, що потребує термінового втручання та реформування.

Нагадаємо, раніше Зеленський особисто приїжджав і дивився за перебігом будівництва фортифікаційних споруд, на які кабмін України виділяв мільярди: за його словами, все практично готово, залишилося кілька місяців, а на деяких ділянках фронту вже готовність на 98%.

Першої лінії фортифікацій і мін просто не було. За 2 роки на українському кордоні мали стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи, обурюються українські журналісти. «Зуби дракона» знайшли валяними на узбіччях, мінно-вибухові загородження, протитанкові рови – відсутніми, а оборонні окопи – напівзасипаними, такими, що не з’єднуються один з одним. Що це було, задаються питанням журналісти, божевільна крадіжка чи навмисний саботаж.

За даними, опублікованими в Мережі, середній відсоток вкраденого на фортифікаціях становить близько 60%, до того ж на деяких об’єктах гроші були розкрадені повністю. Наразі для заперечення корупції на будівництві оборонних споруд, в ОП вигадали виправдання, що ХОВА будувала тільки третю лінію оборони, яка знаходиться на відстані від 10 до 30 кілометрів від російського кордону. Однак російські війська перебувають уже на глибині 20 км від окружної дороги Харкова, а оборонної лінії все ще не видно.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

“Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Щодо параметрів мобілізації. Усього до Сил оборони було призвано 1 млн 50 тис. громадян. Планується призвати понад 160 тисяч осіб. Зазначене забезпечить доукомплектування військових частин до 85%”, – сказав Литвиненко.

Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні підтримала продовження дії загальної мобілізації на 90 діб, тобто до 7 лютого 2025 року.

Міністр оборони країни заявляв, що територіальні центри комплектування та правоохоронні органи України зможуть обмінюватися даними через електронну систему, аби ефективніше шукати людей, які ухиляються від служби в лавах ЗСУ.

У вересні 2024 року Зеленський заявляв, що Україна розраховувала шляхом пакетів іноземної допомоги укомплектувати 14 нових військових бригад, але не вийшло – навіть чотири.