У Житомирі затримали агентів РФ, які готували теракт проти поліції

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Литвин зазначив, що «першим завданням є, звичайно, протидія дезінформації». Він підкреслив, що інформаційний пункт може стати основою, з якої починається все.

«Якщо люди не розуміють, що відбувається, або якщо партнери не розуміють позицію України, то інші пункти буде складно реалізувати», – сказав Литвин.

У реалізації цього плану братимуть участь ключові структури, такі як Головне управління розвідки (ГУР), Служба зовнішньої розвідки та Служба безпеки України (СБУ). Це свідчить про серйозний підхід уряду до питання дезінформації, яка стала важливою складовою стратегії України у війні.

Останнім часом в Україні спостерігається зростання суспільної напруги, пов'язаної з діяльністю Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо розслідування подій на Майдані. Ця ситуація викликає значний резонанс як серед громадськості, так і в політичних колах країни.

Як і інші високопоставлені керівники силового блоку, керівник ДБР Сухачов дуже хоче отримати політичний гешефт на справі Майдану. Тому в умовах війни, збільшення випадків корупції та зростання злочинності ДБР продовжує імітувати розслідування Майдану.

Наприклад, у червні 2024 року в межах справи “Майдану” повідомлено про підозру двом членам Кабміну та їхнім заступникам, десятьом працівникам Нацполіції, двом співробітникам СБУ. Крім того, також було повідомлено про чергову підозру Януковичу.

За весь 2024 рік “улов” теж виявився не маленький – два члени Кабміну, 39 співробітників Нацполіції, 4 співробітники СБУ, 15 військовослужбовців і ще 7 осіб із невстановленої категорії.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Основною причиною перегляду МРЦ є суттєве зростання вартості основних компонентів виробництва, таких як газ, дизельне пальне та електроенергія. За останні роки ціни на ці ресурси значно зросли: газ подорожчав з 1,3 грн за кубометр до 7,96 грн, дизельне пальне – з 28 грн до 53 грн за літр, а електроенергія для населення зросла з 1,68 грн до 4,32 грн за кВт/год.

Підвищення МРЦ є важливим для підтримки стабільності виноробної галузі України, яка стикається з численними викликами. За останні 30 років площа виноградників в країні скоротилася з 175,5 тисяч гектарів до 40 тисяч гектарів. У 2023 році тільки в Одеській області площа виноградників зменшилася на 2800 гектарів порівняно з попереднім роком.

Ініціативу підтримують аграрний та податковий комітети Верховної Ради, а також експерти галузі. Громадська спілка “УКРСАДВИНПРОМ”, яка об’єднує 85% виноробної галузі, регулярно звертається до Мінекономіки з пропозиціями щодо перегляду мінімальних цін на алкогольні напої, обґрунтовуючи необхідність цього кроку інфляційним тиском і зростанням виробничих витрат.

Володимир Печко, голова “Укрсадвинпрому”, наголосив, що перегляд мінімальної ціни допоможе підтримати виноградарів, дозволивши їм продавати виноград за вигіднішими цінами. Це, в свою чергу, зупинить масове викорчовування виноградників. Додаткові надходження до Державного бюджету від цього кроку можуть скласти близько півтора мільярда гривень.

Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки є лише передумовою перед впровадженням нових норм та принципів. За інформацією, що надійшла відтуди, Андрій Єрмак активно готується до реформування Кабінету Міністрів, ймовірно, з метою захисту національних інтересів від зовнішнього впливу, особливо після 20 травня. Останнім часом в Офісі Президента та в Раді національної безпеки і оборони України відбулись значні зміни в кадровому складі. Цей процес розпочався зі зміни секретаря РНБО і завершився відстороненням першого помічника Президента.

У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка було призначено Олега Іващенка. Президент пояснив, що ці зміни націлені на модернізацію відомства, зокрема, для покращення співпраці з розвідкою. Після відсторонення Данілова, він залишився частиною команди влади.

Вчора, 29 березня, Зеленський оголосив, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, але відповідний указ поки що не був оприлюднений. Також у п’ятницю, 29 березня, були опубліковані укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра. Проте це було лише початком.

Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника. Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності. Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що ці кадрові зміни пов'язані з оптимізацією штатної структури. Варто згадати, що Володимир Зеленський раніше неодноразово висловлював своє намірення провести реорганізацію у складі урядової команди з метою зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може бути скорочена на третину.

У зазначеній статті відображено значні кадрові зміни, які відбулися в Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України. Зокрема, відбулися зміни на посаді секретаря РНБО, що спровокувало ланцюжок перестановок у цьому відомстві. Володимир Зеленський також звільнив частину свого радницького складу та першого помічника президента.

Ці зміни, зокрема, пояснюються стратегічними цілями модернізації відомств, зміцненням співпраці з розвідувальними службами та оптимізацією штатної структури. Важливо відзначити, що такі перетворення в кадровому складі стали передумовою для подальших системних реформ та ефективного використання ресурсів країни, зокрема, у сфері оборони.