УАФ відхрестила обвинувачення у “протіканні” складу перед матчем з Боснією

Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі закрили намальованим фасадом, після чого на об’єкті розпочалися роботи, що мають усі ознаки демонтажу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зафіксував факти вивезення елементів автентичної конструкції. Раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА стверджував, що на території проводиться «реставрація фасаду», однак реальні дії на майданчику суперечать офіційним заявам та викликають занепокоєння фахівців.

Стінове укриття у вигляді мальованого фасаду лише приховує реальні процеси всередині. З середини будівлі лунають характерні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу, балки міжповерхових перекриттів та інші елементи, які становлять цінність для архітектурної спадщини Києва. За словами експертів, такі дії свідчать про цілеспрямований демонтаж об’єкта, а не про реставрацію, як зазначено у документації.

Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

Звичка регулярно поповнювати запас рідини здається настільки природною, що її важливість часто залишається непоміченою. Та медичні фахівці підкреслюють: адекватна гідратація — один із ключових чинників нормальної роботи організму, адже вона підтримує стабільність багатьох біохімічних процесів. Дослідження, на які посилається ресурс VeryWell Health, демонструють, що щоденне вживання понад одного літра чистої води може зменшувати ризик падіння рівня глюкози та запобігати різким його коливанням упродовж дня.

Приблизно 80% крові становить вода, тому навіть незначний дефіцит рідини впливає на її об’єм і густину. Коли організм зневоднений, кровотік уповільнюється, а концентрація глюкози в ньому підвищується. У таких умовах тіло змушене працювати з додатковим навантаженням: клітини отримують менше поживних речовин, а підшлункова залоза може реагувати нерівномірним виділенням інсуліну, що створює ризики для енергетичного балансу.

Нирки — один із головних органів, що відповідають за очищення крові. Коли рівень глюкози підвищений, вони виводять її надлишки з сечею. Для цього організму потрібен достатній запас рідини.Якщо води замало, нирки працюють із перевантаженням, що може спричиняти стрибки глюкози. У зворотному випадку — за умов нормальної гідратації — вони ефективніше справляються з регуляцією.

Зневоднення активізує гормони кортизол і вазопресин. Обидва вони стимулюють печінку вивільняти додатковий цукор у кров, що збільшує ризик гіперглікемії.Достатня кількість води допомагає утримувати гормони стресу в балансі, зменшуючи їх вплив на рівень глюкози.

Підвищена глюкоза спричиняє часте сечовипускання — організм намагається вивести надлишок цукру. Це призводить до додаткової втрати рідини й подальшого зневоднення, яке, у свою чергу, ще більше підвищує рівень глюкози.Регулярне споживання води допомагає розірвати це замкнуте коло.

Добре зволожені клітини краще реагують на інсулін — гормон, який допомагає їм “захоплювати” глюкозу. Коли води достатньо, чутливість до інсуліну зростає, що сприяє природній стабілізації цукру в крові.

Надмірна вага та ожиріння — ключові фактори ризику інсулінорезистентності. Вода допомагає контролювати апетит та зменшувати кількість спожитих калорій.Регулярна гідратація — простий, але дієвий інструмент для підтримання нормальної ваги, яка, своєю чергою, безпосередньо впливає на рівень глюкози.