Учені спростували давній міф про солодке

В Україні налічується понад 9 тисяч професій, серед яких можна знайти справжні «родзинки», про існування яких часто не здогадуються навіть багато людей. Однією з таких маловідомих, але надзвичайно важливих спеціальностей є комбустіолог. Цей лікар займається лікуванням тяжких опіків та їх наслідків, зокрема рубців і шрамів, що утворюються після пошкодження шкіри високими температурами, хімічними речовинами чи електричними ударами.

Комбустіологія, як окрема галузь медицини, в Україні отримала офіційний статус ще у 1995 році. Це дуже специфічна та складна професія, що потребує високої кваліфікації та глибоких знань у галузі хірургії, дерматології та психології. Лікарі цієї спеціальності не тільки надають першу допомогу при тяжких опіках, але й займаються реабілітацією пацієнтів після опікових травм, що включає пластичні операції, лікування рубців та подолання психологічних наслідків травм.

Сюрвейєр — незалежний експерт, який інспектує та оцінює вантажі транспортних засобів, особливо у сфері міжнародної торгівлі. Здебільшого потрібна технічна або інженерна освіта.

Гільйоширник у поліграфічному виробництві — фахівець, який наносить складні орнаменти з хвилястих фігурних ліній (гільйоші) на документи та гроші. Для роботи потрібна освіта у сфері видавництва та поліграфії.

Оператор на емшерах — контролює процес бродіння осаду та очищення води на відстійниках підприємств. Достатньо базової середньої освіти, проте фахівець грає ключову роль у водоочисних процесах.

Шламівник — обслуговує шламбасейни, резервуари з частинками гірської породи, що утворюються під час буріння. Здебільшого потрібна професійно-технічна освіта.

У Службі зайнятості наголошують: навіть найрідкісніші професії мають велике значення для економіки країни, адже забезпечують стабільне функціонування промисловості, медицини та інших галузей.

Психологи та дієтологи дедалі частіше наголошують на тому, що харчування є важливою складовою нашого психоемоційного здоров’я. Щоденні звички у виборі їжі можуть або підтримувати стабільний настрій, або, навпаки, поступово підсилювати тривожність, дратівливість і відчуття виснаження. Багато продуктів здаються абсолютно безпечними, проте їхній вплив на нервову систему виявляється значно сильнішим, ніж ми уявляємо.

Одним із найочевидніших, але водночас найчастіше недооцінених факторів є кофеїн. Надмірне споживання кави, міцного чаю чи енергетичних напоїв різко підвищує рівень кортизолу — гормону стресу, що прямо впливає на роботу серця та нервову регуляцію. Саме тому після кількох чашок кави можуть виникати тремтіння, внутрішня напруга, прискорене серцебиття та надмірна збудливість. Для людей, схильних до тривожних розладів або панічних атак, такий вплив стає особливо небезпечним і здатний спричинити різкі емоційні перепади.

Свою роль відіграють і солодощі, а також продукти з високим глікемічним індексом. Торти, солодкі напої, випічка з білого борошна спричиняють різкі скачки рівня глюкози в крові. Спочатку людина відчуває приплив енергії та збудження, але дуже швидко настає спад сил, роздратованість, відчуття «виснаження» й емоційна нестабільність. Чим частіше повторюється цей цикл, тим важче організму утримувати стабільний настрій.

Окрему увагу експерти приділяють фастфуду, готовим соусам і продуктам з високим вмістом трансжирів. Такі страви негативно впливають і на травну систему, і на роботу мозку. Вони погіршують концентрацію, сприяють хронічній втомі та можуть посилювати відчуття внутрішнього напруження. Нерідко люди помічають: після «важкого» перекусу стає складніше зібратися, з’являється апатія або, навпаки, безпричинна злість.

Психологи радять не лише обмежувати такі продукти, а й свідомо замінювати їх на ті, що підтримують нервову систему. До заспокійливих умовно відносять банани, горіхи, індичку, вівсянку та інші страви, багаті на триптофан, магній і повільні вуглеводи. Вони допомагають організму стабільніше виробляти нейромедіатори, відповідальні за відчуття спокою та задоволення.

Важливу роль відіграє й режим харчування. Регулярні невеликі прийоми їжі впродовж дня допомагають уникнути різких стрибків глюкози та енергії. Коли між їжею проходить занадто багато часу, рівень цукру падає, з’являються дратівливість, тривога, відчуття, що «все не так», і навіть легкі запаморочення — усе це лише посилює загальний стрес.

Водночас фахівці підкреслюють: харчування саме по собі не вилікує від тривожних розладів і не замінить психотерапію чи медичну допомогу. Однак раціон без надлишку кофеїну, цукру та фастфуду робить організм більш стійким до стресу, допомагає м’якше переживати емоційні навантаження та менше «розгойдуватися» між підйомами й спадами настрою.

Якщо тривожність заважає спати, працювати або жити звичним життям, експерти радять звертатися до лікаря чи психолога. А контроль за тим, що на тарілці, у такому разі стає важливим додатковим кроком до більш стабільного самопочуття.