Удар по ключових об’єктах нафтогазової інфраструктури Росії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Еволюція безпілотників

На початку війни більшість українських безпілотників були оснащені камерами лише для денного освітлення, що робило їх менш ефективними в нічний час. Однак наприкінці минулого року українці почали використовувати безпілотники-“вампіри”, оснащені інфрачервоними камерами. Ці дрони змогли не лише скидати десятки гранат, а й підривати припарковані автомобілі, руйнуючи укріплення російських військ і створюючи хаос у їхніх лавах.

“Багато з ранніх рейдів безпілотників-вампірів були спрямовані на стаціонарні цілі. Але з часом оператори стали більш досвідченими і почали атакувати й рухомі цілі,” – пише Акс.

Майстерність операторів на першому місці

Аналізуючи відмінності між FPV-безпілотниками та дронами-вампірами, Акс зазначає, що останні бомбардують ціль згори, тому штучний інтелект для наведення на ціль тут менш корисний. Це означає, що майстерність оператора залишається критично важливою, особливо під час переслідування рухомих цілей.

Як підсумовує Акс, хоч більшість нічних атак дронів на рухомі цілі, ймовірно, закінчуються невдачею, успіх навіть одного рейду вражає.

Війна дронів в Україні

У той час як українські військові продовжують вдосконалювати свої безпілотники, “дрони-дракони”, які вивергають на окупантів розплавлений метал, стали ще одним прикладом імпровізації. Такі дрони допомагають Збройним Силам України “викурювати” російських солдатів із лісових масивів, підпалюючи рослинність, що служить укриттям, і створюючи загрозу для ворога.

Верховна Рада України прийняла нову процедуру, яка дає змогу чоловікам та жінкам, навіть не є військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з цим нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством. Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента.

Проблема можливого знищення сперми загиблих військових була вже вирішена ухваленням головного документа в цілому. Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі. Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію. Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років. Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім. Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця. У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий "визнається батьком чи матір'ю народженої у такий спосіб дитини". Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі. Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, щодо якого в соціальних мережах розпочався скандал у зв'язку з попереднім законом. Вона зазначила, що цим законом планується реалізувати довгочекане бажання репродуктивної спільноти – законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи, не обмежуючись лише військовослужбовцями. У першому читанні Рада також ухвалила законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу, який передбачає визнання батьківства та надання пільг таким дітям. За словами депутата Радуцького, цей закон не лише дозволяє захисникам визначати долю своїх репродуктивних клітин у разі смерті, а й надає можливість використовувати допоміжні репродуктивні технології. Він зазначив, що ця особа буде визнана батьком або матір'ю дитини, народженої за допомогою цих технологій.

У листопадовому законі, що стосується права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових, була внесена поправка, яка передбачала утилізацію біоматеріалу в разі їхньої загибелі. Це викликало гучний скандал, особливо в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Багато депутатів заявили, що ця поправка була додана на останньому етапі і не мала підтримки профільного комітету. Сам автор поправки, Радуцький, відкинув її, назвавши її неправильною та несправедливою щодо героїв та їхньої пам'яті. Він обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.

Українська Верховна Рада прийняла важливі закони, які стосуються права на батьківство після смерті особи. Ці законодавчі акти передбачають можливість використання репродуктивних клітин померлих осіб для породження дітей, а також визнання їхнього батьківства. Нововведення розширюють права не лише військовослужбовців, а й всіх громадян України. Важливою є також ініціатива з внесення змін до Цивільного кодексу, яка передбачає надання пільг таким дітям. Гучний скандал, що виник під час обговорення попередньої редакції закону, свідчить про важливість цього питання для українського суспільства. Вирішення цих питань стало актуальним в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Закони забезпечують правову основу для регулювання репродуктивних прав громадян після їхньої смерті і відображають важливість захисту цих прав в умовах сучасного українського суспільства.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.