П’ятниця, 17 Липня, 2026

Удар по Печенізькій дамбі: російські війська скинули шість авіабомб на Харківщині

Важливі новини

Рубіо після розмови з Лавровим: США підтримують мирний план Трампа

Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, під час якої привітав досягнення угоди про масштабний обмін військовополоненими між Україною та РФ. Про це американський дипломат повідомив у своєму дописі в соцмережі X. «США представили сильний мирний план щодо України, і ми вітаємо угоду про обмін військовополоненими, досягнуту в […]

Звільнення директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослави Смірнової: підписано розпорядження міського голови Києва

18 лютого 2026 року, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Мирослави Смірнової з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (КМДА). Документ №60, що регулює це питання, засвідчує, що звільнення відбулося за угодою сторін. Згідно з розпорядженням, передбачено виплату матеріальної допомоги, що є частиною умов звільнення.

Цей крок став результатом взаємної домовленості між Смірновою та керівництвом КМДА. Рішення про звільнення має важливе значення для подальших змін в управлінні комунікаціями міста, адже в умовах постійних викликів в інформаційній сфері та потреби в оновленні стратегій комунікацій, це рішення відкриває шлях до нових підходів і кадрових змін.

Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.

Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.

Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.

Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.

Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.

Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.

Суд зобов’язав внести до ЄРДР дані про корупційні схеми за участю київських високопосадовців

У столиці розслідують кілька масштабних корупційних схем, до організації яких причетні колишні й чинні високопосадовці, представники контролюючих органів та забудовники. За наявною інформацією, у Києві діяла організована злочинна група, до якої входили: колишній депутат Київради А. Я. Карпенко; міський голова Віталій Кличко; посадові особи Деснянської РДА; керівництво Головного управління Держгеокадастру у Києві, Департаменту земельних ресурсів […]

Затримання в Одесі: лікаря викрито на вимаганні грошей за оформлення відстрочки від призову

В Одесі правоохоронні органи повідомили про викриття медичного працівника, який, за даними слідства, вимагав значну суму грошей за нелегальне оформлення документів для отримання відстрочки від мобілізації. Лікар, який користувався своїм службовим становищем, погодився сприяти ухиленню від призову, запросивши за це 7000 доларів.

Слідчі встановили, що 26-річний чоловік, який шукав спосіб уникнути служби, звернувся до лікаря з проханням допомогти оформити відповідні документи. Медик запропонував створити фіктивні підстави для відстрочки, запевнивши, що має можливість впливати на результати медичної комісії. У процесі перемовин він озвучив суму, яку вважав необхідною для «вирішення питання», і наполягав на її передачі готівкою.

Під час особистої зустрічі він отримав першу частину суми – 4000 доларів – після чого був одразу затриманий правоохоронцями. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливих інших учасників схеми.

Правоохоронці наголошують, що подібні дії караються законом і за хабарництво передбачена кримінальна відповідальність.

Інноваційний візит: Запуск Координаційного центру Інтегрованого Управління Кордонами в Україні

Україна зробила важливий крок у напрямку європейської інтеграції, відкривши Координаційний центр інтегрованого управління кордонами на базі ситуаційного центру МВС. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям Держмитслужби, яка повідомила про цю важливу подію. Новий центр, призначений для цілодобової роботи, бере на себе відповідальність за постійний моніторинг ситуації на державному кордоні, аналіз ризиків та формування оперативної картини в сфері захисту й охорони кордону.

Держмитслужба забезпечить центр необхідною інформацією для ефективного функціонування. У складі центру представлені фахівці з Держприкордонслужби, Держмитслужби, Нацполіції, Нацгвардії та Державної міграційної служби. Пресслужба центру підкреслила, що цей новий об'єднаний центр сприятиме зміцненню комунікаційних зв’язків між різними відомствами, які здійснюють інтегроване управління кордонами. Це важлива передумова для покращення безпеки та контролю на кордоні, а також для наближення України до стандартів, які вимагає Європейський Союз.

У результаті відкриття Координаційного центру інтегрованого управління кордонами в Україні на базі ситуаційного центру МВС стало можливим посилення контролю та забезпечення безпеки на державному кордоні. Цей новий центр, що працюватиме цілодобово, забезпечує постійний моніторинг ситуації, аналіз ризиків та оперативне реагування на потенційні загрози. Об'єднання представників різних відомств у складі центру сприятиме покращенню комунікаційних зв'язків та координації дій у сфері інтегрованого управління кордонами. Ці кроки є важливими на шляху України до вступу до Європейського Союзу, демонструючи зобов'язання країни до виконання міжнародних стандартів та підвищення рівня безпеки.

На Харківщині російські військові завдали удару по критично важливій інфраструктурі, скинувши шість керованих авіабомб на Печенізьку дамбу, яка розташована в Чугуївському районі. Цю інформацію повідомив Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації.

Удар був націлений на один із основних гідротехнічних об'єктів регіону, що знаходиться на Печенізькому водосховищі. Це водосховище є найбільшим у Харківській області і забезпечує водою значну частину території, включаючи місто Харків та навколишні громади.

Синєгубов також підкреслив, що російські війська регулярно атакують цивільну і критичну інфраструктуру області, використовуючи різні види зброї, зокрема безпілотники та авіабомби. У той же час, Харків зазнав комбінованого удару, в якому були задіяні дрони "Молнія" та "Шахед", що свідчить про злагодженість атак на різні цілі в регіоні.

На місці інциденту працюють підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції та швидкої допомоги. Рятувальники виконують обстеження території, ліквідуючи можливі наслідки вибухів і перевіряючи стан гідротехнічних споруд.

Експерти наразі оцінюють пошкодження конструкцій дамби, стан водозливних механізмів, а також вплив атак на навколишні території. Особливу увагу приділяють безпеці населених пунктів, розташованих нижче за течією, та екологічній ситуації в водоймі.

На сьогодні немає підтвердженої інформації про серйозні руйнування або зміни в роботі гідроспоруди, проте оцінка наслідків триває. Печенізьке водосховище виконує кілька важливих функцій, забезпечуючи централізоване водопостачання, регулюючи рівень води в річковій системі, а також використовується для промислових та сільськогосподарських потреб.

Гідротехнічні споруди є критично важливими об'єктами інфраструктури, і їх пошкодження може спричинити серйозні наслідки не лише для водопостачання, а й для екологічної рівноваги, зокрема ризики підтоплення або порушення водного балансу в регіоні.

Печенізька дамба вже зазнавала атак у 2022 році, коли удари на гідротехнічні об'єкти створювали загрози для рівня води у водосховищі. Тоді йшлося про можливі небезпеки для населених пунктів, розташованих уздовж течії, а також про екологічні загрози.

В останній час російські війська систематично завдають ударів по об'єктах енергетики та гідротехнічної інфраструктури України. Представники української влади та міжнародні організації неодноразово відзначали, що такі атаки негативно впливають на життєзабезпечення цивільного населення, особливо в регіонах, що залежать від централізованих систем водо- і енергопостачання.

Змішане використання авіабомб, ракет і безпілотників ускладнює роботу систем протиповітряної оборони та аварійних служб. Наразі триває уточнення наслідків удару по Печенізькій дамбі, регіональна влада та відповідні служби продовжують моніторинг ситуації і оцінюють стан гідротехнічних споруд та можливі ризики для населення.

Останні новини