П’ятниця, 31 Липня, 2026

Удар по російській нафтовій інфраструктурі: Куйбишевський НПЗ зупинив роботу

Важливі новини

Українці можуть отримати зменшену зарплату через підвищення податків

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

До цього моменту багато українців уже отримають аванс – з урахуванням військового збору ще в 1,5%.

«І що робити роботодавцю? Він уже виплатив аванс і гроші назад не забере? Тут Мінфін пропонує просто забрати ці гроші під час виплати заробітної плати. Тобто десь наприкінці цього місяця людям зарплата прийде мало того, що вже менша на -3,5% від підвищення військового збору, та й ще мінус ті гроші з авансу», – пише Железняк.

Раніше голова податкового комітету Гетманцев заявив, що крім військового збору доведеться підвищити ще й ПДВ.

Штрафи та конфіскації: українців попередили про ризики при перетині кордону

Щоденно тисячі українців виїжджають до країн Європейського Союзу з...

В Україні серйозно зростуть усі податки

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.

На кордоні з Угорщиною затримали українця з контрабандою стародруків XVIII–XIX століть

На пункті пропуску на українсько-угорському кордоні працівники Закарпатської митниці запобігли незаконному ввезенню старовинних книжок, які можуть мати історичну цінність. Про це повідомила пресслужба митниці. Контрабанду виявили під час митного контролю автомобіля марки MINI COOPER D COUNTRYMAN, за кермом якого перебував громадянин України. Водій обрав для перетину кордону смугу «зеленого коридору» та запевняв інспекторів, що не […]

Депутати прийняли закон щодо вивчення і володіння англійською мовою в Україні

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Куйбишевський нафтопереробний завод, що належить компанії "Роснефть", в Самарі призупинив свою діяльність після атаки безпілотників у ніч на 10 червня. Про це стало відомо з інформації, наданої агентством Reuters, яке посилається на джерела в нафтогазовій галузі Росії.

Внаслідок атаки обидві ключові установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5 – були серйозно пошкоджені. Кожна з цих установок мала здатність переробляти близько 10 тисяч метричних тонн на добу, що відповідало приблизно 73 тисячам барелів. Втрата таких критичних елементів у виробництві унеможливила подальшу роботу заводу.

За інформацією агентства, після удару на території підприємства спалахнули пожежі, що завдали істотних ушкоджень технологічному обладнанню. Внаслідок цього керівництво заводу ухвалило рішення про повну зупинку виробничого процесу. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи.

Куйбишевський НПЗ є важливим елементом російської нафтопереробної галузі, адже він входить до Самарського нафтопереробного вузла "Роснефть" і постачає значні обсяги пального для внутрішнього ринку. Підприємство також забезпечує потреби промисловості, транспорту та військової логістики. У 2024 році завод переварив близько 4,7 мільйона тонн нафти, а його річне виробництво становило близько 800 тисяч тонн бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального і понад 1,3 мільйона тонн мазуту.

Аналітики особливо підкреслюють важливість виробництва дизельного пального, яке є основним для військової техніки та транспортних засобів, що використовуються армією Росії. Це підкреслює, що будь-які перебої в роботі великих НПЗ можуть негативно вплинути не лише на цивільний сектор, а й на здатність військових підрозділів отримувати паливо.

Ця атака стала новим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі, яка зазнала подібних нападів безпілотників в останні місяці. Україна наголошує на тому, що такі об'єкти є законними військовими цілями, оскільки вони підтримують функціонування економіки агресора та його військову силу.

Вночі 10 червня Самарська область зазнала масованої атаки безпілотників. Російська влада підтвердила активність систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження кількох об'єктів. Президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українські безпілотники успішно вразили Куйбишевський НПЗ.

Самарський нафтопереробний вузол, до складу якого входять три великі підприємства – Куйбишевський, Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ, є одним із найбільших центрів переробки нафти у Росії. Усі вони належать "Роснефть" і мають критичне значення для внутрішнього виробництва пального.

Варто зазначити, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластеру вже зазнавали атак безпілотників. Сизранський НПЗ зупинив обробку нафти 21 травня через пошкодження установки CDU-6, а Новокуйбишевський НПЗ також піддавався атакам, через що був змушений тимчасово зупинити роботу.

Таким чином, напад на Куйбишевський НПЗ став третім серйозним ударом за останні два місяці по нафтопереробному кластеру Самари, що ускладнює стабільну роботу однієї з основних нафтопереробних баз Росії.

Експерти зауважують, що постійні атаки на російські НПЗ створюють для Москви кілька серйозних проблем. По-перше, це зменшує обсяги виробництва пального для внутрішнього споживання. По-друге, з'являється потреба в дорогих ремонтних роботах. Крім того, необхідно збільшувати витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Багато обладнання для НПЗ імпортується, а західні санкції ускладнюють його постачання.

У світлі війни Росія вже стикалася з перебоями в роботі своїх нафтопереробних підприємств. Напади на об'єкти паливно-енергетичного комплексу стали частиною української стратегії, спрямованої на послаблення військових і економічних можливостей агресора. При цьому російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень у секторі нафтогазу.

На даний момент немає офіційних термінів відновлення роботи Куйбишевського НПЗ, хоча джерела в галузі вказують на серйозність пошкоджень, що ускладнює повернення підприємства до нормального режиму роботи найближчим часом.

Останні новини