Понеділок, 5 Жовтня, 2026

Удар по російській нафтовій інфраструктурі: Куйбишевський НПЗ зупинив роботу

Важливі новини

НАЗК зацікавилося мільйонними доходами полтавського медика

Полтавський лікар-отоларинголог Руслан Слинчук, який також є позаштатним членом військово-лікарської комісії при міському ТЦК, став фігурантом антикорупційного розслідування. НАЗК перевірило його декларацію за 2023 рік і виявило, що статки медика значно перевищують його офіційні доходи. Загальна сума невідповідності становить 7,8 млн грн. Руслан Слинчук задекларував 767 тис. грн, 87 тис. доларів і 61 тис. євро […]

The post НАЗК зацікавилося мільйонними доходами полтавського медика first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Іран планує обмеження судноплавства в Ормузькій протоці

Іранський парламент готує до обговорення законопроєкт, який може кардинально...

Судді, адвокати та посадовці: викрито масштабну схему незаконного виїзду ухилянтів

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та Службою безпеки України (СБУ) викрили злочинну мережу, яка організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку за кордон. До схеми були причетні судді, працівники судової адміністрації та адвокати, які за чималі гроші допомагали ухилянтам уникати мобілізації. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро, але не називають прізвищ фігурантів. […]

The post Судді, адвокати та посадовці: викрито масштабну схему незаконного виїзду ухилянтів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Зеленський змінює плани через загрозу Російської агресії: скасування візиту до Іспанії та Португалії

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у заб

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів в умовах загрози з боку російської агресії, що демонструє відповідальний підхід до захисту країни та її громадян.

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

Куйбишевський нафтопереробний завод, що належить компанії "Роснефть", в Самарі призупинив свою діяльність після атаки безпілотників у ніч на 10 червня. Про це стало відомо з інформації, наданої агентством Reuters, яке посилається на джерела в нафтогазовій галузі Росії.

Внаслідок атаки обидві ключові установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5 – були серйозно пошкоджені. Кожна з цих установок мала здатність переробляти близько 10 тисяч метричних тонн на добу, що відповідало приблизно 73 тисячам барелів. Втрата таких критичних елементів у виробництві унеможливила подальшу роботу заводу.

За інформацією агентства, після удару на території підприємства спалахнули пожежі, що завдали істотних ушкоджень технологічному обладнанню. Внаслідок цього керівництво заводу ухвалило рішення про повну зупинку виробничого процесу. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи.

Куйбишевський НПЗ є важливим елементом російської нафтопереробної галузі, адже він входить до Самарського нафтопереробного вузла "Роснефть" і постачає значні обсяги пального для внутрішнього ринку. Підприємство також забезпечує потреби промисловості, транспорту та військової логістики. У 2024 році завод переварив близько 4,7 мільйона тонн нафти, а його річне виробництво становило близько 800 тисяч тонн бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального і понад 1,3 мільйона тонн мазуту.

Аналітики особливо підкреслюють важливість виробництва дизельного пального, яке є основним для військової техніки та транспортних засобів, що використовуються армією Росії. Це підкреслює, що будь-які перебої в роботі великих НПЗ можуть негативно вплинути не лише на цивільний сектор, а й на здатність військових підрозділів отримувати паливо.

Ця атака стала новим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі, яка зазнала подібних нападів безпілотників в останні місяці. Україна наголошує на тому, що такі об'єкти є законними військовими цілями, оскільки вони підтримують функціонування економіки агресора та його військову силу.

Вночі 10 червня Самарська область зазнала масованої атаки безпілотників. Російська влада підтвердила активність систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження кількох об'єктів. Президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українські безпілотники успішно вразили Куйбишевський НПЗ.

Самарський нафтопереробний вузол, до складу якого входять три великі підприємства – Куйбишевський, Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ, є одним із найбільших центрів переробки нафти у Росії. Усі вони належать "Роснефть" і мають критичне значення для внутрішнього виробництва пального.

Варто зазначити, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластеру вже зазнавали атак безпілотників. Сизранський НПЗ зупинив обробку нафти 21 травня через пошкодження установки CDU-6, а Новокуйбишевський НПЗ також піддавався атакам, через що був змушений тимчасово зупинити роботу.

Таким чином, напад на Куйбишевський НПЗ став третім серйозним ударом за останні два місяці по нафтопереробному кластеру Самари, що ускладнює стабільну роботу однієї з основних нафтопереробних баз Росії.

Експерти зауважують, що постійні атаки на російські НПЗ створюють для Москви кілька серйозних проблем. По-перше, це зменшує обсяги виробництва пального для внутрішнього споживання. По-друге, з'являється потреба в дорогих ремонтних роботах. Крім того, необхідно збільшувати витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Багато обладнання для НПЗ імпортується, а західні санкції ускладнюють його постачання.

У світлі війни Росія вже стикалася з перебоями в роботі своїх нафтопереробних підприємств. Напади на об'єкти паливно-енергетичного комплексу стали частиною української стратегії, спрямованої на послаблення військових і економічних можливостей агресора. При цьому російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень у секторі нафтогазу.

На даний момент немає офіційних термінів відновлення роботи Куйбишевського НПЗ, хоча джерела в галузі вказують на серйозність пошкоджень, що ускладнює повернення підприємства до нормального режиму роботи найближчим часом.

Останні новини