П’ятниця, 15 Травня, 2026

Угорщина планує переглянути співпрацю з Росатому щодо розширення АЕС “Пакш”

Важливі новини

У Сновській громаді на Чернігівщині вирубали 2,5 га лісу без дозволів та документів

У Сновській громаді Чернігівської області виявили масштабне знищення лісу — 2,5 гектари дерев на території місцевого кладовища були незаконно вирубані. Операція відбулася без будь-яких дозволів, погоджень та реєстрації договорів. Зрубану деревину вивезли на пилорами і продали за ціною близько 800 гривень за кубічний метр, завдавши громаді збитків на сотні тисяч гривень. Про порушення стало відомо […]

Кандидати на державні посади в Україні: НАЗК виявило мільйонні невідповідності в деклараціях

В Україні відзначається посилення контролю за доброчесністю осіб, які...

США планують переговори між Києвом і Москвою у 2025 році

Україна та Росія можуть розпочати переговори в першій половині 2025 року. Про це повідомляє CNN, посилаючись на українських та американських чиновників. Переговори планувалися навіть у разі перемоги Камали Гарріс на виборах у листопаді 2024 року. Підготовка до можливих мирних переговорів включає фінансування для України, зокрема останній транш військової допомоги від адміністрації Байдена. Цей транш у […]

The post США планують переговори між Києвом і Москвою у 2025 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Масштабна підтримка: Петиція за мобілізацію бюджетників отримала 25 тисяч голосів за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що є виразом великого суспільного зацікавлення у вирішенні цього питання. Ініціатор петиції робить пропозицію надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, проте лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Навіть після набору необхідної кількості голосів, петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці, що свідчить про складність та актуальність обговорюваного питання.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання усвідомлення громадянами важливості зазначеного заходу.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Громадське зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери демонструється високою активністю при підтримці відповідної петиції. За три дні вона набрала значну кількість голосів.

• Важливість зазначеного заходу підтримується історичним контекстом, зокрема, відсутністю високошвидкісного реагування на подібні ініціативи у минулому.

• Складність і довготривалість процесу розгляду схожих петицій на державному рівні підкреслює потребу в удосконаленні механізмів взаємодії громадян та влади.

• Підтримка мобілізації владних структур у контексті безпеки країни відображає нові реалії та високу готовність суспільства до активного впливу на процеси управління.

• Відзначається різке зменшення часу, необхідного для набору голосів за петиції, що свідчить про підвищену свідомість та мобілізованість громадян у вирішенні важливих питань суспільного життя.

Валерій Залужний про війну: від регіонального конфлікту до глобального протистояння

Колишній головнокомандувач Збройних сил України та нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй новій колонці для LIGA.net дав надзвичайно гостру й масштабну оцінку російсько-українській війні на кінець 2025 року. Він наголошує, що після дванадцяти років бойових дій конфлікт уже давно переступив рамки регіонального протистояння й дедалі чіткіше проявляє ознаки майже світового конфлікту, що охоплює політичні, економічні та військові сфери впливу різних країн.

Залужний підкреслює, що сучасна війна не обмежується фронтовими лініями на українській землі. Її наслідки відчутні у глобальних економічних ланцюгах, енергетичних ринках і політичних альянсах. На думку експерта, дії Росії дедалі більше стимулюють консолідацію міжнародної спільноти навколо протидії агресії, водночас формуючи нові підходи до колективної безпеки та військових стратегій у різних регіонах світу.

Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

«Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:«Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

Угорський уряд розглядає можливість зміни умов співпраці з російською державною корпорацією Росатом у рамках проекту розширення атомної електростанції “Пакш”. Цей проект, що є одним із найбільших енергетичних інфраструктурних ініціатив у Центральній Європі, реалізується вже понад десять років і залишається предметом активних політичних і фінансових дебатів у країні та Європейському Союзі.

На парламентських слуханнях кандидат на посаду міністра економіки та енергетики Іштван Капітані повідомив про наміри уряду провести всебічний аналіз фінансування, вартості та умов реалізації проекту “Пакш-2”. Він також зазначив, що необхідно перевірити чинні контракти, які, на його думку, мають закритий характер.

Проект розширення передбачає будівництво двох нових енергоблоків загальною потужністю близько 2 гігаватів. Загальна вартість проекту оцінюється в приблизно 12,5 мільярда євро (близько 14,7 мільярда доларів США). Угода була підписана у 2014 році без проведення відкритого міжнародного тендеру безпосередньо з Росатомом.

Капітані підкреслив, що для Угорщини важливо мати "прозору ядерну стратегію" та провести повний аудит фінансової моделі проекту. Він вказав на те, що чинні контракти недостатньо відкриті для суспільного контролю, що викликає питання щодо реальної вартості будівництва та умов його фінансування.

Лідер правоцентристської партії “Тиса” Петер Мадяр, який нещодавно став прем’єр-міністром, також висловив думку про можливе завищення вартості проекту. Це підштовхує до подальших дискусій щодо доцільності продовження фінансування та співпраці з російською стороною в умовах зростаючої геополітичної напруги в Європі.

У відповідь на ці заяви Росатом запевнив, що готовий надати повні економічні та технічні обґрунтування вартості проекту і підтвердити його відповідність міжнародним стандартам у ядерній енергетиці.

Проект “Пакш-2” залишався в центрі уваги європейських політиків і експертів, адже його фінансування частково забезпечується російськими кредитами, що піднімає питання про відповідність умовам санкцій ЄС та залежність деяких країн від російських енергоресурсів.

Варто зазначити, що будівництво “Пакш-2” офіційно розпочалося у лютому 2026 року, що викликало критику через можливі порушення норм ЄС щодо державного фінансування та енергетичної безпеки. Також повідомлялося, що адміністрація США дала дозвіл окремим російським банкам брати участь у фінансуванні цього проекту, що ускладнює міжнародну ситуацію.

На даний момент у Будапешті триває активна політична дискусія про подальшу долю проекту. Очікується, що незабаром уряд Угорщини ініціює аудит контрактів та перегляд фінансових зобов’язань, що може суттєво вплинути на терміни реалізації розширення атомної електростанції.

Останні новини