Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у деклараціях двох посадовців з комунальних підприємств Києва. Обидва випадки вже стали предметом розслідування поліції — за фактом подання недостовірної інформації. Загальна сума виявлених невідповідностей — понад 33 мільйони гривень. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на офіційну інформацію НАЗК. Перший фігурант — […]Угорщина прийняла рішення про виїзд з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям. За інформацією, опублікованою VSquare, цей крок був зроблений після того, як розслідування виявило спроби шпигуна встановити зв’язки з впливовими політичними і аналітичними колами, близькими до прем'єр-міністра Віктора Орбана.
Мова йде про 36-річного Артура Сушкова, який обіймав посаду третього секретаря в посольстві Росії в Будапешті. Він залишив Угорщину разом з дружиною 4 травня 2026 року, після чого стали відомі його зв'язки з російською розвідкою. Спеціальні служби Угорщини підтвердили, що Сушков був співробітником Служби зовнішньої розвідки РФ, що діяла під прикриттям.
Дослідження показало, що шпигун намагався проникнути в політичні кола, аналітичні центри та навчальні заклади, які можуть впливати на зовнішню політику країни. Серед цілей його діяльності вказуються Колегіум Матіаса Корвіна, Угорський інститут міжнародних відносин та Інститут стратегії і політики імені Джона Лукача, що готує кадри для державних структур.
Сушков активно проводив закриті зустрічі та намагався налагодити неформальні контакти з експертним середовищем, виявляючи інтерес до внутрішньої політики Угорщини і її ставлення до війни Росії з Україною. Ця діяльність викликала пильну увагу контррозвідки. В рамках операції, організованої Управлінням захисту конституції Угорщини разом із спецслужбами НАТО, вдалося з'ясувати, що він міг спробувати завербувати щонайменше трьох осіб, що стало підставою для його висилки.
Варто зазначити, що рішення про видворення Сушкова було ухвалене з певною затримкою. Угорська контррозвідка вже в лютому 2026 року пропонувала терміново припинити його діяльність, але тоді політичне керівництво не підтримало цю ініціативу. Причиною затримки стало бажання уникнути погіршення відносин з Москвою напередодні парламентських виборів. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізоване.
Офіційно угорський уряд не коментує деталі цього інциденту, однак джерела в спецслужбах НАТО вказують, що в російському посольстві в Будапешті може залишатися ще щонайменше десять осіб, підозрюваних у зв'язках зі спецслужбами РФ.
Цей випадок підкреслює тривалі дискусії про роль Росії в Центральній Європі та її розвідувальну активність у країнах НАТО. Угорщина часто опиняється під пресингом через свої політичні контакти з Москвою і обережну позицію в питаннях санкцій. Тим часом у країні тривають внутрішні процеси, що підвищують увагу до діяльності державних інституцій. Прем'єр Віктор Орбан, незважаючи на розслідування бізнес-структур, заявив про намір залишитися лідером партії «Фідес», хоча і допускає можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.
Таким чином, висилка російського розвідника стала не тільки підтвердженням посилення роботи угорської контррозвідки, а й свідченням складного балансу між політичними інтересами й безпековими рішеннями в країні.
