Угорщина заблокувала початок переговорів про вступ України до ЄС

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Вони б’ють постійно. Очевидно, що росіяни накопичували “шахеди” до опалювального сезону, адже об’єкти інфраструктури для них мають найвищий пріоритет”, – зазначив Нарожний. Експерт також вважає, що Росія збільшує виробництво дронів, хоча офіційно озвучувані ними цифри можуть бути перебільшені.

На думку Нарожного, не варто очікувати, що ворог зупиниться у своїх атаках. “Вони б’ють абсолютно по всіх напрямках, і нам потрібно бути готовими відбивати всі атаки”, – наголосив він. Військовий експерт закликав до підготовки до нових загроз з боку російських сил, оскільки активність ворога продовжуватиметься.

У вересні Київ вже вчетверте став ціллю для повітряних атак з боку окупантів. У ніч на 30 вересня ворог застосував ударні безпілотники типу Shahed, які заходили в місто хвилями з різних напрямків. Повітряна тривога у столиці тривала понад п’ять годин, але сили протиповітряної оборони змогли знешкодити всі ворожі дрони, які загрожували Києву.

Сьогодні вночі російські війська завдали удару по Україні ракетами різних типів та ударними дронами. Загалом, радіотехнічні війська Повітряних Сил виявили та супроводили 76 засобів повітряного нападу противника. В результаті протиповітряного бою було збито одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 і 67 ударних БпЛА типу Shahed у різних регіонах, включаючи Київ, Черкаси, Вінницю, Кіровоград, Житомир, Полтаву, Чернігів, Суми, Харків, Дніпро та Миколаїв.

Хліб — це основна частина раціону для багатьох українців, але не всі його варіанти приносять користь. Дієтологи підкреслюють, що деякі типи хліба можуть суттєво шкодити здоров'ю. Зокрема, серед них можна виділити білий хліб, хліб з консервантами, а також так званий «дієтичний» чи «фітнес-хліб», який насправді може містити сумнівні добавки, що не мають жодної користі для організму.

Білий хліб з очищеного борошна Цей вид хліба позбавлений багатьох корисних компонентів, таких як клітковина, вітаміни та мінерали. Він виготовляється з рафінованого борошна, що робить його багатим на прості вуглеводи. Після споживання білого хліба рівень цукру в крові стрімко зростає, а потім так само швидко падає, що може призвести до відчуття втоми та голоду вже через кілька годин. Такий ефект часто провокує переїдання й може сприяти збільшенню ваги в довгостроковій перспективі. Замість білого хліба краще обирати хліб із цільнозернового борошна або житній хліб, який має більш високий вміст клітковини й вітамінів.

Хліб із довгим терміном зберіганняЯкщо упаковка гарантує «свіжість» тижнями або місяцями — швидше за все, у складі є консерванти, стабілізатори та інші додатки. Регулярне вживання таких продуктів може викликати алергію, навантажувати печінку й нирки та послаблювати імунітет. Кращий вибір — домашній або пекарський хліб без хімії, що черствіє за кілька днів.

«Дієтичний» або «фітнес-хліб» із добавкамиМаркування «з висівками», «без глютену», «фітнес» не гарантує користі. Іноді такі вироби містять трансжири, підсолоджувачі, ароматизатори або наповнювачі, які компенсують відсутність традиційного смаку. Наслідки — перевантаження підшлункової, запалення судин і ризик набору ваги. Критерій корисності — простий склад: борошно, вода, сіль, закваска (або дріжджі).

Практичні поради• Читайте етикетки — чим коротший і зрозуміліший склад, тим краще.• Обирайте хліб на заквасці або цільнозерновий — він повільніше підвищує цукор у крові і містить більше клітковини.• Уникайте тривалозберігаємих «пакетних» виробів і продуктів зі списком інгредієнтів, що включає сумнівні добавки.• Якщо купуєте «фітнес-хліб», звертайте увагу на вміст цукру, трансжирів і штучних підсилювачів смаку.• Помірність — ключ: навіть корисний хліб краще їсти в помірних кількостях і поєднувати з білком та овочами.

Підсумок: повністю відмовлятися від хліба не обов’язково, але варто замінити рафіновані та промислово надмірно оброблені варіанти на більш натуральні — цільнозернові, житні або ті, що випечені на заквасці.

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.