Україна атакувала газову інфраструктуру Росії в Оренбурзькій області, що розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону. Президент Володимир Зеленський прокоментував цю подію, назвавши її “дзеркальною відповіддю” на нещодавні удари Росії по українських містах та енергетичним об’єктам. Цю інформацію глава держави озвучив у вечірньому відеозверненні 12 травня.

Напередодні різдвяно-новорічних свят на українському кордоні традиційно спостерігається збільшення пасажиропотоку. Мільйони українців вирушають за кордон або повертаються додому, що часто призводить до значних заторів та довгих черг на пунктах пропуску. Однак правильний вибір дня та маршруту подорожі може суттєво скоротити час перебування в чергах і зробити поїздку більш комфортною.

Державна прикордонна служба України вже заздалегідь попереджає про можливі ускладнення на найбільш завантажених напрямках, зокрема на кордонах із Польщею, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Проте прикордонники наголошують, що дотримання кількох простих правил може значно зменшити час очікування на проходження контролю.

Найменше навантаження на пункти пропуску прогнозують безпосередньо у святкові дні — 25 грудня та 1 січня. Натомість 24 і 31 грудня традиційно стають найскладнішими днями для поїздок, адже саме тоді більшість людей вирушає у відпустки або поспішає додому на свята.

У ДПСУ пояснюють: у самі свята люди намагаються бути з родиною, а не проводити час у дорозі, тому потік у ці дні помітно зменшується.

Перед поїздкою прикордонники радять обов’язково перевіряти завантаженість пунктів пропуску. Часто різниця в чергах між сусідніми переходами може становити кілька годин. Актуальну інформацію ДПСУ регулярно публікує онлайн — зокрема Західне регіональне управління оновлює дані кожні три години.

Приблизно половина всього пасажиропотоку припадає на польський напрямок. Найбільші черги зазвичай фіксують у пунктах пропуску «Шегині», «Краківець» та «Рава-Руська». Водночас менш завантаженими залишаються «Нижанковичі» у Львівській області, а також пункти пропуску на кордоні зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

У ДПСУ також звертають увагу на залізничне сполучення. На поїздах Інтерсіті прикордонний контроль здійснюється безпосередньо під час руху, що значно скорочує час перевірок. Уже з січня таку практику планують запровадити ще на дев’яти парах поїздів, зокрема на маршрутах Київ – Перемишль та Київ – Хелм.

Отже, щоб уникнути багатогодинних черг у святковий період, варто обирати менш завантажені дні, стежити за ситуацією на пунктах пропуску онлайн, розглядати альтернативні маршрути та заздалегідь підготувати всі документи.

Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький висловлює переконання, що дії Російської Федерації зі знищення найстарішої та найменш продуктивної генерації електроенергії в Україні слід вітати. Він вважає, що ця ситуація відкриває нові можливості для країни. Чинні електростанції були споруджені застарілими технологіями понад п'ятьдесят років тому і вимагають великих витрат на підтримку їхньої роботи, особливо в умовах критичного дефіциту антрацитового вугілля, яке є основним видом палива для цих електростанцій. Незважаючи на те, що наслідки знищення генерації відчутні для населення у вигляді перебоїв з електропостачанням, відсутності гарячої води та опалення, Володимир Кудрицький підкреслює, що це відкриває можливість для розвитку української енергетики. Він закликає до залучення приватних інвестицій для будівництва нових, сучасних електростанцій, проте визнає, що потрібні кошти на такий перехід від застарілих технологій до інноваційних. Ці витрати оцінюються величезними сумами, що є навіть більш важливими в умовах війни. Таким чином, мрії про масштабні інвестиції в енергетику залишаються наразі тільки мріями, поки не знайдуться ефективні шляхи їх здійснення.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що дії Російської Федерації щодо знищення застарілої генерації електроенергії в Україні мають як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, це відкриває можливість для розвитку сучасної енергетики та залучення інвестицій у будівництво нових електростанцій. З іншого боку, наслідки цих дій відчутні для населення в умовах перебоїв з електропостачанням та іншими проблемами. Однак потрібно активно шукати шляхи вирішення цих проблем та залучення ресурсів для розвитку стійкої енергетики в Україні, щоб забезпечити безперебійне енергопостачання та підтримати економічний розвиток країни.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.