Україна готова на радикальні кроки, щоб мати змогу протистояти ворогу

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.

За інформацією, яку отримали від нашого джерела в силовому блоку, встановлено, що у зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає дедалі актуальнішою проблема незаконного перетину кордону. Чоловіки військового віку демонструють збільшену активність у спробах перетнути кордон з метою уникнути військового призову. При цьому спостерігається збільшення ціни за гарантований перехід через кордон, яка наразі сягає вже 15 тисяч доларів. Проте навіть за такою високою ціною немає жодних гарантій, що особу не заарештують прикордонні служби. На жаль, часто стається так, що замовники приймають гроші, а потім віддають інформацію про маршрут та час перетину кордону прикордонникам. За нашими даними, загалом планується мобілізувати ще від 300 до 350 тисяч чоловіків. У 2023 році було зафіксовано понад тисячу скандальних випадків, пов'язаних з діяльністю працівників Територіальних Центрів Колективного Призову. Про це повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець, додавши, що в цьому році вже зафіксовано понад 300 подібних випадків. Однак зауважив, що вже залишається питанням, чому за порушення законодавства часто не застосовують жорстких санкцій, навіть у випадках виявлення серйозних порушень. За словами Лубінця, ситуацію з ухиленням від військової повинності "не хочуть перетворювати на проблему військового характеру", оскільки це може сприйматися по-різному суспільством. "Існують думки, що такі особи вважатимуться героями, які затримували ухильників. Але існує і зовсім протилежна точка зору, за якою вони порушують права громадян", — зазначив він.

У зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає очевидним, що проблема незаконного перетину кордону набуває все більшого значення. Чоловіки військового віку активізували спроби уникнути військового призову через нелегальний перехід кордону, а ціна за такі послуги значно зросла. Дані свідчать про недостатню ефективність контролю з боку прикордонних служб, а також про потребу вжиття більш жорстких заходів для протидії цьому явищу. Крім того, проблема корупції серед працівників Територіальних Центрів Колективного Призову важлива для розгляду, оскільки вона сприяє незаконним діям та порушує законні права громадян. Необхідно вжити додаткові заходи для покарання осіб, які допускають порушення законодавства у сфері мобілізації, а також для забезпечення прозорості та відповідальності у роботі органів, що забезпечують військовий мобілізаційний процес.