Україна готує делегацію на переговори в Стамбулі

Співробітники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виявили низку порушень у діяльності АТ “Укрзалізниця”, пов'язаних з заволодінням значною сумою коштів – 117 мільйонів гривень. У цьому скандальному випадку підозру було оголошено семи особам. Серед них – колишній заступник директора філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” Олексій Онисимюк та київський підприємець Володимир Котляр. За даними слідства, підприємець Котляр контролював три компанії, які брали участь у тендерах на постачання кабельно-провідникової продукції для “Укрзалізниці”. Виявлено, що ці компанії здійснювали злочинну схему, завищуючи ціни на свою продукцію. Діючи як невидимий “бек-офіс”, вони маніпулювали тендерами та заволодівали коштами, що призвело до значних збитків для “Укрзалізниці”. Така незаконна діяльність призвела до великих фінансових втрат та складних правових наслідків для всіх залучених осіб.

В результаті розслідування співробітників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було виявлено серйозні порушення у діяльності АТ "Укрзалізниця", що призвели до втрат у розмірі 117 мільйонів гривень. Підозра була оголошена семи особам, серед яких виявилися колишній заступник директора філії АТ "Укрзалізниця" та київський підприємець. Схема заволодіння коштами була здійснена через штучне завищення цін на постачану продукцію, що призвело до значних збитків для компанії. Цей випадок є ще одним підтвердженням необхідності посилення боротьби з корупцією в усіх сферах діяльності державних підприємств та викриття та покарання винних осіб.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація по всій лінії фронту залишається досить складною і росіяни мають цілі щодо низки обласних центрів України. Про це заявив капітан 1 рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Андрій Риженко в коментарі “Еспресо.TV”.

За його словами, якщо подивитися на загальну картину бойових дій на лінії зіткнення, то можна побачити, що ЗС РФ зосередили на півдні та сході надзвичайно велику кількість військ. Їх по всьому фронту може бути близько півмільйона осіб і їхнє завдання — далі дестабілізувати ситуацію в Україні та впливати на настрої населення.

“Коли починалася широкомасштабна агресія, на 7 різних напрямках було 150 тисяч військових. Зараз на трьох напрямках їхня кількість практично втричі більша. Росіянам поставлено завдання максимально захопити територію Донецької області та наблизитися до таких обласних центрів, як Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків, щоб регулярно обстрілювати їх із далекобійної артилерії та КАБів на відстані 50-70 км”, — заявив Андрій Риженко.

У Генеральному штабі ЗСУ аналізують ситуацію, що склалася, щоб у майбутньому максимально стримати противника від виконання стратегічних завдань, які стосуються низки обласних центрів, зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ.

Вугледар на Донеччині, з якого напередодні вийшли бійці Сил оборони, є однією з точок, яку російські окупанти намагалися захопити тривалий час і для цього були використані серйозні сили. Окупація міста безумовно є неприємним фактом, однак якщо подивитися на стратегічну картину, то значного ефекту від цього в росіян не буде.

“Дійсно, була суперечлива інформація про ситуацію там, але треба довіряти позиції Збройних сил України. Там було дуже складно, оскільки російська армія використовує тактику виснаження, завалюючи ЗСУ великою кількістю засобів ураження, КАБами, артилерією, реактивною артилерією тощо”, — підсумував Андрій Риженко.

Нагадаємо, 26 вересня повідомлялося, чи можуть ЗС РФ форсувати Дніпро і знову захопити Херсон. За словами представника Сил оборони півдня, Владислава Волошина, наразі українські військові мають усю острівну частину Дніпра та будь-які під’їзди до Херсона. Росіяни не займаються підготовчими кроками, щоб у майбутньому здійснити форсування.

24 вересня повідомлялося, що за адекватної підтримки Заходу Україна може піти в контрнаступ у 2025 році, писали в The Washington Post. Утім, для цього буде потрібна також мобілізація і розширення оборонної промисловості, зазначили журналісти.

За даними The Wall Street Journal, російські війська активно проводять операції з руйнування міста Харкова з метою змусити мирних мешканців залишити свої домівки. Нещадні ракетні та бомбові атаки спрямовуються на ключові об'єкти енергетичної інфраструктури міста, призводячи до зруйнування та знеструмлення значної частини території. Цей жорстокий акт агресії призводить до надзвичайної напруги серед місцевого населення, яке стикається з небезпекою і втратами. Уряд має негайно прийняти ефективні заходи для захисту цивільного населення та відновлення пошкоджених інфраструктурних об'єктів, щоб забезпечити безпеку та благополуччя громади.

“Путін все ще прагне Харкова”, – відзначив Олег Синєгубов, голова Харківської військової адміністрації.

Росія розгорнула лише частину необхідних сил для можливого штурму, що, за оцінками, може забрати до півмільйона військових.

Олександр Литвиненко, секретар Ради національної безпеки і оборони України, застерігає, що Росія може дотримуватися стратегії, схожої на ту, що використовувалася у 2016 році в Алеппо (Сирія), коли російські сили зруйнували електро- та водопостачання, лікарні та школи, витіснивши третину населення.

За останній тиждень ракети та бомби вдарили по друкарні і гіпермаркету, призводячи до загибелі понад 25 осіб.

Міська влада заохочує жителів дотримуватися попереджень про повітряну тривогу та уникати громадських місць, хоча евакуація наразі не вважається необхідною.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Брік зазначає, що українські біженці не тільки оцінюють умови для свого власного життя, але й враховують перспективи для своїх дітей, що може бути вирішальним фактором при ухваленні рішення про повернення.

“Важливо не лише те, чи є у людей бажання повернутися. Вони також думають про своїх близьких, про те, що буде з їхніми дітьми, чи буде в Україні можливість для їхнього нормального розвитку”, — пояснив соціолог.

Зменшення рівня гостинності в країнах, де українці зараз перебувають, також навряд чи стане вагомим стимулом для їхнього повернення в Україну. В умовах економічної нестабільності або відсутності можливості забезпечити себе, біженці можуть шукати нові варіанти — такі як переїзд до Італії, Канади чи США.

“Якщо в людини зникає економічний стимул, їй потрібно приймати рішення, але це не означає, що вона повернеться саме в Україну. Біженці можуть розглядати й інші країни, де вони зможуть забезпечити собі краще майбутнє”, — додає Брік.