Україна готується до перших контактів із командою Дональда Трампа, – Арахамія

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Основними цілями диверсій були об’єкти в Україні, Польщі та балтійських країнах. Під час комплексних заходів на Прикарпатті затримано організатора ворожого осередку та його спільника. За інформацією СБУ, зловмисники діяли у складі злочинного угруповання, діяльність якого дистанційно координували кадрові співробітники російської спецслужби.

За даними Офісу генпрокурора, один із підозрюваних, мешканець Івано-Франківська, зв’язався з невстановленим росіянином і за гроші погодився знайти людей для вчинення злочинів. Цей співрозмовник надіслав список об’єктів, які повинні були підпалити українці. Загалом до складу угруповання входили 19 осіб.

Агентурна група вербувала кандидатів на вчинення підпалів цивільних об’єктів, використовуючи особисті зв’язки у кримінальних колах. Для відрядження завербованих підпалювачів за кордон фігуранти готували підроблені документи, зокрема паспорти, водійські права, дипломи про освіту та медичні картки, оформлені на третіх осіб.

Після вчинення підпалів виконавці мали фільмувати загоряння об’єктів на камери власних телефонів та передавати до ФСБ. Відео агресор планував використати для підготовки спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на розхитування суспільно-політичної обстановки в Євросоюзі.

Під час 37 обшуків у помешканнях, автомобілях та гаражних приміщеннях фігурантів вилучили мобільні телефони, флеш-накопичувачі, чорнові записи, підроблені документи, автомат АК, пістолети, банківські картки та великі суми готівки, які використовували на вербування потенційних підпалювачів.

Наразі організатору агентурної групи ФСБ та його спільнику повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) та ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) Кримінального кодексу України.

Для викриття угруповання правоохоронці провели близько 40 обшуків у Києві, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Запорізькій і Полтавській областях.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про масштабні фінансові недоречності при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на загальну суму, що перевищує 1,5 мільярда гривень. Адвокат підсудного, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію, додавши, що суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, направивши ухвалу в Службу виконання покарань, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання та поклавши на нього певні обов'язки.

Це рішення суду настало після того, як суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів для підтримки обвинувачення в злочині розкрадання. У своєму коментарі суддя підкреслив, що, якщо навіть антикорупційні органи не бачать складу злочину, то яким чином може його побачити суд.

Нагадаємо, що Олександра Лієва взяли під варту ще 12 лютого, поклавши на нього заставу в розмірі 50 мільйонів гривень. Проте через місяць, 9 квітня, рішення про взяття під варту було скасовано. Лієв не повернувся до Служби виконання покарань, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Внаслідок цього він залишився без запобіжного заходу.

У своєму останньому засіданні, 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду.

У вищезгаданій статті можна зробити кілька висновків:

• Суд вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міноборони Олександра Лієва від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про можливі махінації з закупівлі боєприпасів для ЗСУ на суму понад 1,5 мільярда гривень.

• Суд врахував відсутність достатніх доказів від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обвинувачення Лієва у розкраданні.

• Виходячи з цього, можна зробити висновок про необхідність додаткового збору доказів та проведення об'єктивного розслідування справи.

• Важливо підкреслити необхідність дотримання закону та принципів правосуддя у всіх етапах розгляду подібних справ, щоб забезпечити справедливість та довіру до судової системи.

• Запитання про ефективність роботи антикорупційних органів та потребу вдосконалення їх методів роботи також залишається актуальним.

У важкі часи злочинні елементи нерідко використовують найнеочікуваніші методи для здійснення своїх незаконних дій. Так, у випадку, що стався 9 червня, невідомі особи вчинили аудаційний крок, прорвавши україно-угорський кордон на території Закарпаття. Цей нелегальний перетин межі стався в області між пунктами пропуску "Косино" та "Велика Бийгань", викликаючи серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та правоохоронних органів.

Такий інцидент викликає серйозні питання стосовно ефективності заходів контролю за кордоном та безпеки національного простору. Недбалість чи можлива спільність діяльності організованих злочинних груп вимагає ретельного розслідування та негайних заходів для запобігання подібним подіям у майбутньому.

Зростання таких подій може негативно вплинути на безпеку та стабільність регіону, тому необхідно негайно залучити всі необхідні ресурси для розкриття цього інциденту та запобігання подібним в майбутньому.

Інформацію про прорив кордону на Закарпатті надав журналіст Віталій Глагола, посилаючись на джерела з правоохоронних органів. За його словами, сліди від автомобіля були виявлені на контрольній смузі, що свідчило про перетин держкордону неподалік від 225-го прикордонного знаку. За фактом негайно було вислано патрульну групу для пошуку правопорушників.

Відеозаписи з камер спостереження підтвердили, що вантажівка ГАЗ-66 з чорними військовими номерами “4736 А1” пересувалася від польової дороги через поле у напрямку державного кордону. Після перевірки транспортного засобу в ДПСУ виявилося, що автомобіль не мав військового призначення та не зареєстрований у військових частинах. Пізніше вантажівку знайшли вже на угорській території, а всі пасажири покинули автомобіль.

Незабаром надійшла інформація від угорської поліції про затримання 32 осіб поблизу селища Барабаш. Усі подробиці цього інциденту наразі встановлюються.