Понеділок, 1 Грудня, 2025

Україна готується створювати власні мікрочипи

Важливі новини

Як ми зізнаємось у бажаннях: коли їжа стає більше, ніж просто необхідність

Бажання з’їсти щось смачне – це не лише фізіологічна потреба, а й психологічний процес, який може мати багато нюансів. Всі ми знаємо, що їжа виконує важливу роль у нашому житті: вона забезпечує енергію для тіла, дарує задоволення та можливість відпочити, а також може стати частиною спільних моментів із близькими людьми. Однак іноді це бажання йде далі простого бажання наситити організм. Воно стає емоційним, залежним або навіть символічним.

Бажання з’їсти що-небудь особливе часто пов'язане з певними емоціями або настроєм. Наприклад, у моменти стресу чи нудьги багато хто з нас шукає підтримку саме в їжі, вибираючи не тільки те, що може заспокоїти, але й те, що викликає приємні спогади або дарує миттєве задоволення. Це може бути солодке, жирне або комфортне, те, що не завжди є здоровим, але здатне миттєво підняти настрій. І хоча науковці давно вивчають зв'язок між емоціями та харчуванням, іноді ми й самі не помічаємо, як їжа стає нашим "емоційним ліками".

Недоїдання та жорсткі дієти. Коли організм не отримує достатньо калорій або певних макроелементів, він шукає швидке джерело енергії — і солодощі ідеально на це підходять. Звучить парадоксально, але надмірне обмеження їжі часто призводить до неконтрольованих перекусів.

Штучні підсолоджувачі. Вони нібито допомагають знизити калорійність, але масове їхнє вживання змінює чутливість смакових рецепторів і може порушити мікрофлору кишківника. В результаті людина менше насичується від звичайної їжі і частіше тягнеться до ще більш солодкого.

Стрес і емоційне харчування. Солодке швидко підвищує рівень дофаміну — тимчасово покращує настрій і заспокоює. Саме цим і користуються емоційні перекуси: у періоди тривоги чи втоми десерт стає автоматичною «підтримкою».

Недосипання. Нестача сну змінює баланс гормонів апетиту: зростає грелін (сигнал голоду) і падає лептин (сигнал насичення). Мозок у втомленому стані просить швидкої енергії — і обирає цукор.

Гормональні коливання. Перед менструацією у багатьох жінок підвищується бажання шоколаду та інших солодощів через зміни рівнів естрогену, прогестерону і серотоніну. Це нормальна фізіологічна реакція, що часто минає після початку місячних.

Залежність від цукру. Цукор активує ті самі центри винагороди в мозку, що й інші «потужніші» стимулятори. Через це формується замкнене коло: радість від солодкого → повторне бажання → ще більше солодкого.

Як зменшити тягу до цукру

Не відмовляйтеся різко: поступове зменшення кількості цукру працює краще і без сильного стресу.

Поєднуйте: замість чистого десерту їжте фрукти з невеликою кількістю горіхів або темного шоколаду — це стабілізує рівень глюкози.

Ходіть вчасно до столу: регулярні прийоми їжі й білкова закуска перед довгим інтервалом між їжею зменшують раптові спалахи голоду.

Пильнуйте сон і стрес: 7–8 годин сну і прості техніки релаксації значно знижують емоційні перекуси.

Читайте етикетки: ховаючись у «здорових» продуктах, цукор може бути у різних назвах — контролюйте склад.

Збережіть підсолоджувачі в міру: не робіть їх основою смаку, щоб не перенавчити рецептори.

Пийте воду: спрагу часто плутають із бажанням їсти.

Зверніться до фахівця, якщо тяга переростає у переїдання або супроводжується провиною — дієтолог чи психолог допоможуть знайти корінь проблеми.

Коли варто йти до лікаря Якщо бажання солодкого супроводжується неконтрольованим переїданням, значною втратою або набором ваги, постійною втомою чи емоційними розладами — потрібно звернутися до фахівця. Медичне обстеження допоможе виключити гормональні або метаболічні причини та підібрати безпечний план змін.

У чоловіка телеведучої Ольги Фреймут російсько-казахське походження і освіта в Москві

Українська телеведуча Ольга Фреймут, яка з початку повномасштабної війни живе з родиною в Лондоні, розповіла, що її чоловік, ексгендиректор «Нового каналу» Володимир Локотко, має російський паспорт. Про це вона зізналася в інтерв’ю Раміні Есхакзай. За словами Фреймут, Локотко не народився в Росії, але частину життя провів там. Він має російсько-казахське походження та раніше був російськомовним. […]

Голова Ради резервістів розкрив скільки людей зараз в ЗСУ

У вівторок, в ефірі “24 Каналу”, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко пояснив, що загальна чисельність Сил оборони України складає 880 тисяч осіб, включаючи військові навчальні заклади, центри комплектування, тилові бригади, а також частини, які охороняють північний кордон з Білоруссю та Росією, де наразі не ведуться активні бойові дії. Тимочко зазначив, що до […]

The post Голова Ради резервістів розкрив скільки людей зараз в ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Росія завдала ракетного удару по об’єктах критичної інфраструктури на заході України

Сьогодні російські війська здійснили ракетний обстріл об’єктів критичної інфраструктури в Івано-Франківській області. Завдяки злагодженій роботі підрозділів протиповітряної оборони постраждалих вдалося уникнути. Про це повідомила голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук на своїй офіційній сторінці у Telegram. “Ранок в Україні розпочався з ракетного обстрілу. Ворог застосував різні типи озброєння. На Прикарпатті ціллю були об’єкти критичної інфраструктури. В […]

The post Росія завдала ракетного удару по об’єктах критичної інфраструктури на заході України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Вимагають зоополіцію: 25 тисяч громадян підтримали петицію українського рівняння

Петиція щодо створення зоополіції в Україні здобула велику підтримку серед громадян – зібрано необхідну кількість підписів, а саме 25 тисяч. Цей важливий крок дозволить петиції потрапити на розгляд уряду. Ідею створення зоополіції в Україні висунула юристка та віцепрезидентка “Асоціації зоозахисних організацій України” Марина Суркова. Вона пропонує Кабінету Міністрів доручити МВС створити відповідний підрозділ зоополіції в рамках Нацполіції та розробити необхідну нормативно-правову базу для його функціонування. Суркова підкреслює, що зоополіція має не лише реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й контролювати додержання правил їхнього утримання власниками. Вона наводить численні приклади жорстокого поводження з тваринами, такі як масові отруєння безпритульних собак, неналежне транспортування, побиття чи тримання їх на короткій прив'язі. За словами Суркової, поліція переважно не володіє достатнім рівнем знань, щоб протидіяти цим явищам, або просто бездіяти. Раніше за жорстоке поводження з тваринами передбачався штраф у розмірі 850 гривень, однак з 2017 року відповідальність посилили, дозволяючи накладати позбавлення волі на строк від двох до восьми років у разі загибелі тварини чи завдання їй тілесних ушкоджень. У 2021 році визначили склад адміністративного та кримінального правопорушення у цій сфері. Суркова наголошує, що дослідження Єльського університету свідчить про те, що 80% осіб, засуджених за насильницькі злочини, мали історію заподіяння шкоди або вбивства тварин. Ці факти вказують на необхідність створення зоополіції як важливого елементу захисту тварин та запобігання злочинам у суспільстві.

• Петиція щодо створення зоополіції в Україні, яка зібрала 25 тисяч підписів, свідчить про високий інтерес громадян до захисту прав тварин та проблеми жорстокого поводження з ними.

• Ініціатива Марини Суркової щодо створення зоополіції має підтримку та активну участь громадських організацій у справі захисту тварин.

• Необхідність створення зоополіції в Україні обумовлена не лише потребою відповідно реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й забезпечити контроль за додержанням правил їхнього утримання.

• Наразі законодавство в Україні щодо захисту тварин досить жорстке, проте необхідно впровадити ефективну систему контролю та покарання порушників.

• Дослідження підтверджують зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами та насильством в суспільстві, що робить створення зоополіції ще більш актуальним завданням для забезпечення безпеки та захисту громадян та тварин.

Україна робить рішучий крок до розвитку технологічної індустрії. 14 січня Кабінет Міністрів затвердив стратегію цифрового розвитку та інновацій до 2030 року, яка включає амбітну мету — створення власного виробництва мікрочипів. Міністерство цифрової трансформації розраховує забезпечити потреби оборонного, аграрного та автомобільного секторів, попри серйозну конкуренцію зі сторони світових гігантів.

В Україні з’явилися два ключових ринки для мікросхем — військово-промисловий комплекс та точне землеробство. За словами засновника компанії «Квазар-Мікро» Євгена Уткіна, саме ці напрями створюють значний попит на продукцію.

Планується запуск виробництва чипів розміром 180, 130 і 110 нм. Хоча ці показники далекі від найновіших світових стандартів (наприклад, 1,8 нм від Intel або 4 нм від TSMC), Україна прагне знайти свою нішу, орієнтуючись на потреби локального ринку.

Два шляхи до успіху

Мінцифри розглядає два варіанти запуску виробництва:

  1. Ліцензування та контроль держави. Залучення іноземної компанії-ліцензіара, яка відповідатиме за будівництво та запуск фабрики. У цьому випадку держава може отримати контрольний пакет акцій.
  2. Державний тендер. Участь міжнародного партнера через конкурс із можливістю надання державі міноритарної частки для квотування замовлень.

Серед потенційних партнерів обговорюються такі компанії, як AMS (Австрія), CMP (Франція), IHP і X-FAB (Німеччина), TowerSemiconductors (Ізраїль) та інші.

Будівництво фабрики оцінюють у $1–5 млрд, залежно від обраної моделі реалізації проєкту. На повноцінний запуск виробництва може піти кілька років, а перших значних результатів варто очікувати до кінця третього року.

Росія також прагне розвивати власне виробництво мікросхем. Кремль планує до 2028 року налагодити випуск чипів із топологією 65 нм — технології, яка з’явилася ще у 2005 році. У той же час їхні спроби створювати техніку з машинним зором досі залежать від китайських комплектуючих.

The post Україна готується створювати власні мікрочипи first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини