Понеділок, 2 Березня, 2026

Україна готується створювати власні мікрочипи

Важливі новини

В Іспанії затримали ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського: готується екстрадиція до України

У Іспанії затримано колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олега Гладковського (у минулому – Свинарчук). Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Затримання стало можливим завдяки міжнародному розшуку, оголошеному в межах кримінального провадження щодо корупційних злочинів. Наразі вирішується питання щодо його екстрадиції до України для подальшого розслідування. Гладковський – один […]

Судді ліквідованого ОАСК отримують мільйони з бюджету – ЗМІ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

Верховна Рада України 27 березня планує розглянути в першому читанні законопроєкт №11533, який суттєво обмежить доступ до інформації про нерухомість. Це може ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та створити ризики для громадян, які купують житло. Про це повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК). Що передбачає законопроєкт? Автором законопроєкту є народний депутат від “Слуги народу” Ігор Фріс. Документ пропонує: […]

The post В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Міністр енергетики заявив про можливе збільшення електротарифів: що очікувати українцям?

Міністр енергетики України Герман Галушенко розговорився із виданням Bloomberg, розкриваючи можливість підвищення тарифів на електроенергію. За його словами, реальних збитків від останніх російських атак наразі офіційно не оцінено. Проте, на думку Галушенка, ці втрати вже нараховуються мільярдами гривень і можуть продовжувати зростати, навіть до масштабів мільярдів доларів. Він зазначив, що Україна активно шукає можливості для заміни пошкодженого енергетичного обладнання по всьому світу, включаючи сусідні країни, але цей пошук може бути надто складним, особливо без належної протиповітряної оборони.

Галушенко підкреслив, що мета Росії полягає в зруйнуванні економіки України, що може стати ще більш проблематичним, особливо під час піків споживання цього літа. Він зазначив, що уряд буде закликати громадян до максимальної економії електроенергії, але обіцяє, що ситуація не стане настільки критичною, як у минулі роки, коли відбувалися масові відключення електроенергії.

Щодо можливості підвищення тарифів на електроенергію для населення, Галушенко повідомив, що уряд розглядає різні фінансові механізми для забезпечення ремонту енергетичних активів країни. Він зазначив, що після зимових атак у 2023 році ціни на електроенергію для промислових підприємств підвищилися, а зараз ситуація стала ще складнішою через втрати в гідроенергетиці та потребу у планових ремонтах атомних енергоблоків.

Уряд України також планує розширення атомної енергетики, зокрема, будівництво двох нових атомних блоків на Хмельницькій атомній електростанції. За словами чиновників, один з блоків майже готовий до введення в експлуатацію. У липні минулого року болгарські законодавці схвалили план відмови від будівництва атомної електростанції у місті Белене та почали переговори щодо продажу обладнання Україні. Галушенко оцінює, що після завершення будівництва нового атомного блоку Україна зможе додатково отримувати до одного гігавата електроенергії.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Міністр енергетики України Герман Галушенко в інтерв'ю Bloomberg висловив можливість підвищення тарифів на електроенергію через російські атаки та втрати в енергосистемі.

• Збитки від цих атак ще не офіційно оцінені, але вони можуть сягати мільярдів гривень і навіть доларів.

• Уряд шукає шляхи фінансування для ремонту енергетичних об'єктів, включаючи можливість підвищення тарифів на електроенергію.

• Планується розширення атомної енергетики в Україні шляхом будівництва нових атомних блоків.

• Вводження нових атомних блоків може допомогти забезпечити додаткові обсяги електроенергії для країни.

В цілому, стаття підкреслює складність ситуації в енергетичному секторі України через воєнні дії та необхідність шукати шляхи вирішення проблем для забезпечення стабільного енергопостачання.

Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

В Україні набув популярності законопроєкт №12245, який передбачає зміну статусу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) та надання Кабінету Міністрів права самостійно визначати зарплати її працівників. Законопроєкт був прийнятий за основу Верховною Радою в грудні 2024 року і мав на меті оновити положення Бюджетного кодексу для виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Однак, у процесі підготовки […]

The post Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна робить рішучий крок до розвитку технологічної індустрії. 14 січня Кабінет Міністрів затвердив стратегію цифрового розвитку та інновацій до 2030 року, яка включає амбітну мету — створення власного виробництва мікрочипів. Міністерство цифрової трансформації розраховує забезпечити потреби оборонного, аграрного та автомобільного секторів, попри серйозну конкуренцію зі сторони світових гігантів.

В Україні з’явилися два ключових ринки для мікросхем — військово-промисловий комплекс та точне землеробство. За словами засновника компанії «Квазар-Мікро» Євгена Уткіна, саме ці напрями створюють значний попит на продукцію.

Планується запуск виробництва чипів розміром 180, 130 і 110 нм. Хоча ці показники далекі від найновіших світових стандартів (наприклад, 1,8 нм від Intel або 4 нм від TSMC), Україна прагне знайти свою нішу, орієнтуючись на потреби локального ринку.

Два шляхи до успіху

Мінцифри розглядає два варіанти запуску виробництва:

  1. Ліцензування та контроль держави. Залучення іноземної компанії-ліцензіара, яка відповідатиме за будівництво та запуск фабрики. У цьому випадку держава може отримати контрольний пакет акцій.
  2. Державний тендер. Участь міжнародного партнера через конкурс із можливістю надання державі міноритарної частки для квотування замовлень.

Серед потенційних партнерів обговорюються такі компанії, як AMS (Австрія), CMP (Франція), IHP і X-FAB (Німеччина), TowerSemiconductors (Ізраїль) та інші.

Будівництво фабрики оцінюють у $1–5 млрд, залежно від обраної моделі реалізації проєкту. На повноцінний запуск виробництва може піти кілька років, а перших значних результатів варто очікувати до кінця третього року.

Росія також прагне розвивати власне виробництво мікросхем. Кремль планує до 2028 року налагодити випуск чипів із топологією 65 нм — технології, яка з’явилася ще у 2005 році. У той же час їхні спроби створювати техніку з машинним зором досі залежать від китайських комплектуючих.

The post Україна готується створювати власні мікрочипи first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини