Вівторок, 21 Липня, 2026

Україна готується створювати власні мікрочипи

Важливі новини

СБУ повідомила про ураження трьох російських військових кораблів

Служба безпеки України оголосила про успішну спецоперацію в окупованому...

Зв’язки запорізького юриста з кримінальним світом викликали обурення

Запорізький юрист Ярослав Гришин, відомий як засновник виробництва дронів...

Як зміняться ціни на продукти в Україні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.

Нове дослідження: зайва вага виникає не через брак руху

Популярне переконання, що основною причиною ожиріння є недостатня фізична активність, зазнало серйозного перегляду. Міжнародна дослідницька група під керівництвом Аманди Макгроскі з Університету Дьюка (США) встановила: ключовий чинник глобального зростання маси тіла — не малорухливість, а споживання висококалорійної, ультраобробленої їжі. Дослідження, опубліковане в авторитетному науковому журналі PNAS, охопило понад 4200 осіб із 34 різних популяцій на […]

Жінці загрожує 10 років за ґратами за підпал квартири у якій вона жила

У Хаджибейському районі Одеси сталася надзвичайна подія: 36-річна жінка навмисно підпалила квартиру, яку раніше продала. Внаслідок пожежі було знищено майно та пошкоджено несучі конструкції житла. За цей злочин підозрюваній загрожує до 10 років ув’язнення. За даними слідства, влітку цього року 34-річний чоловік придбав у підозрюваної квартиру за 1,5 мільйона гривень. Проте, з невідомих причин, новий […]

The post Жінці загрожує 10 років за ґратами за підпал квартири у якій вона жила first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна робить рішучий крок до розвитку технологічної індустрії. 14 січня Кабінет Міністрів затвердив стратегію цифрового розвитку та інновацій до 2030 року, яка включає амбітну мету — створення власного виробництва мікрочипів. Міністерство цифрової трансформації розраховує забезпечити потреби оборонного, аграрного та автомобільного секторів, попри серйозну конкуренцію зі сторони світових гігантів.

В Україні з’явилися два ключових ринки для мікросхем — військово-промисловий комплекс та точне землеробство. За словами засновника компанії «Квазар-Мікро» Євгена Уткіна, саме ці напрями створюють значний попит на продукцію.

Планується запуск виробництва чипів розміром 180, 130 і 110 нм. Хоча ці показники далекі від найновіших світових стандартів (наприклад, 1,8 нм від Intel або 4 нм від TSMC), Україна прагне знайти свою нішу, орієнтуючись на потреби локального ринку.

Два шляхи до успіху

Мінцифри розглядає два варіанти запуску виробництва:

  1. Ліцензування та контроль держави. Залучення іноземної компанії-ліцензіара, яка відповідатиме за будівництво та запуск фабрики. У цьому випадку держава може отримати контрольний пакет акцій.
  2. Державний тендер. Участь міжнародного партнера через конкурс із можливістю надання державі міноритарної частки для квотування замовлень.

Серед потенційних партнерів обговорюються такі компанії, як AMS (Австрія), CMP (Франція), IHP і X-FAB (Німеччина), TowerSemiconductors (Ізраїль) та інші.

Будівництво фабрики оцінюють у $1–5 млрд, залежно від обраної моделі реалізації проєкту. На повноцінний запуск виробництва може піти кілька років, а перших значних результатів варто очікувати до кінця третього року.

Росія також прагне розвивати власне виробництво мікросхем. Кремль планує до 2028 року налагодити випуск чипів із топологією 65 нм — технології, яка з’явилася ще у 2005 році. У той же час їхні спроби створювати техніку з машинним зором досі залежать від китайських комплектуючих.

The post Україна готується створювати власні мікрочипи first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини