Вівторок, 3 Березня, 2026

Україна крокує до цифрової зручності: Запровадження Єдиного реєстру банківських рахунків для всіх громадян та підприємств

Важливі новини

За три дні зібрано 25 тисяч голосів: мобілізація правоохоронців та держслужбовців – на шляху до змін!

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.

Мін’юст викрив системні зловживання у Державному реєстрі нерухомості на Харківщині

Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського району Ігор Тесленко протягом тривалого часу використовував Державний реєстр речових прав на нерухоме майно для узаконення самочинних реконструкцій та маніпуляцій із технічними характеристиками об’єктів нерухомості. Такі висновки містяться у результатах камеральної перевірки Міністерства юстиції України, завершеної 27 жовтня 2025 року.

Перевірка встановила наявність системних порушень під час здійснення реєстраційних дій. Зокрема, реєстратор вносив зміни до реєстру без підтвердження введення об’єктів в експлуатацію, без присвоєння їм поштових адрес та без обов’язкових відомостей із державної електронної системи у сфері будівництва. Такі дії суперечать чинному законодавству та створюють підґрунтя для легалізації незаконних будівельних робіт.

Суть схеми була типовою та повторюваною. У реєстр вносилися «оновлені» дані щодо площі, поверховості та функціонального призначення об’єктів, які не відповідали ані правовстановлюючим документам, ані фактичному стану нерухомості. Незавершені або старі будівлі реєструвалися як повністю завершені, а невеликі приміщення — у кілька разів більшими.

Найбільш показовими стали випадки зміни площ без жодних дозвільних документів. У Харкові площу нежитлових приміщень на одному з проспектів було збільшено зі 139,7 до 237,5 квадратного метра. В інших населених пунктах Харківської області житлові будинки «виростали» з 48 до понад 220 квадратних метрів, а нежитлові об’єкти — з кількох сотень до більш як 2000 квадратних метрів.

Перевірка також встановила, що реєстратор не проводив обов’язкових пошуків у реєстрах, не направляв запитів до органів влади щодо прав, які виникли до 2013 року, та ігнорував вимоги щодо перевірки судових заборон і обтяжень.

У результаті Міністерство юстиції України ухвалило рішення про тимчасове блокування доступу реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас це рішення порушує ширше питання відповідальності управлінської вертикалі, яка роками не реагувала на масштабні й системні порушення у сфері державної реєстрації.

Україна отримала запрошення приєднатися до міжнародної Конвенції з боротьби з підкупом

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.

Кандидат на посаду голови митниці викликає сумніви через політичне минуле та особисті зв’язки

Конкурс на посаду голови митної служби України продовжується, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Цей важливий етап відбору привертає увагу як фахівців, так і громадськості, адже від успіху конкурсу залежить не тільки подальша доля митниці, але й загальний рівень прозорості в роботі органів державної влади. Журналісти проекту «Межа» стежать за кожним кроком цього процесу, ретельно вивчаючи кандидатів, щодо доброчесності яких можуть виникати питання.

Одним із таких кандидатів є Віктор Денисовець, який наразі займає посаду головного спеціаліста НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює регулювання енергетики та комунальних послуг) у Волинській області. Його кандидатура привернула увагу завдяки його політичному минулому та ряду особистих моментів, які можуть стати підставою для сумнівів щодо його здатності ефективно керувати митницею.

У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.

Важливість збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь

У сучасному світі, де технології і глобалізація швидко змінюють наше повсякденне життя, питання збереження культурної спадщини набуває все більшого значення. Це важливо не лише для розуміння нашого минулого, але й для формування ідентичності майбутніх поколінь. Культурна спадщина — це не просто об'єкти чи традиції, це зв'язок між поколіннями, що допомагає нам зрозуміти, хто ми є, і якими цінностями керуємося.

Одним із ключових аспектів є збереження матеріальної та нематеріальної спадщини. Пам'ятки архітектури, картини, музичні твори, народні ремесла — все це є важливими елементами, які формують обличчя нації. Однак не менш важливим є і нематеріальний аспект — традиції, мовні особливості, фольклор та обряди, які визначають унікальність кожної культури.

Недостатній сонХронічний недосип змінює гормональний баланс. Рівень греліну — гормону, що викликає відчуття голоду — зростає, а лептину, який відповідає за насичення, навпаки, зменшується. Через це людина споживає більше їжі, навіть не відчуваючи сильного голоду, а тіло починає накопичувати жир.

Хронічний стресКоли організм постійно перебуває у стані напруги, підвищується рівень кортизолу. Цей гормон не лише уповільнює метаболізм, а й сприяє накопиченню жиру в ділянці живота. Тому навіть ідеальне меню не дає результатів, якщо ви живете в постійному стресі.

Гормональні коливанняПісля 25–30 років відбуваються зміни у роботі щитовидної залози, а також статевих гормонів — естрогену, тестостерону та прогестерону. Навіть незначні порушення можуть призвести до затримки рідини, уповільнення обміну речовин і стійкості ваги до будь-яких спроб її знизити.

Порада:Щоб схуднення стало ефективним, важливо не лише стежити за харчуванням і тренуваннями, а й:— спати не менше 7 годин на добу;— зменшувати рівень стресу, практикуючи релаксацію або дихальні техніки;— періодично перевіряти гормональний стан, особливо функцію щитовидної залози.

Комплексний підхід — це не лише про калорії, а про гармонію організму в цілому.

Україна веде активну боротьбу з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів через реформи, впроваджені в рамках програми Ukraine Facility. План реформ передбачає цілий ряд заходів, серед яких ключовими є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду.

У рамках цих реформ також передбачено вдосконалення положень про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування. Очікується, що ці заходи сприятимуть впровадженню стандартів ЄС та ефективній боротьбі з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

Україна отримає значну фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років. Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру.

Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року. Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій. Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозні зусилля України у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ у сфері фінансів. Зокрема, план реформ передбачає створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, збільшення чисельності антикорупційних та адміністративних судів, а також вдосконалення законодавства про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

Фінансова підтримка Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик, дозволить Україні успішно реалізувати ці реформи. Очікується, що завершення реформ заплановано до 2027 року, і вони допоможуть забезпечити прозорість та відповідальність управління країною, а також ефективно боротися з корупцією та фінансовою злочинністю.

Останні новини