Україна може оголосити дефолт у травні: переговори з кредиторами поки безрезультатні

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Військових було банально використано через особисте бажання президента незаконно заволодіти акціями та контролем над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Під час своєї промови в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський ствердно та недвозначно заявив, що “Укрнафта” пройшла процедуру націоналізації, хоча офіційні документи говорять про інше. За документами акції були “тимчасово відчужені” військовими на час воєнного стану”, – заявив бізнесмен.

Він зазначив, що націоналізація за Конституцією можлива, але виключно як виняток – з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того, Закон “Про режим іноземного інвестування” передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Згідно з ним, державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій.

“Тобто про жодну націоналізацію акцій Укрнафти, що належали іноземним юридичним та фізичним особам, в тому числі під час війни, за законом взагалі розмову не можна вести. Але у своєму виступі президент проговорився – видав, як то кажуть, “за Фрейдом” – істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами “Укрнафти” та “Укртатнафти” влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану, – зазначив Коломойський.

Та наголосив, що Офіс президента використав військових для досягнення своєї мети – рейдерського захоплення контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою.

“Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими. Натомість вже після захоплення контролю над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою” в листопаді 2022 року, намагаючись пояснити рішення військових, на той час заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма відверто збрехав, що причиною подібного рішення стала відмова Укрнафти постачати пальне українській армії”, – розповів бізнесмен.

Та додав, що влітку 2022 року у своєму повідомленні НАБУ детально розкрив обставини за яких отримав від Шурми пропозицію “добровільної” відмови від акцій Укрнафти та Укртатнафти.

“Зі слів Шурми це виглядало як пропозиція від президента та керівника Офісу Андрія Єрмака, від якої я нібито не міг відмовитися: акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” в обмін на мирові угоди в судових справах за позовами ПриватБанку до мене, включно із тими справами, що розглядаються в міжнародних судах”, – розповів Коломойський.

Бізнесмен наголосив, що на початку цих перемовин його громадянство України стало предметом цього шантажу, а після отримання відмови добровільно передати акції, президент таємно позбавив Коломойського громадянства.

“Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за ґрати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів”, – додав він.

Також бізнесмен зазначив, що одразу після переходу акцій у власність Міноборони і призначення Корецького, “Укрнафта” без проведення конкурсу підписала контракт з юридичною компанією Резнікова “Астерс” майже на 120 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Верховний Суд поставив крапку у справі про оскарження націоналізації ПриватБанку: банк не повернуть Коломойському.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Усі ці кошти, за його словами, були зібрані на допомогу українській армії, проте нині вони стали підґрунтям для численних запитань щодо прозорості таких зборів.

За даними ТГ-каналу Політика Страни, з одного з криптогаманців Стерненка було виведено більше мільйона USDT (Tether) — криптовалюти, яка за курсом наближається до долара США. Крім того, ще понад 350 тисяч USDT було переведено на його рахунок на криптобіржі Binance. Ці суми суттєво перевищують звичайні пожертви на допомогу армії, піднімаючи питання про реальне використання цих коштів.

Не менш цікавою є й інша сторона справи. За даними реєстрів, у 2023 році Стерненко разом із співмешканкою Наталією Усатенко придбали два автомобілі Volkswagen Tiguan. Один із них, на ім’я самого Стерненка, був куплений за 950 тисяч гривень, тоді як інший — на ім’я Усатенко — за 70 тисяч гривень, що значно нижче за ринкову вартість. Обидва автомобілі, за повідомленнями джерел, використовуються родиною особисто.

Ще одним важливим моментом є купівля земельної ділянки батьком Стерненка В’ячеславом, який у липні 2024 року придбав майже 4,5 га землі в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Ці покупки на фоні війни викликають ще більше запитань до Стерненка і його близьких.

Окрім цього, Стерненко є фігурантом кількох кримінальних справ, включаючи звинувачення у викраденні людини та вбивстві. За даними правоохоронних органів, він також перебував на обліку в Одеському управлінні поліції через причетність до збуту наркотиків у 2017 році. Ці факти лише додають ще більше негативного забарвлення до його публічного іміджу.