Україна може завдавати удари по Росії без дозволу – Держдеп

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Столицю треба готувати до оборони однозначно,” – наголосив Попович, пояснюючи, що навіть у відсутності поточної загрози наступу на Київ, місто повинно мати готову оборонну інфраструктуру. На його думку, такі заходи підвищують захист міста та гарантують готовність на випадок непередбачуваних обставин.

За словами Мартіна Бреста, потужні укріплення не лише зміцнять безпеку Києва, а й додадуть впевненості його жителям. “Коли люди бачитимуть міцні оборонні споруди, їм буде легше та спокійніше,” – підкреслив Брест, додавши, що настав час серйозно підійти до фортифікаційних робіт. Його думка ґрунтується на переконанні, що Київ, як і прифронтові міста, має бути готовим до будь-яких сценаріїв.

Попович також зазначив, що зараз потребують особливої уваги і Запорізька, і Дніпропетровська області, особливо враховуючи близькість до лінії фронту. “Покровськ розташований дуже близько до Дніпропетровської області, а в самій Запорізькій області вже йдуть штурмові дії,” – сказав він. На думку військового експерта, фортифікація має бути пріоритетом у цих регіонах, адже це забезпечить підвищену безпеку для прифронтових територій.

“Часто від військових можна почути, що приходять до укріплень, а вони не готові або виконані лише частково,” – зазначив Попович. Такі недопрацювання створюють серйозні ризики для особового складу. Тому завчасне проведення фортифікаційних робіт у загрозливих зонах допоможе уникнути недоліків у підготовці та забезпечить необхідний рівень захисту.

Забезпечення надійних фортифікаційних споруд у Києві, Запоріжжі та Дніпропетровській області є не тільки тактичним кроком, але й важливим елементом національної безпеки. Як наголошують експерти, готовність до оборони столиці має стати безумовним пріоритетом, оскільки це надасть громадянам впевненості у стабільності та безпеці навіть у важкі часи.

Поглиблення фортифікаційних зусиль може стати основою для розвитку сучасної оборонної стратегії, яка зможе адекватно відповісти на будь-які загрози, незалежно від їхнього характеру та часу виникнення.

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.