Україна на фронті демонструє “прекрасну стратегію”, – Крістофер Каволі

За період з початку поточного року спостерігається тенденція скорочення обсягів банківських вкладів українців. Це не лише сезонне явище, а й результат монетизації негативних прогнозів щодо ситуації в країні та на фронті. Незважаючи на стабільну та надійну роботу української банківської системи протягом війни, обсяги депозитів у гривні зменшилися, зокрема на понад 3% за січень 2024 року. Ситуація стосовно валютних вкладів також не є сприятливою, хоча темпи зменшення менші. Експерти вказують на те, що така тенденція характерна для першого місяця року, проте за останні роки вона була неспостережною, зокрема у 2022 році перед російським вторгненням. Однак навіть з урахуванням цього факту, обсяги відтоку вкладів цього року є рекордними, що вимагає уважного аналізу та подальших заходів для збереження стабільності в банківській сфері країни.

За аналізом експертів, спостерігається скорочення обсягів банківських вкладів у січні, що пояснюється сезонністю та високими витратами на імпорт, традиційними для цього періоду. Ця тенденція не є новою та спостерігалася раніше. Незважаючи на це, дані Нацбанку за 2023 рік свідчать про зростання гривневих депозитів фізичних осіб, проте у січні 2024 року спостерігається їх зменшення. Економісти вказують на можливі причини такого розвитку подій, включаючи ініціативи уряду та парламенту щодо посилення контролю над рахунками громадян та податкову мобілізацію. Наприклад, новий законопроєкт про мобілізацію може бути однією з причин зменшення депозитів, хоча відразу ж наголошується, що такі норми не будуть підтримані. Варто також зазначити, що зміни до правил зберігання та захисту банківської таємниці можуть спричинити занепокоєння серед громадян щодо приватності та безпеки їхніх фінансових даних.

Запропоновані зміни в оподаткуванні доходів, які можуть стати реальністю, вже впливають на українців, які обмінюють гривні на іноземну валюту. Нові норми можуть змусити багатьох змінити тактику управління фінансами та перевести гроші у валюту для захисту від податкового тиску. Основною причиною зменшення банківських депозитів у січні 2024 року стала купівля готівкової іноземної валюти, що вказує на бажання населення та бізнесу зберегти стабільність своїх фінансів у змінних умовах. Зростання кількості імпортованих товарів також підтверджується, що призводить до збільшення витрат населення та підприємств і вимагає більше коштів. Українці шукають альтернативні шляхи імпорту через проблеми на кордонах, що може призвести до підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів. Все це вказує на складні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Україна, і на необхідність пошуку ефективних рішень для підтримки стабільності та розвитку.

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2024 року, більшість українців – 57%, – характеризували економічну ситуацію в країні як погану, а понад третина вважала матеріальний стан своєї родини таким самим. Кожен десятий респондент відзначав, що зусиллями ледве вдається забезпечити базові потреби. Незважаючи на це, ці показники навіть трохи покращилися у порівнянні з груднем 2023 року і залишаються на рівні, що був до війни. Однак 58% опитаних вважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився від початку російської агресії. У січні 2024 року також помітно зросла кількість тих, хто передбачає ще більше погіршення ситуації в українській економіці – цю думку поділили 33% опитаних, у порівнянні з 23% у минулому році. Кожен четвертий опитаний очікує погіршення для своєї сім'ї. Згідно з даними Світового банку у 2022 році за межею бідності опинилося близько 7 мільйонів українців, а рівень бідності зріс до 24%. Інститут демографії підрахував, що у 2023 році понад 20 мільйонів українців з 30-31 мільйона, що проживають на контрольованій Україною території, живуть у бідності з доходом менше 5000 гривень на місяць.

У результаті проведеного опитування Центру Разумкова у січні 2024 року виявлено, що економічна ситуація в Україні залишається невтішною для значної кількості громадян. Більшість українців вважають її поганою, а третина так само оцінює матеріальний стан своїх сімей. Хоча є деяке поліпшення у порівнянні з попереднім періодом, більшість вважає, що їхні сім'ї зазнали погіршення від початку російської агресії. Крім того, зростає кількість тих, хто передбачає подальше погіршення економічної ситуації в країні. Ці дані свідчать про серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством та владою, і потребують комплексних заходів для поліпшення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це рішення поставило під сумнів ефективність використання державних коштів, адже витрати на кондиціонери не обмежуються лише їхньою закупівлею. На додачу до вартості самих приладів, з’являться додаткові витрати на електроенергію, оскільки, за підрахунками, у 2025 році НАБУ планує витратити понад 10 мільйонів гривень на електричну енергію. З новими кондиціонерами ці витрати можуть збільшитись ще більше.

У той час як країна переживає економічні труднощі та боротьбу з корупцією, деякі держоргани здаються байдужими до запитів суспільства про раціональне використання бюджетних коштів. Виникає питання: чи справді в період економії та обмежень на першому місці повинні бути комфортні умови для чиновників? Чи не краще було б спрямувати ці кошти на більш важливі державні ініціативи, що допомагають у боротьбі з корупцією чи розвитку інфраструктури?

Зміни в законопроєкті щодо загальної мобілізації в Україні передбачають впровадження нового механізму для уточнення військово-облікових даних громадян. Якщо законопроєкт буде прийнятий, це може зачепити навіть тих українців, які перебувають за кордоном. Згідно з новим законопроєктом, військовозобов'язані громадяни повинні будуть уточнити свої військово-облікові дані в Територіальних центрах кадрового забезпечення (ТЦК) протягом 60 днів з моменту опублікування закону. Уточнення можна буде здійснити через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного або резервіста без особистого візиту до ТЦК та СП.

Важливою зміною є рівність сили електронної повістки та звичайної паперової, що може мати юридичні наслідки за її ігнорування. Додатково, для українців за кордоном пропонується зміна порядку надання консульських послуг, вимагаючи наявності військово-облікових документів для отримання консульської допомоги, особливо для чоловіків віком від 18 до 60 років.

Зазначені положення законопроєкту викликали обговорення в суспільстві, зокрема щодо вилучення автотранспорту на потреби Збройних Сил України за військово-транспортним обов'язком.

Стаття висвітлює важливі зміни в законопроєкті щодо загальної мобілізації в Україні. Зокрема, підкреслюється впровадження нового механізму уточнення військово-облікових даних громадян, що може зачепити навіть тих, хто перебуває за кордоном. Громадяни повинні будуть уточнити дані протягом 60 днів через електронний кабінет, причому електронна повістка матиме рівну силу з паперовою.

Зазначено, що обговорення в суспільстві викликали питання, пов'язані з можливим вилученням автотранспорту для потреб Збройних Сил та новим порядком консульської допомоги для українців за кордоном. Варто відзначити, що ці зміни свідчать про постійний розвиток законодавства з метою забезпечення ефективної обороноздатності та безпеки країни.