Україна на шляху до максимального рівня військового виробництва: Зеленський

На тлі загострення енергетичної кризи та постійних закликів до економії коштів державних установ, філія «ВП “Управління справами”» ДП «Енергоатом» опинилася в центрі скандалу через закупівлю трьох мінівенів Hyundai Staria на суму 6,81 млн грн. Важливо зазначити, що торги пройшли без будь-якої конкуренції: 13 листопада на відкритих торгах не зареєструвався жоден інший учасник, і контракт автоматично був укладений з ТОВ «Олімп Мотор».

Особливу увагу викликала одна з позицій замовлення — чорний повнопривідний Hyundai Staria 7-Top з пакетом Bronze, вартістю 2,61 млн грн. Саме ця покупка привернула суспільний інтерес через відчутну ціну та відсутність прозорої конкуренції, що викликало підозри у непрозорості процесу та потенційних порушеннях принципу ефективного використання державних коштів.

Це — фактично VIP-шатл: дизель 177 к.с., камери кругового огляду, мультимедіа BOSE на 11 динаміків із сабвуфером, підігріви, преміальна LED-оптика, багатокольорова підсвітка салону та розширений пакет електронних систем безпеки.Пакет Bronze додає ще більше «розкоші»: шкіра Nappa, литі диски із спеціальним покриттям, хром-деталі та додаткові елементи декору.

Вибір саме топової комплектації в момент, коли галузь потребує економії на всіх рівнях, виглядає щонайменше дисонансно. Закупівля без конкуренції — класичний ризик завищення ціни, відсутності контролю та можливого лобіювання постачальника.

Купівля люксових мінівенів для «управління справами» державної компанії, яка оперує критичною інфраструктурою, ставить питання про доцільність і пріоритети витрат. На думку експертів, такі витрати складно виправдати, коли енергетика постійно під тиском загроз і дефіциту бюджету.

Окрему увагу привертає норма у договорі: якщо покупець («Енергоатом») затримує оплату — жодних штрафів чи пені для нього не передбачено. Це створює надмірно комфортні та незвично «м’які» умови для компанії-замовника, а для постачальника — виключно зручні та безризикові. Подібна конструкція нетипова для публічних закупівель і виглядає підозріло.

Цей епізод вписується у довгу низку питань до «Енергоатома»: вибір постачальників, формальність конкуренції, підозрілі умови договорів та відсутність стратегічної економії. Закупівлі на мільйони гривень у VIP-комплектаціях — чергове свідчення того, що неефективність і внутрішні зловживання можуть відбуватися навіть на дрібних тендерах, не кажучи вже про масштабні проєкти.

Поки держава економить, а громадяни живуть в умовах енергетичної напруги, питання про доцільність таких закупівель виглядають більш ніж виправданими.

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

Народного депутата Євгенія Шевченка підозрюють у причетності до схеми відмивання понад 9 мільйонів гривень. Відповідне повідомлення про підозру надійшло від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з інформацією, яку оприлюднили правоохоронні органи, Шевченко міг використовувати кошти приватної компанії для придбання дорогих автомобілів через юридичну фірму, яку, за даними слідства, пов'язують із його родичем.

У ході розслідування з'ясувалося, що депутат пообіцяв керівництву цієї фірми допомогу в отриманні дозволів на транскордонне перевезення мінеральних добрив. В обмін на це, компанія здійснила перерахування грошей на рахунок особи, що знаходиться в близькому оточенні Шевченка. Однак, незважаючи на обіцянки, необхідної допомоги з боку депутата так і не було надано.

Щоб легалізувати незаконні кошти, парламентар, за версією слідства, перевів понад 9 мільйонів гривень на рахунок юридичної компанії, яка належить його родичу, нібито за правові послуги. Згодом частина цих грошей була витрачена на купівлю двох елітних авто — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG. Після цього Шевченко почав користуватися автомобілями, створюючи враження законного походження майна.

Наразі слідчі дії тривають. Деталі справи не розголошуються через таємницю досудового розслідування.