Україна нарощує імпорт російського газу через Угорщину та Словаччину

В Україні впродовж найближчих тижнів розпочнеться практична реалізація рішення про підвищення заробітної плати педагогічних працівників. Розмір оплати праці вчителів зросте приблизно на 30%, що стане одним із найвідчутніших кроків держави на підтримку освітньої галузі за останні роки. Про це публічно заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи бюджетні пріоритети уряду.

За словами очільника МОН, політичне рішення щодо збільшення зарплат педагогам було ухвалене заздалегідь і передбачає старт нових нарахувань із 1 січня 2026 року. Такий підхід дає змогу органам управління освітою заздалегідь підготуватися до змін, а освітянам — розуміти чіткі фінансові перспективи на наступний рік.

Міністр наголосив, що заробітна плата вчителів, як і раніше, формується з двох складових — державної освітньої субвенції та доплат органів місцевого самоврядування. При цьому державне підвищення не скасовує місцеві стимули, а доповнює їх, посилюючи базовий рівень оплати праці.

«Зараз надзвичайно важливо, щоб під час січневих нарахувань усі ці складові склалися разом саме так, як було передбачено державним рішенням. Це потрібно для того, щоб кожен учитель реально відчув підвищення своєї зарплати», — зазначив Оксен Лісовий.

Очікується, що підвищені виплати освітяни побачать уже найближчими тижнями після завершення всіх розрахунків на місцях.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Російські війська не припиняють атакувати цивільну інфраструктуру регіону. У Богодухівському районі також зафіксовані обстріли. У селі Миронівка через обстріли сталася пожежа, яка охопила 2 гектари сухої трави. Внаслідок атаки в селі Золочів пошкоджено 16 приватних будинків і двоповерхові багатоквартирні будівлі.

Село Перовське зазнало мінометного обстрілу, в результаті якого було пошкоджено енергомережі та приватний будинок.

Тим часом на Харківському напрямку активізувалися бойові дії. За добу було зафіксовано шість бойових зіткнень із російськими військами, зокрема в районах Стариці та Вовчанська. На Куп’янському напрямку агресор здійснив 25 атак на позиції українських захисників, намагаючись прорвати оборону в районах Синьківки, Новоселівки, Глушківки, Лозової та Кругляківки.

Українські захисники продовжують відбивати атаки ворога, незважаючи на щоденні обстріли та постійні спроби прориву з боку російських військ. Атаки на цивільну інфраструктуру свідчать про те, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти мирного населення.

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

Мер Києва Віталій Кличко вирішив звільнити директора київського метрополітену Віктора Брагінського після публікації резонансного журналістського розслідування, що розкрило значні статки у нього та його родини. Раніше мер висловлював позитивне ставлення до роботи Брагінського, зазначаючи його професіоналізм та ефективність у роботі метрополітену. Однак після виявлення фактів, які вказують на можливі корупційні схеми та недоліки у виконанні обов'язків, мер Кличко оголосив про намір звільнити керівника метро.

Ситуація стосовно метрополітену в Києві загострилася не лише через фінансові та корупційні скандали, але й через технічні проблеми, зокрема, тріщини в тунелях, що поставили під сумнів безпеку метрополітену. Неодноразові затримки у будівництві та експлуатації нових ліній також призвели до критики роботи метрополітену.

Розслідування журналістів розкрило низку сумнівних угод та взаємозв'язків із підозрюваними особами, що підштовхнуло мера до рішення звільнити керівника метро. Вирішення проблем управління та технічної безпеки метрополітену набуває все більшого пріоритету для влади міста, і від цього залежить комфорт та безпека мешканців столиці.

Після розслідування журналістів стало відомо, що у Віктора Брагінського, директора київського метрополітену, було виявлено не задеклароване майно на загальну суму 52 мільйони гривень, а також майно його родичів. Ці відкриття викликали серйозні сумніви щодо його діяльності на посаді та порушили громадську довіру до нього.

У зв'язку з цим 15 березня Віктор Брагінський заявив про свою відставку, а обов'язки директора метрополітену тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського. Цей крок є важливим для відновлення довіри громадськості та реформування системи управління метрополітеном, щоб забезпечити його безперебійну та ефективну роботу в інтересах мешканців Києва. Також це є кроком у напрямку боротьби з корупцією та недобросовісністю у владних структурах.

Внаслідок розслідування, проведеного журналістами, було виявлено недеклароване майно на суму 52 мільйони гривень у директора київського метрополітену Віктора Брагінського та його родичів. Ці відкриття порушили серйозні сумніви стосовно його діяльності на посаді та змусили його подати заяву про відставку. Обов'язки тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського.

Цей випадок є свідченням важливості громадського контролю та відкритості владних структур перед громадськістю. Відставка Брагінського є кроком у напрямку відновлення довіри до системи управління метрополітеном та покращення умов життя мешканців Києва. Також цей епізод вказує на необхідність подальшої боротьби з корупцією та виявленням недобросовісності у владних структурах для забезпечення прозорості та ефективності управління містом.