П’ятниця, 16 Січня, 2026

Україна нарощує імпорт російського газу через Угорщину та Словаччину

Важливі новини

В Україні викрили корупційну схему на 36 млн грн у закупівлях запчастин для ЗСУ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Мова йде про злочинну схему, яку правоохоронці ліквідували у грудні 2023 року на одному з оборонних підприємств України. Про це йдеться в повідомленні прес-служби СБУ.

Тоді вже ексдиректора заводу було викрито на розкраданні щонайменше 4 млн грн під час закупівлі модулів до радіолокаційних систем на українські винищувачі.

Наразі правоохоронці задокументували додатково ще 32 млн грн, які фігурант разом із спільниками вивів «у тінь».

Таким чином загальна сума збитків, завданих державі, становить понад 36 млн грн.

За матеріалами справи, схема полягала у прийманні на баланс підприємства завідомо бракованих деталей, які на завод постачали «свої» підприємства. При цьому кошти, які сплачували за ці несправні деталі, потім переводили у готівку та розподіляли між учасниками «схеми».

Наразі ексдиректору держпідприємства (заочно), його колишній заступниці, шести керівникам підконтрольних фірм та ще двом їхнім спільникам повідомлено (відповідно до вчинених злочинів) про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

Зловмисникам загрожує до 13 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Колишній очільник держпідприємства переховується від правосуддя за межами України. Тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за вчинені злочини.

Розслідування проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

У Києві в День трауру поліція зупинила гучну вечірку в нічному клубі

У Голосіївському районі Києва в День жалоби, оголошеної після чергового масованого ракетного удару по Україні, відбулася гучна вечірка, яку зупиняла поліція зі штурмом. За даними правоохоронців, власники закладу не реагували на вимоги відкрити двері, тож поліцейським довелося вибивати вхід. Внаслідок рейду затримано понад 30 осіб. Як зазначили в поліції, інформацію про вечірку виявили під час […]

Шлях до Фінансової Стійкості: Прогноз Державного Боргу України на Наступні 26 Років

Міністерство фінансів України виконало важливу задачу передбачення майбутніх обов'язкових виплат за державним боргом до 2050 року, подаючи детальний розрахунок на річні виплати. Ця величезна робота стала можливою завдяки прогнозній статистиці, яку забезпечує Мінфін, розкриваючи обсяги та терміни виплат за наявними угодами на конкретні дати. Зважаючи на постійні зміни у розмірах та умовах обслуговування боргу, особливо в умовах складностей, пов'язаних із військовим конфліктом та змінами в обсягах фінансової підтримки зовнішніх партнерів та внутрішніх запозичень, цей прогноз постійно оновлюється та коригується.

На даний момент, прогноз Мінфіну, заснований на дані до 1 травня, відображає реальну картину майбутніх виплат. Державний борг України включає як внутрішні, так і зовнішні зобов'язання, не розглядаючи гарантованого державою боргу та боргів приватного сектору.

Згідно з цим прогнозом, сума виплат за державним боргом до 2050 року є вражаючою: близько 8,5 трильйонів гривень. На перший погляд, це значна сума, перевищуючи навіть номінальний ВВП України на поточний рік. З цієї загальної суми, приблизно 5,5 трильйонів планується витратити на погашення основної суми боргу, тоді як близько 3 трильйонів буде сплачено у вигляді відсотків.

Щорічно прогнозується складне завдання балансування фінансових потоків для забезпечення вчасних виплат, що відображає значення ефективного управління економікою країни та необхідність стратегічного планування. Такий прогноз допомагає уникнути фінансових криз, забезпечує стабільність та довіру на міжнародному фінансовому ринку, а також сприяє стабільному розвитку України на майбутні роки.

У минулому вже докладно аналізувалися обсяги державних зобов'язань, які Україна має сплатити до кінця 2024 року. Прогнозована сума перевищує 1 трильйон гривень, що становить серйозний фінансовий виклик для країни.

Важливо зазначити, що в 2022 році країни-кредитори України, зокрема країни "Великої сімки" (G7) та Паризький клуб, виявили розуміння та гнучкість, надаючи Києву тимчасову відстрочку з обслуговування суверенного боргу до кінця 2023 року. Цей крок став важливим заходом для зменшення фінансового тиску на уряд та дозволив знайти час для подальших переговорів щодо умов реструктуризації боргу.

У грудні 2023 року було прийнято рішення про подовження термінів реструктуризації боргу до кінця березня 2027 року. Це рішення дало Україні додатковий час для вирішення фінансових питань та підготовки до виплат з урахуванням змін у економіці та світових фінансових ринках. Такий крок також відображає довіру міжнародної спільноти до здатності України вирішувати складні фінансові виклики та дотримуватися своїх зобов'язань.

Ці кроки в напрямку реструктуризації боргу є важливими для стабілізації фінансової ситуації країни та забезпечення її фінансової стійкості в майбутньому. Однак необхідно пам'ятати, що це лише перший крок у довгому шляху до економічного відновлення та стійкого розвитку України.

У висновку слід зазначити, що прогнозування та розрахунки щодо державного боргу України до 2050 року є надзвичайно важливими для ефективного управління фінансовими ресурсами країни. Врахування змін у сумах та умовах обслуговування боргу дозволяє уряду вчасно планувати фінансові виплати та забезпечувати стабільність економічного розвитку.

Реструктуризація боргу та узгодження нових умов з кредиторами є важливим етапом для забезпечення фінансової стійкості країни та відновлення економічного зростання. Надання відстрочок та гнучких умов погашення свідчить про довіру міжнародної спільноти до України та її здатності вирішувати фінансові виклики.

Проте важливо пам'ятати, що реалізація прогнозів та виконання зобов'язань щодо сплати боргу потребує постійного моніторингу та ефективного управління фінансами. Тільки за умови стратегічного планування та відповідального ставлення до фінансових ресурсів можна забезпечити стійке економічне зростання та добробут громадян України.

Небезпека безпеки: якщо не підсилювати військову допомогу Заходу та не переглядати стратегію, ЗСУ може зазнати раптового погіршення становища до літнього періоду

Аналіз загрози: як недостатні військові ресурси та зміна стратегії Києва можуть підірвати стан Збройних Сил України до літа

Українські Збройні Сили стикаються з серйозною загрозою через можливий прорив Росії на фронті. Відсутність достатньої кількості боєприпасів та особового складу створює серйозні виклики для обороноздатності України. Через відсутність можливості мобілізувати військову промисловість та підготувати великі резерви, Україна опиняється у важкому положенні. Прогнозовані напади Росії на ключові пункти на фронті можуть спричинити додаткове загострення ситуації. Для підтримки обороноздатності країни необхідно змінювати стратегію та збільшувати військову допомогу від Заходу, а також активно залучати нових бійців у склад Збройних Сил шляхом мобілізації.

Яке свято 30 червня: головні традиції, прикмети та заборони дня

30 червня в Україні не має офіційного статусу святкового дня, однак ця дата насичена історичними, церковними та народними смислами. Вона пов’язана з важливими постатями української історії, давніми традиціями і релігійним календарем. Сьогодні вшановують двох видатних українців, які народилися саме 30 червня. Це головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич і вчений-механік, ракетний конструктор Володимир Челомей. Їхня […]

У липні 2025 року Україна суттєво збільшила обсяги імпорту природного газу, переважно російського походження, через території Угорщини та Словаччини. Про це свідчать оперативні дані щодо постачання енергоресурсів.

Імпорт газу з Угорщини зріс на 13% і досягнув 300 мільйонів кубометрів, а зі Словаччини — одразу на 140%, до 268 мільйонів кубів. Основним джерелом палива для обох країн є російський газ, що надходить через газопровід «Турецький потік».

Загалом у липні обсяг імпорту природного газу до України зріс на 54% і становив близько 820 мільйонів кубометрів. Із них майже 70% — це поставки саме з Угорщини та Словаччини, які закуповують газ із Росії.

Це створює суперечливу ситуацію: з одного боку, Україна закликає країни ЄС припинити імпорт російських енергоносіїв, а з іншого — сама продовжує отримувати російський газ через європейських посередників.

Питання залежності від енергоносіїв із РФ залишається чутливим і викликає критику як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів. Водночас уряд неодноразово наголошував, що імпорт газу з Європи не означає прямих закупівель у Росії, однак у випадку з Угорщиною та Словаччиною джерело походження енергоносія очевидне.

Останні новини