Понеділок, 8 Вересня, 2025

Україна не продовжить транзитну угоду з Росією: заява прем’єра Шмигаля

Важливі новини

Стратегія російських атак на енергосистему України: еволюція та наслідки

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Деталі переговорного процесу Україна-Росія за посередництва США

Як повідомляють наші джерела, за ініціативи та посередництва США між Україною та РФ йдуть активні переговори щодо мирного врегулювання. Зокрема, йде опрацювання положень Меморандуму, який влаштує обидві сторони. Нижче публікуємо основні тези, які можуть увійти до Меморандуму та позиції сторін на даний момент: – гарантії відмови України від диверсійної та підривної діяльності проти Росії та […]

Важливі події 7 березня: історія, традиції та цікаві факти

Сьогодні у світі відзначають кілька важливих подій, які мають як історичне, так і культурне значення. Це день, коли варто згадати про наукові винаходи, висловити вдячність колегам та приділити час духовним практикам. Що сьогодні за церковне свято 7 березня в церковному календарі – день пам’яті святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших. Вони належать до давніх […]

The post Важливі події 7 березня: історія, традиції та цікаві факти first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Військові аналітики сумніваються в сенсі українського наступу у Курській області

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Видання наводить думку військових аналітиків, згідно з якою атака може бути спробою відвернути російські частини від лінії фронту, тим самим послабивши тиск на українські війська. Однак експерти також вказують, що російська армія має у своєму розпорядженні достатні резерви військ для участі в боях, і що атака ризикує ще більше розтягнути і без того менші за чисельністю війська України.

“З оперативної та стратегічної точок зору ця атака не має абсолютно ніякого сенсу. Це виглядає як груба трата людей і ресурсів, які так необхідні в інших місцях”, – заявив Пасі Паройнен, експерт із фінського аналітичного центру Black Bird Group.

Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі написав у соціальних мережах, що попередні атаки “мало вплинули на перебіг бойових дій” в Україні і “не мали серйозних внутрішньополітичних наслідків для Путіна”.

Він також, як і інші військові експерти, наголосив, що якщо метою атаки цього тижня було відволікання російських військ з інших ділянок фронту, – то в неї мало шансів на успіх, зазначає NYT.

“У Росії вже є більш потужні сили і конвенційні можливості в цьому районі, краще командування і управління, і у неї є призовні підрозділи, які можуть бути розгорнуті, але які не використовуються в Україні”, – сказав Лі.

“Малоймовірно, що ця операція змусить Росію вивести значні сили з України”, – додав він.

Дмитро Разумков: ухвалений бюджет не відповідає потребам армії, економіки та простих українців

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Бюджет-2025: без реальних потреб армії, бізнесу та українців – тільки популізм і захмарні зарплати для своїх. У Верховній Раді таки ухвалили головний фінансовий документ на наступний рік – з командою «Розумної політики» його не підтримували! За тисячу днів повномасштабної агресії влада могла навчитися жити в умовах війни та ухвалювати рішення, які справді відповідають потребам воюючої країни. Цей бюджет мав стати фінансовою основою для держави, але насправді він не має відповідей на ключові виклики! Там не враховані нагальні потреби фронту, економіки та бізнесу, наших людей, які тримають державу в тилу» , – написав політик у телеграм-каналі.

Разумков обурювався, що жодна поправка опозиційних фракцій, які пропонували збільшити витрати на підтримку військових, медиків і вчителів, не була прийнята монобільшістю. При цьому в документі збереглися захмарні зарплати чиновників, витрати на телемарафон і драконівські податки для простих громадян.

«Жодної пропозиції народних депутатів не було враховано. Жодна правка про додаткове фінансування військових, про підтримку педагогів, медиків, переселенців не була підтримана. Зате залишилися захмарні зарплати чиновникам, телемарафон, популізм у вигляді «національного кешбеку»! А окремий абсурд – це те, що цей бюджет зверстано з урахуванням очікуваних надходжень від підняття податків, що досі не підписав президент! «Приурочувати» ухвалення такого документа до 1000 днів боротьби українців – це неповага до людей, і просто ганьба!» , – обурився він.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Але дає зрозуміти, що Київ готовий продовжувати транзит.

«Водночас Україна готова й надалі виконувати свої зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом та Договору до Енергетичної Хартії», – пише Шмигаль.

Нагадаємо, що в Угоді про асоціацію з ЄС прописано зобов’язання України забезпечувати транзит.

Тобто, Україна готова на транзит, якщо договори з Газпромом будуть укладені європейськими компаніями. Наприклад, як нещодавно зробила Угорщина.

Останні новини