Понеділок, 15 Червня, 2026

Україна отримала новий рівень кіберзахисту в Європейському Союзі

Важливі новини

Україна домовилася з МВФ про шостий перегляд програми EFF

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Україна та МВФ домовилися на експертному рівні про шостий перегляд Програми в межах Механізму розширеного фінансування EFF. Це дозволить нам залучити до державного бюджету ще 1,1 млрд доларів

За його словами, відповідне рішення може ухвалити Виконавча рада найближчим часом.

У Фонді відзначили наш прогрес у виконанні структурних маяків та зобов’язань. А також підкреслили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість”, – вкзав Шмигаль

Прем’єр подякував партнерам з МВФ та українській команді за успішну й злагоджену роботу задля зміцнення й розвитку України.

11 листопада керівництво Міністерства фінансів України, Національного банку України та експерти Міжнародного валютного фонду розпочали обговорення щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування.

До Державного бюджету України вже надійшло шість траншів у рамках програми МВФ EFF загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів США із 15,6 млрд доларів США, які передбачені програмою.

Харківський слід у корупційних скандалах: як операція “Мідас” оголила масштабні зловживання державними ресурсами

Антикорупційні розслідування останніх років висвітлили цілу низку резонансних справ, у яких фігурантами стали уродженці Харкова — від колишніх міністрів і чинних народних депутатів до керівників державних підприємств та впливових діячів енергетичного сектору. Найгучнішим ім’ям у цьому ряді стала масштабна операція НАБУ під кодовою назвою «Мідас», яка продемонструвала, наскільки глибоко корупція може проникати в систему розподілу державних фінансів.

У рамках цієї операції детективи викрили схему, що діяла роками й завдавала державному бюджету багатомільйонних збитків. До неї були залучені посадовці, відповідальні за управління стратегічними ресурсами, а також особи, які мали суттєвий вплив на ухвалення ключових фінансових рішень. Саме вихідці з Харкова опинилися серед тих, кого підозрюють у координації частини незаконних операцій, зокрема у просуванні вигідних контрактів, маніпуляціях з цінами та використанні службового становища для отримання неправомірних вигод.

Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

• Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів. • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч. • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.

Кандидат у президенти Румунії вимагає компенсацію від України за передану систему Patriot

Джордже Сіміон, переможець першого туру президентських виборів у Румунії, виступив із гучною заявою щодо подальшої підтримки України. Політик пообіцяв, що в разі перемоги зупинить будь-яку фінансову допомогу іншим країнам і вимагатиме від України компенсації за вже надану військову допомогу, зокрема за передану систему протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомляє румунське видання Digi24. «Румунія більше не […]

Скандал навколо «російської київської мови»: реакція Бєднякова викликала нові суперечки

Нещодавно у соціальних мережах спалахнув мовний скандал після публікації...

Зеленський висловив намір почати переговори з Росією

Президент України Володимир Зеленський озвучив намір розпочати переговори з Росією після зустрічі з колишнім президентом США Дональдом Трампом. У інтерв’ю агентству AP Зеленський зазначив, що важливою умовою таких переговорів є участь Сполучених Штатів, України та Росії, а також врахування голосу Євросоюзу. «Я хотів би бачити за столом переговорів Сполучені Штати, Україну і Росію. Голос Євросоюзу […]

The post Зеленський висловив намір почати переговори з Росією first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Офіційно Україну включено до Резерву кібербезпеки ЄС, що відкриває нові можливості для доступу до термінової технічної допомоги у разі серйозних кіберінцидентів. Це рішення ухвалене Радою Європейського Союзу, про що повідомила Європейська комісія. Вони підкреслили, що це крок сприяє зміцненню стратегічної співпраці у сфері кібербезпеки з державами, які стикаються з постійними цифровими загрозами.

Резерв кібербезпеки ЄС є важливою складовою архітектури цифрового захисту, покликаною реагувати на серйозні або транснаціональні кібератаки. Координацію його діяльності здійснює Європейське агентство з кібербезпеки ENISA, яке залучає перевірених постачальників кіберпослуг, здатних оперативно реагувати на інциденти, що відбуваються в країнах-членах або їхніх партнерах. Це означає, що фахівці можуть допомагати в локалізації атак, відновленні систем, проведенні аналізу шкідливого програмного забезпечення та зміцненні захисту критичної інфраструктури.

Надання Україні доступу до цього механізму означає, що у випадку великомасштабної кібератаки країна не залишиться наодинці з проблемами цифрової безпеки. Україна, яка вже багато років зазнає постійного кібертиску, зокрема з боку Росії, отримує нові можливості для швидкого доступу до європейських ресурсів з кіберзахисту. У разі необхідності, країна зможе активувати екстрену підтримку з боку ЄС, що дозволить залучати експертів для реагування на інциденти, що загрожують критично важливим системам, таким як енергетика, зв’язок, державні реєстрації та фінансові послуги.

В Європейській комісії наголосили, що розширення Резерву на Україну є частиною більш масштабної стратегії зміцнення цифрової безпеки в європейському просторі. В Брюсселі вважають, що сучасні кіберзагрози не знають кордонів, тому відповідь на них має бути спільною і скоординованою. Україна розглядається як ключовий партнер в цій сфері, яка має значний досвід у протидії масованим кібератакам.

Генна Вірккунен, виконавча віцепрезидентка Європейської комісії, зазначила, що включення України до Резерву кібербезпеки ЄС символізує спільну відповідальність у цифровій сфері. В умовах, коли кібератаки стали звичним інструментом тиску, важливо створити єдиний простір реагування, в якому партнери можуть оперативно допомагати одне одному.

Цей Резерв вже активно використовується у країнах ЄС, а також поступово охоплює сусідні держави. Раніше до нього приєдналася Молдова, а тепер розширення на Україну продовжує політику формування безпечного цифрового простору, де критична інфраструктура охороняється за спільними стандартами.

Це рішення для України має не лише технічне, але й політичне значення, адже воно підтверджує поглиблення інтеграції країни у механізми безпеки ЄС. Зокрема, йдеться про наближення до стандартів кіберзахисту Європейського Союзу та підвищення стійкості державних систем. В умовах сучасної війни, кіберзагрози здебільшого супроводжують військові дії, тому цей крок є важливим у контексті захисту національної безпеки.

Включення України до Резерву кібербезпеки ЄС можна розглядати як прогрес у формуванні узгодженої європейської системи безпеки, де цифровий аспект відіграє таку ж важливу роль, як і традиційна оборона. Це рішення закріплює позицію України як активного учасника європейської архітектури кібербезпеки та підкреслює зростаючу взаємозалежність у боротьбі з сучасними цифровими загрозами.

Останні новини