Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

Мобілізація жінок у серпні – що зміниться

У серпні жінки-медики, як і раніше, повинні стати на військовий облік. Зазвичай це відбувається ще під час навчання в університеті. Жінки інших професій можуть стати на облік за бажанням.

Мобілізація медиків залишається добровільною, і навіть можуть відмовити в підписанні контракту за певних обставин. Жінки з медичними спеціальностями повинні були нарівні з чоловіками оновити свої військово-облікові дані та пройти медкомісію. Ті, хто не зробив це до 18 липня, можуть бути оштрафовані в серпні. Штраф за неявку до ТЦК становить від 17 до 25 тисяч гривень.

Окрім штрафів, порушниці не зможуть працевлаштуватися або працювати в медичній сфері, якщо не стали на облік у ТЦК. Роботодавці можуть повідомити військкоматам про працівниць з медичною освітою, які не перебувають на обліку.

Хто підлягає мобілізації та чи можна виїжджати за кордон

Військовозобов’язаними вважаються жінки з медичними спеціальностями. Список професій включає фізичну терапію, медичну та психологічну реабілітацію, громадське здоров’я, фізичну реабілітацію, промислову фармацевтику, стоматологію, медсестринство та інші медичні спеціальності. Наявність медичної освіти зобов’язує жінок стати на облік, незалежно від того, чи працюють вони за професією.

Жінки-військові, які воюють на контрактній основі, а також держслужбовиці не можуть виїжджати за кордон. Решту українок, включаючи військовозобов’язаних медиків, випускають.

Новий законопроєкт щодо мобілізації в Україні вимагає від жінок з медичними спеціальностями оновити свої військово-облікові дані. Хоча мобілізація для них залишається добровільною, невиконання вимог може призвести до штрафів та інших обмежень. Це підкреслює важливість дотримання законодавства та відповідального ставлення до військового обліку.

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Завтра невеликий дощ, місцями з мокрим снігом, на сході та північному сході країни помірний мокрий сніг і дощ; 5-6 листопада у східних (6 листопада й у північних) областях невеликий мокрий сніг і дощ, на решті території без опадів

За даними синоптиків, очікується вітер південно-західний з переходом на північно-західний, завтра в Україні, крім Закарпаття, 5 листопада місцями на сході країни пориви 15-22 м/с.

Температура вночі від 3° тепла до 5° морозу (завтра у північній частині 0-5° тепла); вдень 3-9°, у східних областях 1-6° тепла, завтра на півдні країни, у середу в західних та південно-західних областях 7-13°.

Міністр оборони Російської Федерації, Сергій Шойгу, проголосив про наміри Росії посилити удари на Україну з метою подальшого руйнування матеріально-технічного забезпечення українських військ. У своїй заяві Шойгу підкреслив намір збільшити використання безпілотників та ракет у найближчі тижні для максимального завдання шкоди українській інфраструктурі та оборонно-промисловій базі до моменту отримання допомоги від Сполучених Штатів. Це випливає з доповіді Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики роблять припущення, що акцент Сергія Шойгу на ударах по українській логістиці може свідчити про можливу зміну цілей російських військ з метою поранення української транспортної інфраструктури, логістики та військових складських об'єктів. Російські війська вже нанесли сильні удари по об'єктах української транспортної інфраструктури в Дніпропетровській області 19 квітня, і можуть планувати повторити та розширити ці удари в найближчі тижні з метою перекриття українських зв'язкових ліній.

"Російське військове командування може сподіватися, що скоординовані заходи з перекриття обмежать здатність України розподіляти живу силу та матеріально-технічні ресурси на критично важливих ділянках фронту, та відтермінують покращення можливостей, які забезпечить українським військам прибуття американської безпекової допомоги", — відзначають аналітики.

Сам Сергій Шойгу у вівторок, 23 квітня, заявив, що російська армія підвищить інтенсивність ударів по Україні, зокрема, спрямованих на логістичні центри та бази зберігання західної зброї.

Згідно з інформацією з доповіді Інституту вивчення війни (ISW), Росія має намір посилити удари на Україну з метою руйнування її оборонної та транспортної інфраструктури. Проголошені наміри міністра оборони Росії, Сергія Шойгу, свідчать про можливість збільшення використання безпілотників та ракет для завдання максимальної шкоди українським об'єктам. Передбачається, що ці удари спрямовані на обмеження здатності України в розподілі ресурсів та призводять до затримки отримання американської допомоги. Зазначено, що Російська Федерація може планувати розширення атак на українські об'єкти в найближчі тижні з метою перекриття зв'язкових ліній та підтримки своїх стратегічних цілей.