П’ятниця, 17 Липня, 2026

Україна планує випуск 25 тисяч бойових роботів до 2026 року

Важливі новини

НАБУ і САП викрили нову корупційну схему в Міноборони

Поки фронт тримає оборону, у тилу не втрачають можливості «погріти руки». НАБУ та САП викрили масштабну схему розкрадання державних коштів під час закупівлі харчових продуктів для Збройних Сил України. За даними слідства, у 2022–2023 роках з бюджету вивели понад 733 мільйони гривень через маніпуляції з цінами на продукти. У справі фігурують колишній посадовець Міноборони, власниця […]

The post НАБУ і САП викрили нову корупційну схему в Міноборони first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

27 жовтня в Україні: тепла погода без опадів, лише на сході можливості дощі

Ключові елементи військового обліку:

У Києві стовпчики термометрів покажуть +13..+15°C. Львів порадує жителів теплом – від +16 до +18°C, також без дощів. У Дніпрі та Одесі температура коливатиметься в межах +13..+15°C та +14..+16°C відповідно.

На сході, у Харкові, очікується +12..+14°C з можливим невеликим дощем. Аналогічна ситуація спостерігається в Донецьку та Луганську, де температура становитиме +11..+13°C і +10..+12°C відповідно, з невеликими опадами.

Сімферополь також буде теплим, з температурою +14..+16°C без дощів. У Бахмуті прогнозують +10..+12°C і невеликий дощ, а Мелітополь залишиться сухим з температурою +12..+14°C.

Загалом, середня денна температура по країні становитиме близько +12..+14°C, створюючи сприятливі умови для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі.

Гуманітарна допомога в оманливому покриві: розкриття корупції в Мінобороні

У світлі проведеного аудиту у Міністерстві оборони України, заступник міністра, Юрій Джигир, розкривав шокуючі факти корупції, які виявили порушення на загальну суму 10 мільярдів гривень. Одним із найбільш вразливих місць у системі виявилися виплати "бойових" додатків та передача гуманітарної допомоги.

Найбільшою проблемою виявилася практика включення до наказів командирів військових частин на виплату додаткової винагороди в розмірі 30 тисяч гривень військовослужбовцям, які фактично не брали участі в бойових діях. Це стало можливим через відсутність чітких критеріїв для "спеціальних" завдань, оскільки військові вважали такими і ті завдання, що виконувалися поза зонами активних бойових дій.

У сфері гуманітарної допомоги ситуація також виявилася катастрофічною: третина від усієї ввезеної гуманітарки не надійшла до адресатів — військових частин. За період з початку 2023 року було перевірено понад 9 тисяч фактів переміщення гуманітарної допомоги до 200 військових частин, і в понад 3 тисячах випадків не було підтверджено факту надходження допомоги.

Загальна сума втрат ресурсів у 2023 році склала понад 1 мільярд 311 мільйонів гривень, а лише за перший квартал 2024 року ця цифра перевищила 1 мільярд 812 мільйонів гривень. Така ситуація свідчить про серйозні проблеми у веденні оборонної галузі та потребує негайних заходів для забезпечення ефективного контролю та запобігання корупції.

Виявлені порушення в Міністерстві оборони України, зокрема у сферах виплат "бойових" додатків та передачі гуманітарної допомоги, свідчать про серйозні проблеми з контролем та ефективним використанням ресурсів. Недостатня чіткість критеріїв та недостатній контроль над виконанням завдань призвели до значних втрат. Загальна сума втрат за досліджений період є великою, що підкреслює необхідність негайного вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому та забезпечення ефективного використання оборонних ресурсів на користь національної безпеки та обороноздатності.

Маніпуляції на фронті: як Росія створює ілюзію успіху

Російські війська дедалі активніше застосовують тактику точкових просочувань між українськими позиціями, намагаючись створити враження масштабних наступальних операцій. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що Москва свідомо використовує розріджені оборонні лінії та малі групи проникнення, щоб змусити українські сили розосередитися і реагувати на локальні загрози. Внаслідок цього окремі невеликі бої подаються як значні стратегічні досягнення, що дає змогу Кремлю формувати інформаційну картину, вигідну для внутрішньої та міжнародної аудиторії, навіть якщо реальна бойова ситуація свідчить про обмежені результати.

Аналітики підкреслюють, що така стратегія має радше пропагандистський характер, ніж оперативно-тактичний ефект. Локальні прориви не змінюють загального ходу боїв, але дозволяють Кремлю маніпулювати медійним порядком денним, створюючи відчуття постійної активності та «ініціативи» на фронті. В умовах сучасної війни інформаційне поле стає майже такою ж ареною боїв, як і лінія фронту, і Росія активно експлуатує цю реальність, намагаючись перетворити окремі зіткнення на символічні «перемоги».

ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

«Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

Львівський суд відмовив студенту у наданні відстрочки

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Молодий чоловік оскаржив відмову ТЦК в наданні йому відстрочки від призову на військову службу через навчання на денній формі. В суді він стверджував, що має законне право на відстрочку відповідно до норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, ТЦК відхилив його заяву, мотивуючи це тим, що згідно з даними Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО), студент порушив порядок здобуття освіти, що не відповідало вимогам законодавства.

Студент звернувся до суду з вимогою виправити інформацію в ЄДЕБО та підтвердити, що його навчання не суперечить вимогам Закону “Про освіту”. Також він просив суд заборонити ТЦК вжиття будь-яких дій, спрямованих на його призов до армії, до ухвалення рішення за його позовом. Водночас він зазначив, що в нього є повістка на 11 листопада 2024 року і висловив побоювання щодо примусового призову до військової служби, що могло порушити його права.

Суд розглянув заяву студента і дійшов висновку, що він не довів порушення своїх прав та протиправність дій ТЦК. Суд зазначив, що процедура мобілізації чітко регулюється законом, і наявність повістки не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. У результаті суд відмовив у задоволенні заяви студента про забезпечення позову.

У першій половині 2026 року Україна має намір значно збільшити виробництво наземних роботизованих комплексів, довівши їх кількість до приблизно 25 тисяч одиниць. Про це повідомляє The Telegraph, посилаючись на дані, отримані від українських військових керівників.

Згідно з інформацією видання, наземні бойові роботи вже зайняли важливе місце у сучасній війні в Україні, перетворюючись на окремий елемент бойового забезпечення. Це стосується не лише експериментальних моделей, а й систематичної інтеграції роботизованих платформ у військові дії.

Такі комплекси виконують різноманітні задачі на фронті, включаючи логістику, доставку боєприпасів і харчів, евакуацію поранених, установку мін, а також проведення розвідки та вогневих операцій. У військах їх неофіційно називають «новою кавалерією» завдяки високій мобільності та здатності швидко реагувати у складних умовах.

В українському командуванні підкреслюють, що основною причиною активного впровадження наземних роботів є необхідність зменшити втрати серед особового складу. Лінія фронту часто названа «зоною смерті», де кожен рух може стати мішенню для ворожого вогню. В таких обставинах роботи дозволяють виконувати завдання без ризику для життя військових.

Командир батальйону НРК бригади «К-2» Олександр Афанасьєв зазначив, що використання наземних безпілотників стало не лише необхідністю, а й ефективним рішенням. Його підрозділ є одним із перших у світі, що спеціалізується на бойовому застосуванні роботизованих систем на передовій.

Згідно з даними The Telegraph, інтенсивність використання НРК зростає швидкими темпами. У квітні було зафіксовано понад 10 тисяч операцій за участю цих технологій, що в середньому становить сотні місій щодня. Це свідчить про те, що роботи стають стандартним інструментом в арсеналі військових.

Для порівняння, на початку минулого року кількість таких операцій була значно меншою, що демонструє швидкий розвиток технології в умовах війни.

Експерти Королівського інституту об'єднаних служб вважають, що популяризація наземних роботів є частиною глобальної еволюції війни. Вони зазначають, що сучасні конфлікти все більше переходять до моделі, де автономні системи і безпілотники відіграють провідну роль. Взаємодія між роботизованими платформами може стати новим стандартом ведення бойових дій.

Прискорене впровадження НРК також зумовлене численними випадками використання безпілотників на фронті. Через постійну загрозу з повітря традиційна техніка стає вразливою, що змушує армію шукати нові способи доставки ресурсів і підтримки підрозділів. Наземні роботи виконують завдання в умовах, де присутність людей є небезпечною.

Відповідно до інформації від українських військових, роботизовані системи вже підтвердили свою ефективність у реальних бойових ситуаціях, зокрема, під час операцій, коли частину завдань вдалося виконати без безпосередньої участі піхоти. Це відкриває нові можливості для тактики на полі бою.

З очікуваним масштабуванням виробництва НРК у 2026 році, армія сподівається не лише підвищити ефективність забезпечення підрозділів, але й зменшити ризики для військовослужбовців, змінюючи сам підхід до ведення бойових дій.

Останні новини