Україна планує замінити фінансування USAID

Міністр оборони Рустем Умєров удосконалює військову стратегію та структуру Збройних сил України, визначаючи Вадима Сухаревського на посаді командувача Сил безпілотних систем. Цей крок підкреслює не лише важливість розвитку та впровадження новітніх технологій у військовій сфері, а й зазначає наростаючу роль безпілотних систем у сучасних військових операціях.

Вадим Сухаревський, зі своїм великим досвідом та експертизою в області безпілотних технологій, очолює цей стратегічно важливий напрямок, спрямовуючи зусилля на розвиток, вдосконалення та ефективне використання безпілотних систем для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

Призначення Вадима Сухаревського є важливим кроком вперед у забезпеченні військової готовності та захисту національних інтересів України в умовах сучасних геополітичних викликів та загроз. Його лідерські якості та здібності дозволять ефективно використовувати потенціал безпілотних систем для реалізації оборонних стратегій та завдань, що стоять перед країною.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

10 лютого Сухаревського було призначено одним із заступників новопризначеного головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Він мав відповідати за напрямок безпілотних систем і розвиток застосування дронів.

6 лютого президент Володимир Зеленський доручив опрацювати питання створення у структурі ЗСУ окремого роду сил — Сил безпілотних систем. Їх мета — нарощування спроможностей ЗСУ у використанні безпілотних та роботизованих повітряних, морських і наземних систем, а також забезпечення готовності до їх застосування за призначенням.

Сухаревський зазначив, що формування Сил безпілотних систем дозволить поліпшити підготовку пілотів дронів та їх ротацію на фронті.

Вадим Сухаревський (позивний «Борсук») родом із Закарпаття. Він служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (нині десантно-штурмовій), а також був командиром 503-го ОБМП, дислокованого в Маріуполі.

Згодом Сухаревський став начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти та командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка після початку широкомасштабного вторгнення виконувала бойові завдання на Миколаївщині та Херсонщині.

У 2004 році Сухаревський став наймолодшим українським миротворцем у складі Миротворчої місії в Іраку. Там він взяв участь у битві за місто Ель-Кут.

Його також називають офіцером, який у 2014 році здійснив перший постріл по російських загарбниках на неоголошеній війні. 13 квітня 2014 року біля села Семенівка, неподалік тоді окупованого Слов’янська, він взяв участь у першому бою з окупантами, порушивши наказ про невідкриття вогню.

Після цього він долучався до оборони Луганського аеропорту, визволення Слов’янська і Георгіївки, та рейду українських військових для розмежування підконтрольної Україні території та захоплених окупантами земель.

Українські військові стикаються з критичною нестачею піхоти, що підірвала бойовий дух на передовій. В останні дні військові на місцях попереджають про небезпечну динаміку, яка загрожує Києву у зв'язку зі зниженням кількості бійців через два роки бойових дій з Росією. В інтерв'ю для The Washington Post військовослужбовці на передовій підкреслюють, що дефіцит особового складу нині став найгострішою проблемою, особливо в умовах активізації Росії та її атак на українські позиції.

Відсутність достатньої кількості піхоти українських військ стає серйозною загрозою для ефективного протистояння на передовій. Військовослужбовці, виступаючи в інтерв'ю, підкреслюють, що ця проблема стала особливо гострою в контексті збільшення наступальних дій Росії та посилення її атак. Українська армія має вирішити це питання, щоб зберегти бойовий дух та змогу ефективно захищати свої позиції на фронті.

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.

Ключові елементи військового обліку:

Колісник також зазначив, що в Україну було ввезено необхідну кількість генераторів, які працюють на дизельному пальному, бензині або газі. Це стане додатковим резервним джерелом живлення для споживачів.

«Для всіх цих груп споживачів на сьогодні сформовано достатній рівень запасів, щоб протягом зими ціни не коливались, і ми мали впевненість у можливості стабільного проходження опалювального сезону», – підкреслив він.

Нагадаємо, що енергосистема України входить у зимовий сезон «з найвищим можливим рівнем готовності», оскільки заплановані ремонти на електростанціях були завершені вчасно. Це підтвердив очільник Міністерства енергетики України Герман Галущенко в інтерв’ю виданню The New York Times.

Водночас колишній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький висловив занепокоєння щодо стратегії забезпечення безпеки енергопостачання. Він виступав за побудову десятків невеликих приватних електростанцій по всій території країни, що, на його думку, зробило б енергосистему менш вразливою до терористичних обстрілів з боку Росії. Ця пропозиція, за його словами, могла б забезпечити більш надійне енергопостачання в умовах загрози.