Середа, 28 Січня, 2026

Україна просуватиме ідею термінового повітряного перемир’я для захисту енергетики на перемовинах з РФ

Важливі новини

Таємниця зникнення: 37 тисяч загадкових історій в Україні

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, висвітлив занепокійливу статистику, яка свідчить про зникнення практично безвісти майже 37 тисяч громадян України. Серед них — діти, цивільні особи та військовослужбовці, але реальна кількість може перевищувати вказану цифру. Особливо шокуючим є те, що близько 1700 зниклих були підтверджені як незаконно утримувані Росією, після перевірки здійсненої Україною, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими механізмами.

Знайти точну кількість зниклих стає вкрай складно через ряд обставин, серед яких — контроль російських військ над частинами території України та недостатня доступність даних щодо втрат від обох сторін конфлікту. Згідно з моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні на березень 2024 року, підтверджено загибель 10 810 цивільних осіб та поранення 20 556 в результаті дворічного вторгнення Росії на українську територію. Проте, організація висловлює обурення та обурення стосовно можливості, що реальна кількість жертв серед мирного населення може бути значно вищою, ніж офіційно заявлені цифри.

Україна стикається з серйозною проблемою зникнення безвісти майже 37 тисяч громадян, серед яких є і діти, і військовослужбовці. Низька доступність даних та контроль деяких територій російськими військами ускладнюють встановлення точної кількості загиблих та поранених внаслідок конфлікту. Міжнародні організації та місії, такі як ООН, підтверджують необхідність детального дослідження цієї проблеми та наголошують на важливості встановлення точної кількості загиблих серед цивільного населення, щоб з'ясувати істинний розмір гуманітарної трагедії, що відбувається в Україні.

Міжнародний дипломатичний марафон Зеленського: нові домовленості для посилення оборони та захисту цивільних

Президент Володимир Зеленський оголосив про активізацію міжнародного діалогу, що має стати ключовим елементом зміцнення оборонного потенціалу України у найближчі місяці. У зверненні, оприлюдненому в його Telegram-каналі, глава держави підкреслив, що низка запланованих зустрічей спрямована не лише на розширення військової підтримки, а й на поглиблення стратегічних партнерств, від яких безпосередньо залежить безпека українських громадян.

Першою з таких подій став робочий візит до Іспанії, де Зеленський проводить перемовини з прем’єр-міністром Педро Санчесом. Українська сторона очікує, що зустріч дасть змогу домовитися про нові формати допомоги, включно з посиленням протиповітряної оборони, підтримкою енергетичної інфраструктури та розширенням програм військової підготовки. Іспанія залишається однією з країн ЄС, які системно підтримують Київ, тому оновлення співпраці вважають важливим кроком у підготовці до майбутніх безпекових викликів.

Зеленський підкреслив, що щоденна співпраця з міжнародними партнерами має приносити конкретні результати для України, особливо в умовах російської агресії.

Уже завтра президент вирушить до Туреччини. Там відбудуться перемовини щодо активізації дипломатичних процесів, а також обговорення низки рішень, напрацьованих українською стороною.

Окремий акцент Зеленський зробив на питанні повернення українських військовополонених. За його словами, зараз готується новий етап переговорів, у межах якого Україна запропонує партнерам конкретні механізми для відновлення обмінів.

Президент наголосив, що повернення полонених та наближення завершення війни залишаються ключовими пріоритетами української влади.

Скандал навколо заяви депутата Гуріна про ветеранів: нардеп публічно вибачився

Народний депутат від “Слуги народу” Дмитро Гурін потрапив у скандал через допис із закликом відмінити пільги для ветеранів. Про це пише видання 360ua.news. На заяву Гуріна відреагували військові, зокрема командир відділення 24-го штурмового батальйону “Айдар” Станіслав Бунятов з позивним “Осман”. Пізніше  під тиском громадськості Дмитро Гурін вибачився перед військовими: “Громадо, занесло, написав х*йню, вибачаюсь. Я так само […]

Трагічна ніч на Харківщині: загиблі, десятки поранених та евакуація

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомив очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, додавши, що ситуація в регіоні залишається складною.

У самому Харкові, внаслідок обстрілу, пошкоджено магазини, вікна кількох багатоквартирних будинків і поранено 64-річну жінку. На території Чугуївського району, під час повторної атаки, загорілися дві квартири в багатоповерхівці. Постраждали також двоє жителів – 36-річний чоловік і 40-річна жінка. Уламки збитого безпілотника влучили в дах будівлі, пошкодивши вікна і п’ять автомобілів.

У Борівській громаді Ізюмського району уламки від влучання в автомобіль пошкодили місцевий магазин. У Куп’янську російський обстріл пошкодив кілька житлових будинків. Поранення дістали троє чоловіків віком 35, 49 і 61 років.

Найбільших руйнувань зазнали приватні домоволодіння та багатоповерхові будинки. У Куп’янському районі було зруйновано до 40 гаражів, загинули чоловік і жінка. У селі Прудянка Харківського району пошкоджено п’ять приватних будинків та автомобіль, постраждав 60-річний чоловік.

На Куп’янському напрямку за минулу добу відбулося дев’ять бойових зіткнень. Сили оборони України продовжують відбивати атаки ворога в районах Кучерівки, Кругляківки та Лозового. У зв’язку з небезпекою з районів Куп’янського та Борівського напрямків було евакуйовано 53 людини, яких тимчасово розмістять у безпечних регіонах.

Олег Синєгубов зазначив, що допомога постраждалим районам надається оперативно, і тривають роботи з відновлення критичної інфраструктури. Українська влада продовжує закликати міжнародну спільноту до посилення санкцій проти Росії, яка веде агресивну війну проти мирного населення України.

Британія заборонила Україні використовувати ракети Storm Shadow по Росії

У світлі останніх геополітичних подій, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив свою думку щодо майбутнього статусу України на міжнародній арені. Його заява викликала значний резонанс у політичних та дипломатичних колах.

Про це повідомляє газета The Times, вказуючи на рішення, до якого дійшли також деякі союзники Британії по НАТО.

Загалом політика британського уряду щодо таких ударів «стала настільки заплутаною, що навіть президент Зеленський був збитий з пантелику зустріччю з Кіром Стармером».

Видання нагадує, що 10 липня Зеленський уже заявляв, що Британія дала дозвіл на далекобійні удари по Росії. Але газета пише, що за фактом це не так.

На майбутніх переговорах українська сторона знову наполягатиме на запровадженні термінового повітряного перемир’я як першочергового кроку для захисту енергетичної системи країни. Про це повідомляють джерела, обізнані з позицією Києва.

За їхніми словами, Кирило Буданов планує акцентувати увагу на необхідності негайного припинення ракетних та дронових ударів по енергетичній інфраструктурі. В українській делегації вважають, що без такого рішення країна ризикує знову опинитися на межі масштабної енергетичної кризи, особливо напередодні складних сезонних навантажень.

Водночас позиція російської сторони залишається незмінною. Представники Москви, за даними джерел, наполягають на тому, що будь-які тимчасові паузи у бойових діях мають відбуватися лише після погодження детальної «дорожньої карти» врегулювання. Лише після цього, на їхню думку, можливий перехід до формату часткових або тимчасових перемир’їв на фронті, зокрема в повітрі.

Такий підхід фактично блокує швидке ухвалення рішень, на яких наполягає українська сторона. У Києві ж вважають, що затягування переговорного процесу щодо повітряного перемир’я грає на користь Росії, яка продовжує тиск на енергетичну систему України як елемент військової стратегії.

За словами джерел, розбіжності в підходах можуть знову ускладнити переговори й звести їх до обміну позиціями без практичних результатів. При цьому питання захисту енергетичної інфраструктури залишається одним із ключових для української сторони та розглядається як мінімальна умова для подальших домовленостей.

Останні новини