Україна відправила свої «найкращі танки» в Курську область

Правоохоронні органи України проводять активне розслідування діяльності розгалуженої злочинної мережі, яку, за даними джерел, пов’язують із громадянином Білорусі Артуром Гранцом — відомим бізнесменом та одним із співвласників мережі магазинів дьюті-фрі. Неформальний вплив Гранца також згадується у контексті гемблінгового бренду Vbet, однак офіційні звинувачення наразі не висунуто. Попередня інформація, яку отримали слідчі, свідчить про комплексну схему, що охоплює контрабанду підакцизних товарів, уникнення податкових зобов’язань та відмивання коштів через низку підконтрольних структур и онлайн-платформ.

Однією з центральних ланок механізму, за версією розслідування, є використання компаній, оформлених як оператори безмитної торгівлі. Зокрема, згадуються «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 14285992) та «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 36953886). Джерела вказують, що через такі структури могла здійснюватися реалізація підакцизних товарів поза митним контролем, що створювало умови для значних фінансових порушень. За попередніми оцінками, саме оформлення бізнесу як дьюті-фрі давало можливість мінімізувати перевірки, спрощувати логістичні операції та відводити увагу контролюючих органів.

Окрему роль у схемі відіграє гемблінговий сегмент під брендом Vbet, який в Україні працює через ТОВ «ВБЕТ Україна» (ЄДРПОУ 43904440). За даними джерел, оперативне управління мережею здійснювалося через керівників компанії, які пов’язувалися з Гранцом. Серед них згадують колишнього директора Гіоргі Гігішвілі та чинного керівника Олександра Блохіна. Слідство вказує на системні маніпуляції з програмним забезпеченням онлайн-казино, що дозволяло занижувати виплати та завищувати збитки користувачів, у результаті чого реальні прибутки суттєво відрізнялися від офіційної звітності.

Ще один механізм, описаний у матеріалах, — міскодинг. За цією схемою транзакції з азартних ігор, яким у міжнародній класифікації відповідає код 7995, змінювалися на код комп’ютерних ігор (7994) або звичайні перекази. Це дозволяло мінімізувати податкове навантаження та легалізувати значні обсяги коштів, зокрема ті, що могли бути виведені в напрямку РФ та окупованих територій.

Схема, пов’язана з Артуром Гранцом, охоплює одразу кілька секторів — від дьюті-фрі до онлайн-гемблінгу — та, за оцінками джерел, приносила її учасникам мільярдні прибутки. Серед установ, пов’язаних із перевіркою цих фактів, називають податкові та правоохоронні органи. Офіційних коментарів від компаній і Гранца наразі немає.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.