Україна вклала понад 50 млрд гривень у бетонне обгородження енергетичних споруд: стратегічний крок для надійності та безпеки

Російські військові формування нині активно укріплюють своє присутність на території, що межує з Україною, зосереджуючи свої сили на трьох стратегічно важливих напрямках. Цю тривожну тенденцію зазначає Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті, опираючись на отримані дані від розвідувальних джерел та систем спостереження.

За даними звіту, російські збройні сили відзначаються активними рухами і змінами у розташуванні в районах, найближчих до кордону з Україною. Це може свідчити про наміри влади в Москві стосовно зміцнення військової присутності в цих ключових точках, що створює підвищений ступінь напруженості в регіоні.

Зокрема, російські військові одиниці зосереджуються на об'єктах біля українського кордону, які мають велике стратегічне значення. Це може включати пункти контролю, важливі комунікаційні магістралі та ключові територіальні об'єкти. Такі дії Росії спонукають до серйозних аналізів та обговорень у міжнародних військово-політичних колах.

Українські владні структури та міжнародні партнери вже відреагували на цю ситуацію, підкреслюючи необхідність збереження стабільності в регіоні та захисту суверенітету України. Інші країни, у тому числі і Сполучені Штати, також висловили обурення щодо зростаючої військової активності Росії біля кордону з Україною, закликаючи до збалансованої та стриманої реакції на події.

Ситуація на сході Європи залишається однією з ключових проблем міжнародної безпеки, і подальший розвиток подій вимагає уважного моніторингу та реагування з боку всіх зацікавлених сторін. Вирішальне значення має попередження загострень та збереження миру і стабільності в регіоні.

У Білгородській області в районі Грайворон-Борисівка-Пролетарський. Звідси наступ може розвиватися в бік Золочева і Богодухова на північний захід від Харкова або на захід у напрямку населених пунктів уздовж траси Р-45, що з’єднує Богодухів і Суми. Або в обох напрямках.

А також «обмежені сили» концентруються в Курській і Брянській областях біля кордону з Сумською областю.

ISW припускає, що в такий спосіб РФ продовжує розтягувати українські сили, а наступальні операції на напрямку Суми-Харків матимуть обмежений характер щонайменше доти, доки північне угруповання військ РФ не досягне запланованого розміру (вчора «Інститут» писав про 50-70 тисяч).

Однак навіть у такому разі сил для оточення або захоплення Харкова чи Сум буде недостатньо.

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.