Субота, 6 Вересня, 2025

Україна втрачає стратегічну сировину через експорт

Важливі новини

У Києві судитимуть няню за побиття 4-річної дівчинки

За попередньою інформацією, інцидент стався нещодавно в одному з київських автобусів. Жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка була під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відео події потрапило до мережі інтернет.

До суду скеровано обвинувальний акт стосовно няні за умисні завдання ударів по обличчю дитини, які не спричинили тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 126 КК України)

У квітні 2024 року у соцмережах було опубліковано відео, на якому жінка в автобусі дає ляпаси дівчинці. Це відео одразу побачила матір 4-річної дитини, яка впізнала на ньому свою доньку та няню. Жінка звернулась до поліції та одразу припинила співпрацю з нянею, розповіли у прокуратурі.

“Правоохоронцям няня пояснила, що ляпаси дитині давала, щоб не дозволити їй заснути. Про це вона начебто домовилась із 4-річної дівчинкою, з якою того дня їхала до церкви”, – зазначається у повідомленні.

За вчинене обвинуваченій загрожує штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

В Україні відзначають День медика: чому свято перенесли на 27 липня

У суботу, 27 липня, українці відзначають одразу кілька важливих дат — церковне свято на честь святого Пантелеймона, професійне свято медичних працівників, а у світі вшановують бабусь і дідусів. Церковне свято 27 липня За новоюліанським календарем православні сьогодні вшановують святого великомученика і цілителя Пантелеймона Нікомедійського. У цей день заведено молитися за зцілення від хвороб — як […]

Скандал навколо ярмарків у Дніпровському районі Києва: мільйонні втрати й антисанітарія

У Дніпровському районі столиці зафіксовано масштабні проблеми з організацією сезонних ярмарків, які проводить комунальне підприємство «Світоч» відповідно до розпоряджень КМДА. Незважаючи на те, що у першому кварталі 2025 року участь у заходах взяли майже 5 тисяч підприємців, третина місць залишилася пустою. З 10 691 ярмаркового місця використано лише 7 176, тобто лише 67% потенціалу. За […]

Волонтерка Марія Берлінська вважає, що популізм шкодить суспільству

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Берлінська підкреслила, що прогнози, які грають на емоціях і створюють ілюзії швидкої перемоги, завдають шкоди.

“Це велика неповага до людей. По-перше, такі заяви розслаблюють суспільство, по-друге, вони демонструють або нерозуміння ситуації, або свідоме маніпулювання. Коли людина каже подібні речі, вона або сама ідіот, або вважає людей ідіотами”, – різко зауважила волонтерка.

Коментуючи хід війни в 2024 році, Берлінська зазначила, що багато бійців воюють вже одинадцятий рік, і це не може не впливати на моральний стан.

“Щороку стає важче: менше сил, більше роботи. Але саме завдяки нашим воїнам ми живемо відносно звичайним життям, попри всі складнощі”, – підкреслила вона.

Берлінська також акцентувала на важливості реалістичного підходу до війни. Вона закликала не сподіватися на швидке повернення до кордонів 1991 року, а натомість запропонувала вибудувати ешелоновану, фортифіковану оборонну лінію.

“Україна має стати сильною, бо інакше нам доведеться здатися, і тоді вся країна перетвориться на братські могили”, – застерегла волонтерка.

Берлінська нагадала про небезпеку поширення популістичних наративів, зокрема заяв про “швидку смерть Путіна” або “розвал Росії завтра”. Вона наголосила, що подібні меседжі лише вводять людей в оману.

“Я завжди намагаюся відповідати за свої слова. Коли ти працюєш із такими серйозними темами, як війна, відповідальність за кожне сказане слово має бути абсолютною”, – підсумувала волонтерка.

Попри складність ситуації, Марія Берлінська наголошує на досягненнях України. Вона висловила подяку воїнам ЗСУ, які стримують російську агресію, і закликала суспільство до реалістичного мислення й відповідального підходу до війни.

Виживання без правил: Як Україні адаптуватися до нових умов

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

УКРАЇНА: МІЖ ЮПІТЕРАМИ ТА БИКАМИ

Епоха правил добігає кінця. Правила завжди тримаються або на балансі сил потужних гравців, або на домінуванні когось одного, хто ці правила встановлює та забезпечує їхнє виконання. Перша модель підтримання світового правопорядку (доволі несправедливого, але реального) канула в Лету із завершенням холодної війни. Друга — завершується на наших очах через піднесення автократій на чолі з Китаєм та втоми США одноосібно нести тягар світового лідерства.

Трагедія України в тому, що вона апелює до правил (міжнародне право, статут ООН тощо), тоді як правила більше не працюють. Доки у світі був один Юпітер і сотні биків, головне правило полягало в тому, що бики мають діяти за правилами і тільки Юпітер має право на винятки з правил (на кшталт несанкціонованих РБ ООН бомбардувань Сербії 1999 року чи вторгнення до Іраку 2003 року). Відоме латинське прислів’я Quod licet Iovi, non licet bovi чудово працювало доти, доки деякі бики не відчули себе Юпітерами, а справжній Юпітер, втомлений від нескінченних війн і внутрішніх негараздів, не зміг (чи не схотів) їх поставити на місце.

І якщо справжній Юпітер порушував правила, коли вони здавалися йому не надто справедливими, то бики, що намислили себе Юпітерами, порушують правила насамперед для того, щоб довести, що вони більше не бики — віднині Юпітеру доведеться з ними домовлятись. Якщо комусь здається, що для Путіна знищення України — самоцінна мета, дозволю не погодитись. Упокорення України для кремлівського упиря — засіб доведення Заходу (і насамперед США), що Росія більше не гратиме за правилами — вона їх встановлюватиме за столом перемовин, як це було у Ялті майже 80 років тому, чи як fait accompl, за правом сильного.

І не факт, що Захід згодом не пристане на російську пропозицію. Принаймні поки що він не готовий ані воювати на боці України, ані забезпечити вирішальний перелом у війні на користь України. Не може чи не хоче, я напевно не знаю. Швидше за все, друге. А якщо не хоче, то чому б одної недоброї для України миті йому не визнати, що з Росією треба домовлятися про новий світоустрій, бо старий вона знищила, а Захід виявився неспроможний покарати її за це. До речі, ідея повернення світу до “концерту великих держав”, що має заступити американську гегемонію, належить не Путіну — її найбільш яскравим апологетом був покійний Генрі Кіссінджер.

Доки новий баланс сил не встановився у світі, апелювання до правил — слабкий аргумент. Якби ці правила працювали, Росія ніколи б не напала на Україну. Курди мали б свою державу або косовари не мали б своєї. Абхазія та Південна Осетія були б у складі Грузії. США ніколи б не вторглись до Іраку (принаймні без резолюції РБ ООН). А член НАТО Туреччина не закуповувала б російські озброєння і не подавала заявку на вступ до БРІКС.

Що ми можемо протиставити цьому світу, що хаотизується у нас на очах? Тільки власну субʼєктність і власну силу. Але для цього нам потрібна зовсім інша модель української державності: ефективна, справедлива, спроможна. 2022-го — всупереч усім прогнозам — українці довели світові, що хочуть жити у власній державі. Тепер залишається домовитись, якою ця держава має бути. Аби корабель “Україна” не потонув у бурхливу добу, доки світ перебуває в зоні турбулентності, держави розбираються, хто з них Юпітер, а хто — бик, а “концерт великих націй” наразі більше скидається на какофонію, аніж на поліфонію.

Ключ до виживання України — не в НАТО і не в ЄС (до вступу до цих об’єднань ми можемо елементарно не дожити), він у радикальному реформуванні української державності. Якщо ми вже продемонстрували незламну волю до життя, то слід зробити наступний крок і визнати, що самої волі замало — потрібний ефективний механізм самоорганізації, виживання та розвитку нації під назвою “держава”.

Без радикального реформування української державності ми маємо всі шанси загинути в цьому світі юпітерів і биків. Чи стати для них вічним пасовиськом…

Різке зростання експорту брухту чорних металів з України у 2024 році, який зріс на 60% порівняно з минулим роком і досяг 293,2 тис. тонн, викликало серйозну стурбованість серед вітчизняних металургів. Масове вивезення критично важливої сировини ставить під загрозу стабільність роботи металургійної галузі, яка є стратегічною для української економіки.

Подібне зростання експорту Україна вже пережила у 2021 році, коли за кордон було відвантажено 615,7 тис. тонн металобрухту – у 17 разів більше, ніж роком раніше. Цей сплеск відбувся на тлі відновлення глобальної металургійної галузі після спаду, викликаного пандемією COVID-19. Основним споживачем українського брухту тоді була Туреччина.

У відповідь на ситуацію влада запровадила експортне мито на рівні €180/т, щоб захистити вітчизняну металургію. Проте це рішення виявилося недостатньо ефективним через дірки у регуляторній системі.

Мита на експорт металобрухту з України не поширюються на країни ЄС, де діє нульовий тариф. Ця лазівка дозволяє експортерам уникати сплати мита, оформлюючи поставки до країн Євросоюзу, звідки сировина потім реекспортується до Туреччини та інших країн.

Наприклад, у 2024 році Польща імпортувала 248,6 тис. тонн українського брухту, що на 55% більше, ніж роком раніше. При цьому, експорт польського брухту за кордон теж різко зріс – на 69,9% рік до року, досягнувши понад 1,29 млн тонн. Значна частина цієї сировини прямує до Туреччини, де її обсяг за 11 місяців 2024 року досяг 452,71 тис. тонн, що у 2,5 раза більше, ніж у 2022 році.

Українська металургійна галузь, яка вже працює в умовах ускладненого збору сировини через війну, ризикує залишитися без критично важливого ресурсу для виробництва сталі. Це ускладнює виконання планів із нарощування виплавки сталі та посилює залежність від імпорту сировини.

За словами експертів GMK Center, використання ЄС як транзитної зони для реекспорту брухту в обхід українських мит також позбавляє бюджет України значних надходжень, які могли б бути використані для підтримки металургії або інших критично важливих галузей.

Україна стикається з необхідністю перегляду правил експорту металобрухту, зокрема через вдосконалення системи моніторингу та введення додаткових заходів для запобігання реекспорту через країни ЄС. Питання збереження стратегічних ресурсів і підтримки металургії мають стати одним із пріоритетів уряду в умовах поточної економічної нестабільності.

The post Україна втрачає стратегічну сировину через експорт first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини