Субота, 13 Червня, 2026

Україна втратила половину захоплених території у Курській області

Важливі новини

Модернізація українських повітряних сил: підготовка злітно-посадкових смуг для F-16

Україна активно взялася за процес підготовки злітно-посадкових смуг для прийому літаків F-16, що будуть надані країною союзниками. Цю інформацію оголосив речник Повітряних сил України, Юрій Ігнат, під час телемарафону. Він пояснив, що Україна не будує нову інфраструктуру спеціально для цих літаків, а здійснює адаптацію вже існуючих аеродромів. Ігнат зазначив, що підготовка включає реконструкцію злітно-посадкових смуг, підготовку технічних умов та створення необхідної інфраструктури. Адаптація передбачає також підготовку місць для стоянок літаків та забезпечення управління та засобами зв'язку. Прийняття літаків F-16 в Україні є частиною стратегічного партнерства з союзниками з метою підвищення обороноздатності та здійснення спільних військових навчань. Роботи з адаптації аеродромів вже у розпалі, аби забезпечити готовність до прийому та експлуатації літаків F-16.

У висновку важливо підкреслити, що Україна вжила активних заходів для адаптації аеродромів для прийому літаків F-16, які будуть надані країною союзниками. Ця ініціатива свідчить про стратегічне партнерство з метою підвищення обороноздатності та зміцнення безпеки в регіоні. Роботи з адаптації включають реконструкцію злітно-посадкових смуг та створення необхідної інфраструктури для забезпечення ефективної експлуатації цих літаків. Очікується, що цей процес сприятиме покращенню оборонної спроможності України та зміцненню військового співробітництва з партнерами.

Росія не зможе захопити всю Донеччину до кінця року

Російська армія не зможе повністю захопити Донецьку область до кінця 2025 року, хоча певне просування на окремих напрямках можливе. Про це в ефірі 24 Каналу заявив військовий експерт та виконавчий директор Українського центру безпеки і співпраці Дмитро Жмайло. За його словами, літня наступальна кампанія РФ виявилася провальною. Спроби просунутися біля Серебрянського лісництва, вийти на Куп’янськ […]

Розпад української енергетичної інфраструктури може в значній мірі вплинути на український конфлікт

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

«Протягом уже певного часу переважними цілями російських БПЛА і ракет стало енергопостачання України». Посилаючись на українські джерела, берлінське видання повідомляє, що в Україні «половина інфраструктури виробництва електроенергії вже зруйнована», до зими цього року показник може дійти до 90%.

Для населення та економіки країни – це великий виклик, світло в українських містах доступне вже не більше 6 годин, «і це незважаючи на імпорт електроенергії зі Словаччини та Австрії через Угорщину».

У Києва немає коштів ні для припинення руйнування енергетики країни, ні для її оперативного відновлення. ППО недостатньо озброєне, «зброя, що поставляється Заходом, поліпшила ситуацію, але не усунула її». Ба більше, знищення енергоінфраструктури ще більше послаблює ППО, оскільки «руйнування інфраструктури зачіпає і збройові заводи».

Оскільки Захід відмовив Києву в ударах углиб території Росії, обмеживши Київ лише прикордонними областями, то припинити вильоти російських ВПС Київ не може. Готовність же проводити ремонт знижується не тільки через брак запчастин, а й через усвідомлення того, що Росія повторить удари і позбавить сенсу відновлювальні роботи.

Автор засуджує тактику Росії, але визнає, що вона може виявитися навіть ефективнішою за наступ на фронті. За його оцінкою, українці та їхня економіка вже на межі колапсу. Враховуючи, що «Захід недостатньо підтримує Київ», уряду Зеленського «в цій ситуації буде нав’язаний мир і кінець його свободи».

21 листопада: поєднання історичної пам’яті, духовних традицій та народних вірувань

21 листопада в українському календарі вирізняється особливою насиченістю змістів і символів. Це дата, яка об’єднує події, що вплинули на формування сучасної України, церковні урочистості, міжнародні ініціативи та народні сезонні спостереження. Упродовж століть цього дня перегукуються давні обряди й новітні значення, створюючи відчуття неперервності української культурної та духовної традиції.

За церковним новоюліанським календарем саме 21 листопада відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших богородичних свят, яке в народі називають Третьою Пречистою. Його пов’язують із молитвами за добробут родини, внутрішню гармонію, очищення серця та підтримку жінок у їхніх життєвих випробуваннях. У багатьох громадах цей день вважається сприятливим для примирення, благословення дому та подяки за прожитий рік.

Пам’ять про староцерковну традицію також жива: 21 листопада за юліанським календарем відзначали День архангела Михаїла — покровителя військових і захисника небесного воїнства.

У світі сьогодні також відзначається низка важливих дат. Генеральна асамблея ООН святкує Всесвітній день телебачення, наголошуючи на ролі медіа у формуванні якісного та відповідального інформпростору. Своє професійне свято мають рибалки — Всесвітній день риболовлі, який присвячений сталим і гуманним методам лову. Інші міжнародні ініціативи включають День привітань, День боротьби з муковісцидозом, День таблиці множення, День протидії булінгу, День вазектомії та День без музики.

Для українців 21 листопада має ще одну особливу вагу — це День Гідності та Свободи, встановлений на знак початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадують історичний шлях, яким українці довели вірність ідеалам демократії й свободи.

У народних уявленнях дата 21 листопада вважалася рубежем між осінню та зимою. Погодні прикмети цього дня традиційно пов’язували з майбутніми морозами та поведінкою природи. Вірували, що туман віщує відлигу, а дощ обіцяє коротку непогожу весну. Третю Пречисту вважали сприятливою для укладання угод, торгівлі та фінансових справ.

Водночас існували й певні заборони. Як і в інші великі церковні свята, не рекомендувалося сваритися, виконувати важку роботу, займатися пранням, прибиранням чи вживати алкоголь. Не радили давати гроші в борг, щоб не накликати фінансові втрати. Уникати варто також поспіху та необдуманих рішень.

Спецпредставник США Кіт Келлоґ відвідає Україну після Мюнхенської конференції

Спеціальний представник Сполучених Штатів Америки Кіт Келлоґ планує здійснити візит до України після участі в Мюнхенській конференції з безпеки, яка відбудеться 14-16 лютого. Про це на брифінгу сказав речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий. “Робочі дати є. Дати візитів ми ніколи не оголошуємо наперед з безпекових міркувань, але дійсно, очікуємо цього візиту в лютому”, […]

The post Спецпредставник США Кіт Келлоґ відвідає Україну після Мюнхенської конференції first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як розповів виданню командир артилерії 82-ї повітряно-штурмової бригади майор Іван Бакрєв, росіяни мають “величезну” перевагу майже в усьому – у людях, артилерії, машинах – і переключаються з механізованих на піхотні атаки з потужним ефектом.

Невдачі почалися, коли Україна поміняла елітні підрозділи на менш загартовані наприкінці вересня; це було помилкою, вважає майор. “Усі підрозділи в Курську перейшли до оборони”, – каже він.

Водночас українці тримаються, хоча умови стають дедалі похмурішими.

“Дощ, сльота, сніг, холод, бруд, жуки, черв’яки, щури і плануючі бомби”, – каже Руслан Мокрицький із 95-ї десантно-штурмової бригади. За його словами, росіяни можуть скинути до 40 таких бомб на одну позицію протягом кількох годин:

“У Курську смерть завжди поруч; вона практично тримає вас за руку”.

Водночас Мокрицький зазначає, що Україна поки що знайшла способи реагувати на нові виклики – навіть на російські хімічні атаки.

“Якби над нами з’явилася Зірка Смерті, ми б знайшли вихід”, – каже він.

При цьому солдати вважають, що контрнаступ на Курщині того вартий.

“Коли я ступив на Курщину, я зрозумів, що вони відчували, коли увійшли в Україну”, – каже Мокрицький. “Нехай вони помруть і згниють на своїй землі, і чим їх більше, тим краще”.

Останні новини