Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

Величезний скандал охопив один з найбільших торгово-розважальних центрів у Києві, ТРЦ "Республіка", розкриваючи широкомасштабні обманні схеми та підозри на масштабні корупційні дії на рівні олігархічних структур. Антимонопольний комітет виявив підозри щодо певних структур, пов'язаних з угрупованням, з якими пов'язані Дмитро Фірташ та Віталій Хомутинник, у спільних діях, які, за словами слідства, призвели до збитків держави в понад мільярд гривень через штучне заниження вартості об'єкта на аукціоні, при цьому об'єкт фактично залишився у руках попередніх власників. Василь Астіон, відомий своїми впливовими зв'язками в бізнесі та політиці, відігравав ключову роль у цьому складному плані. Його зв'язки з Хомутинником, які можуть бути пов'язані з Фірташем, стають особливо важливими у контексті реалізації проєкту ТРЦ "Республіка". З'ясувалося, що компанія "Ділідженс", яка керувала цим гігантським торгово-розважальним центром, насправді мала бенефіціарами саме Хомутинника та Толстунова через офшорні структури. Треба відзначити, що будівництво "Республіки" фінансувалося коштами, отриманими від банку "Надра", контроль над яким, відповідно до джерел, належав Фірташу. Компанія "Мегаполісжитлобуд", також пов'язана з проросійським олігархом, була відповідальна за процес будівництва. У 2019 році об'єкт було придбано на аукціоні за значно заниженою ціною особами, пов'язаними з Хомутинником. Компанія "Солтекс Капітал", представлена Василем Астіоном, стала переможцем та придбала "Республіку" за лише 777,1 мільйонів гривень, в той час як початкова вартість становила близько 2,6 мільярда гривень. Цікаво, що саме Астіон є кінцевим бенефіціаром декількох інших фірм, які також брали участь у торгах за "Республіку". У 2020 році національна поліція розпочала розслідування можливої змови між посадовими особами Національного банку, банку "Надра", іншими компаніями, а також "Солтекс Капітал" на аукціоні. Загалом, завдяки цій схемі держава втратила понад мільярд гривень, при цьому сам об'єкт залишився у руках колишніх власників.

У результаті дослідження ситуації навколо торгово-розважального центру "Республіка" у Києві можна зробити кілька висновків. Перш за все, виявлено значні підозри на корупційні дії та шахрайські схеми, які спричинили великі збитки державі через недооцінення вартості об'єкта та незаконні дії на аукціоні. У розслідуванні беруть участь різні структури, включаючи підсанкційних осіб та бізнесменів з великим впливом. Також виявлено роль ключових фігур, які здатні маніпулювати ситуацією на користь себе та спільництва за рахунок державних ресурсів. Зокрема, важливу роль у цій схемі відіграє Василь Астіон, який має впливові зв'язки в бізнесі та політиці. Загалом, виявлено серйозну проблему з корупцією та недобросовісними практиками в сфері комерційної нерухомості, що потребує ретельного розслідування та прийняття відповідних заходів з боку влади для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Вони постійно збільшують виробництво і кількість дронів, при цьому використовують різноманітні тактики для того, щоб виснажити нашу систему протиповітряної оборони (ППО)”, – зазначив Дикий в інтерв’ю “Спецпроєкти Сергія Мамаєва”. Однією з таких тактик є використання дронів-обманок, які, завдяки спеціальним дзеркалам, добре помітні на радарах, що дозволяє відволікати сили ППО від основної загрози.

Цей підхід має на меті не тільки створення дефіциту ракет у ППО, але й призводить до перевтоми військових, які полюють на ці дрони. Враховуючи це, Дикий пропонує зосередити зусилля на збільшенні кількості мобільних груп, здатних ефективно реагувати на загрози.

Цивільні як частина оборони

На думку експерта, однією з можливих відповідей на нові виклики є залучення до боротьби з дронами цивільного населення. В Україні є багато заброньованих чоловіків, які фізично здорові і придатні до служби. За словами Дикого, їх можна залучити до захисту неба, організувавши мобільні групи, які могли б почергово виконувати бойові чергування.

“Не бачу проблеми в тому, щоб студенти, які мають відстрочку, або люди, які заброньовані на роботах, допомагали в боротьбі з “Геранями” в свій вільний час”, – зазначив експерт. Він підкреслив, що це дозволить зняти частину навантаження з ППО, яке зараз відчувають військові.

Переведення мобільних груп у піхоту

Дикий також звернув увагу на проблему переведення мобільних вогневих груп у піхотні підрозділи через нестачу людей на фронті. Цю проблему можна було б розв’язати, використовуючи цивільних для боротьби з дронами, що дозволить зберегти основні сили для інших важливих завдань на фронті.

“Ми можемо розгорнути значно більше мобільних груп, ніж є зараз, і це допоможе зміцнити оборону країни”, – підсумував експерт.

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.